Ліза Розенцвейг-Зарубіна знала кілька мов, керувала мережею агентів у багатьох країнах. Як розвідницю її дуже цінував Сталін.
Підполковник державної безпеки Ліза Розенцвейг-Зарубіна (1900-1987) народилася в селі Ржавинці на Буковині. Її батько був орендарем і управляючим лісового господарства в маєтку польського поміщика Гаєвського. Ще змалечку Ліза була дуже здібною. Навчалася в Хотинській гімназії, пізніше – на історико-філологічному факультеті Чернівецького університету. Продовжила навчання в університетах Праги, Відня і в знаменитій Сорбонні, де вивчала французьку, німецьку та англійську мови. Також вільно володіла російською, румунською та ідиш.
Завербували співробітника гестапоЮну інтелектуалку втягнула в підпільну організацію румунських комуністів її двоюрідна сестра Ганна Паукер, яка згодом стала міністром закордонних справ соціалістичної Румунії і була розстріляна на початку 1950-х під час репресій в Румунії як "агент світового імперіалізму".
У 1919 році Ліза стала членом Комуністичної партії Румунії, а заодно – і співробітником радянської розвідки. Деякий час навіть працювала в секретаріаті голови ВЧК Фелікса Дзержинського. Тоді ж закохалася в авантюриста і шпигуна Якова Блюмкіна. Але їхній роман був дуже коротким.
[
У 1924-1925 роках Ліза влаштувалася перекладачем торгового представництва у Відні й отримала радянське громадянство. Згодом під кодовим ім’ям "Ерна" працювала в Австрії зв’язковою. Проходила спеціальну підготовку в Москві, де отримала документи на ім’я Єлизавети Горської. Вийшла заміж за радянського розвідника Василя Зарубіна.
У 1929 році Зарубіних під виглядом подружньої пари чеських комерсантів Кочеків відправляють на легалізацію в Данію. Ці події описані у відомому романі "Рекламне бюро пана Кочека". Звідти Зарубіни подалися в Париж, а потім – до Стамбула, де встановила контакт із висланим із Союзу Львом Троцьким. У нацистській Німеччині завербували співробітника гестапо Віллі Лемана ("Брайтенбах") і підготували розгалужену мережу агентури. Потім були Америка, Таллін, Париж, Лондон…
"Як магніт притягувала до себе людей"Ось що писав про Лізу Зарубіну генерал Павло Судоплатов, який був добре знайомий із нею: "Чарівна і товариська, вона легко встановлювала дружні зв’язки в найширших колах. Елегантна жінка з рисами класичної краси, натура витончена, була інтелігентом у широкому розумінні цього слова, з аристократичним вихованням і звичками, як магніт притягувала до себе людей. Вона виглядала типовою представницею Центральної Європи, але могла невпізнанно змінювати свою зовнішність і манеру поведінки. Ліза була одним із найбільш кваліфікованих вербувальників агентури". Її талант знав і цінував сам Сталін, який наказував Василеві Зарубіну берегти дружину.
У 1939 році Лізу Зарубіну, за вказівкою Берії, звільнили з розвідки. У провину їй поставили те, що раніше вона була румунською підданою, що в той час у Чернівцях, на території Румунії, проживали її батьки, друзі та знайомі, що її рекомендував на роботу в розвідку "ворог народу" Іван Запорожець, який тоді проходив по справі вбивства Кірова. Проте дуже швидко її повернули назад у розвідку.
Разом із чоловіком Ліза поїхала до США виконувати надзвичайно важливе завдання. Василь Зарубін був першим секретарем посольства СРСР і за сумісництвом – головним резидентом радянської розвідки. Ліза завербувала 20 найцінніших агентів, які були пов’язані з американським ядерним проектом "Манхетен". Вона впритул наблизилась до двох ключових фігур цього проекту – фізиків Опенгеймера та Ейнштейна. Для цього встановлювала близькі стосунки з їхніми коханими жінками.
Пізніше Ліза Зарубіна в чині підполковника працювала на різних посадах у центральному апараті зовнішньої розвідки в Москві та в 9-му відділі МВС (развідка і диверсії). Її чоловік став генералом КДБ. Вони проживали у Москві. Вийшовши на пенсію, Зарубіна відвідала рідні Чернівці.
Ще й досі російська розвідка не розсекретила повністю службове досьє Єлизавети Зарубіної, настільки масштабною була її діяльність у таємних операціях спецслужб.
Завершилося життя відомої розвідниці досить прозаїчно – у віці 87 років вона загинула в результаті дорожньої аварії.
У Зарубіних залишився син Петро, який народився в Парижі. Нині він видатний учений з використання лазерних технологій у військових цілях, професор, доктор технічних наук.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
24-12-2020, 22:30
0
2 931
