На території Конятинської ОТГ почали відновлювати дороги та укріплювати їх. У селах Стебні та Довгопілля на центральній дорозі здійснюють роботи з укріплення берегів. Люди за допомогою техніки вкладають габіонні стінки, адже глибина берегового провалля над Черемошем має близько 20 метрів.

Голова Конятинської ОТГ Олексій Скрипчук зазначає, що збираються збудувати шість мостів та понад вісім кілометрів доріг. На це виділено 5,5 мільйона гривень на подолання цьогорічних наслідків повені, йдеться в матеріалі "МБ".



"Все приведемо до ладу"

Місцеві жінки активно долучилися до ремонту сільських доріг. Вони плетуть дротяні прямокутні каркаси, які потім бригада чоловіків наповнює камінням. Це габіони, які слугують укріпленням дороги та берегів річки.

Пані Лариса – одна із працівниць. Вона пенсіонерка, але вирішила піти працювати, щоб підзаробити.

"У мене син випадково зустрів на дорозі начальника, що займається ремонтом доріг, той розповів, що потрібні працівники. Наш голова ОТГ сказав, що робитимуть дороги, мости, і хто має бажання, може йти працювати. Ось так, я і пішла на роботу", – каже жінка.



Зазначає, що робота важка, доводиться працювати в холод, та й метал, з якого крутять каркаси, не з м’яких. Однак робітниці на труднощі уваги не звертають.

"Хоч і важко, але робити можна, це все ж для наших людей. Цей все ж не треба стороннім, це все треба нам. Дороги і справді були в поганому стані, транспорт не ходив. Ми ж спільними зусиллями все приведемо до ладу. Нас є багато, ми працюємо позмінно. Сьогодні роблять одні, потім міняємось. Працює по 5-6 жінок, інколи буває й більше. Робити постійно важко, руки болять, а позмінно можна трохи відпочити", – каже пані Лариса.



"Це чоловіча робота, але нічого. Наші люди звикли до всього", – жартує жінка.

Робота триває з восьмої ранку до шостої вечора. З першої до другої – обід.

"Начальники розуміють людей, що холодно, морози. Тож ми йдемо трохи грітися. У мене 1700 гривень пенсії, хіба можна на це прожити. Продукти дорогі, чоловік мій хворіє, грошей треба. Це дуже велика підмога нам. Якби отак були різні роботи в селі, люди б ходили, працювали. Добре, що хоч ця робота з’явилася. Платять добре, все влаштовує. Ми з моєю бригадою працюємо на центральній дорозі, є і багато другорядних робіт, там працюють інші", – розповідає жінка.



Додає, що син та дочка сваряться, не хочуть, щоб мама працювала на такій важкій роботі. Однак жінка не збирається відмовлятися, каже, має хоча б якийсь додатковий заробіток, тай вдома не сидить.

"З часом почало добре виходити"

"Навчитися не було важко. Ми працюємо вже третій тиждень. Нам прораби все показали, десь щось підправляли, вчили, як правильно, як легше. З часом почало добре виходити. Один каркас зазвичай плете по дві-три жінки. Одному це дуже важко. Треба, щоб хтось з одного боку тримав, а з іншого, щоб плів. За день можемо сплести по 12-18 каркасів".

Камінням каркаси наповнюють чоловіки. Однак серед працівниць є й ті, хто також цим займається. Пані Лариса каже, це це молоді дівчата, міцніші.

"Є ті, кому по 20. Вони біля берегів наповнюють камінням каркаси. Звичайно, це ще важче, біля берегів холодніше, вологіше. Але це ще додатковий прибуток", – додає пані Лариса.

Дороги та мости роблять місцеві фірми та підприємці. Відновлюють і дорогу до села Самакова, яка щороку потерпає від паводків.




Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram