Чи отримає Україна гроші від МВФ, що буде з курсом гривні до долара і чи надалі зростатимуть тарифи у 2021 році
Економісти Богдан Сторощук та Андрій Новак зробили економічні прогнози у новому році, йдеться у публікації газети "Молодий буковинець".
"Попри негатив, у нашій економіці є успіхи"
– Що буде з курсом гривні до долара?
– Гадаю, що долар у новому році не перевищуватиме позначку в 30 гривень, – каже Богдан Сторощук. – Одним із ключових результатів роботи уряду за попередню п’ятирічку, про який майже не говорять, є те, що нам вдалося "відірвати" спорідненість політичних та економічних процесів. Раніше ці процеси були взаємозв’язаними. Цей зв’язок, який не є характерним для розвинутих країн, нам вдалося в останні роки розірвати. Тобто, попри на той вал негативу, який щодня ми чуємо у політичному житті, в економіці ми маємо деякі успіхи. У нас є нормальний платіжно-торговельний баланс.
– Чи дасть МВФ Україні гроші?
– Я очікую, якщо вони взагалі будуть, то не раніше другої половини року, – каже Богдан Сторощук. – Попри заяви Шмигаля про те, що транш нададуть навесні, не вірю в це. Адже треба здійснити низку важливих змін, які до весни не будуть здійснені. Влада багато втручалась в роботу Нацбанку. Фіксували й певні негативні непублічні речі щодо втручання в управління "Укргазбанку", "Ощадбанку"… Для ліквідації всіх цих "перекосів" потрібен час, а до весни влада цього не встигне зробити.
Керівництво держави дуже часто не розуміє мови, якою говорять представники МВФ. Вони говорять не просто англійською мовою. Вони говорять дипломатичною мовою. Тобто, наші реагують тільки на те, що називається пакетом формальних вимог. А коли представники Світового банку чи МВФ кажуть: "Ви знаєте, нам не подобається, коли держава здійснює певний тиск на Національний банк". Наші думають: "Ну, занепокоєні… Хтось трохи похвилювався, та й таке...". А насправді вони, говорячи "Ми занепокоєні", мають на увазі "Пацани, ви взагалі попутали рамси!".
Процедури, необхідні для ліквідації недоліків у фінансовій системі країни, зачіпають інтереси багатьох олігархів. І просто так, проти їхніх інтересів, в нас не попруть.
– Чи варто очікувати на ще одну хвилю підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги?
– Вважаю, що подальша доля тарифів напряму залежить від масштабності акцій протестів, – говорить Андрій Новак. – Гадаю, що зараз уряд щонайменше на декілька днів займе очікувальну позицію. У верхівці будуть вичікувати, чи ці акції, які виникли спонтанно у декількох регіонах, переростуть у щось масштабне. Якщо переростуть, тоді владі не буде іншого виходу, як "заморозити" тарифи, і навіть не чіпати тему про подальше їх підвищення й найближчому майбутньому.
Якщо протести вщухнуть, тоді і тарифи не знизять, і не виключено, що упродовж року спробують ще один чи два рази їх піднімати.
– Які найбільші ризики будуть для бізнесу в 2021 році?
– Для нашого бізнесу 2021 рік може бути різним. Питання в тому, який характер і масштаб цього бізнесу, – каже пан Новак. – Для великого бізнесу, який у нас переважно орієнтований на експорт, найбільше значення буде мати стан зовнішніх ринків, ціни на наш експорт. Зокрема, йдеться про аграрну продукцію, метал і хімію.
Що стосується малого і середнього бізнесу, то він залежить повністю від внутрішньої ситуації, від стану внутрішнього ринку, від купівельної спроможності людей. А ще від того, чи будуть у нас надалі локдауни. І, якщо будуть, то в якій формі. Адже всі ці обмеження стосуються малого та середнього бізнесу, який працює переважно у тих сферах, які підпадають під заборони чи обмеження діяльності. Це торгівля, транспорт, громадське харчування.
Отже, малий і середній бізнес у 2021 році найбільше залежить від того, скільки і які в нас будуть обмеження.
– Що буде з банками та кредитами? Кому можна довіряти і які ставки можуть бути в цьому році?
– Ставки, за якими банки пропонуватимуть кредити, будуть напряму залежати від ситуації на банківському ринку, – каже Андрій Новак. – А вона залежить від політики єдиного регулятора – Нацбанку. Зокрема, ставки починають формуватися від облікової ставки НБУ. Якщо у 2018-19 роках була тенденція, хоч і повільна, але до зниження облікової ставки, то, на жаль, наприкінці минулого року новий керівник НБУ відновив практику підвищення облікової ставки, що надзвичайно шкідливо для економіки. Адже це тягне за собою підвищення кредитних ставок. За сьогоднішніх ставок у гривнях кредитуватися реальний сектор економіки практично не може. Так само і споживче кредитування – особливо, на житло, – сьогоднішня ставка є не доступною для більшості. Тому, якщо і далі триватиме практика підвищення облікової ставки чи утримання її на сьогоднішньому рівні, то кредитний ресурс і далі для більшості людей буде недоступним.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
