Яке сьогодні свято відзначають за церковним календарем

3. Ср. Свт. Льва Римського.

Святитель Лев I Великий, папа Римський



Святитель Лев I Великий, папа Римський (440 - 461), здобув прекрасну і різносторонню освіту, яка відкривала перед ним блискучу світську кар'єру. Проте, прагнучи до духовного життя, він вибрав інший шлях і став архидияконом при святому папі Сиксті III (432 - 440), а після його смерті був обраний, у вересні 440 року, папою Римської Церкви. Це був важкий для Церкви час, коли єретики оповивали твердиню Православ'я своїми спокусливими псевдовченнями. Святитель Лев умів поєднувати пастирську м'якість і доброту з непохитною твердістю в питаннях віросповідання. Саме він був основним захисником Православ'я проти єресі Євтихія і Діоскора, які вчили про одну природу в Господі Ісусі Христі, і єресі Несторія. Він використав увесь свій вплив для того, щоб примирити збентежену єретиками Церкву, і своїми посланнями до святих Константинопольських царів Феодосія II (408 - 450) і Маркіана (450 - 457) діяльно посприяв скликанню IV Вселенського Халкідонського Собору (451) для засудження єресі монофізитів. На Соборі, де було присутньо 630 єпископів, оголосили послання святителя Льва до вже покійного тоді святителя Флавіана, Патріарха Константинопольського (447 - 449), який постраждав за Православну віру від розбійницького Ефеського собору в 449 році. В посланні святителя Льва було викладено Православне вчення про дві природи в Господі Ісусі Христі. З цим вченням погодилися всі присутні на Соборі єпископи. Єретики Євтихій і Діоскор були відлучені від Церкви.



Святитель Лев був також захисником своєї вітчизни від натиску варварів. У 452 році він силою свого слова запобіг розорення Італії зі сторони грізного вождя гунів Аттіли, а в 455 році, коли вождь вандалів Гензеріх вторгся до Риму, святитель Лев зумів переконати його не знищувати місто, не палити будівель і не проливати крові. Святитель Лев дожив до глибокої старості. Він заздалегідь знав про свою смерть і приготував себе теплою молитвою і добрими справами до переходу з цього світу у вічність.

Він помер в 461 році і був похований у Римі, у Ватиканському соборі. Його літературна і богословська спадщина складається з 96 проповідей і 143 послань, з яких найвідоміше, – до святителя Флавіана.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram