RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Він+Вона | ПРО ЧЕРНІВЦІ | | Підпишись Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |

«Маю тут важливу місію»: буковинка стала представницею урядової уповноваженої з прав людей з інвалідністю

25 років тому буковинка Валентина Добридіна упала з висоти і зламала хребет. Тривалий час вона лікувалася. І, попри невтішні прогнози медиків, які навіть не були певні, чи пацієнтка виживе, організм пані Валентини відновився.

Про це йдеться у публікації газети "Молодий буковинець".



Щоправда, відтоді жінка пересувається на візку. Але переконана: інвалідність – це не вирок. З цим можна і треба повноцінно жити та брати активну участь у суспільному житті.

"Пообіцяла допомагати людям"

Ще лежачи тоді на лікарняному ліжку, Валентина пообіцяла собі: якщо одужає, допомагатиме іншим людям з інвалідністю, боротиметься за їхні права. Так і сталося. Вже понад десять років вона очолює ГО "Чернівецька обласна організація людей з інвалідністю "Лідер", є членкинею комітету з доступності Чернівців. А днями стала ще й представницею урядової уповноваженої з прав людей з інвалідністю у Чернівецькій області. Регулярно проводить різноманітні акції, щоби привернути увагу громадськості до проблем людей з інвалідністю.

"Після травми я довго лікувалася, і медики не давали надії, що я буду сидіти. Навіть не були впевнені, чи виживу. Проте, мабуть, молодий організм таки поборов недугу… Хоча вважаю, що це допоміг Бог. І якщо я залишилася живою, певне, мені тут доручена якась важлива місія. Пригадую, коли ще лежала в ліжку і не могла поворухнутися, дала собі слово: якщо виберуся з цього стану, буду допомагати таким же людям і захищати їхні права, - розповідає Валентина Добридіна. – І свого слова дотримала. Через 3 роки після травми почала займатися громадською діяльністю, і так уже понад 20 років. Починала з заступниці керівника районної організації людей з інвалідністю у Сторожинецькому районі. У мене з’явилося дуже багато знайомих по всій області – також людей з інвалідністю. Я їх згуртовувала, допомагала вирішувати різні питання, проблеми…

Пані Валентина зізнається: було складно, але дуже підтримувала родина:

"Звісно, допомога з боку рідних дуже важлива. У мене немає ні матері, ні батька. Та сестри дуже підтримали в той час, допомогли з тим, щоб я змогла їздили на візку. Я би це навіть назвала – допомогли мені "стати на ноги". Завдяки цьому та з Божою поміччю я змогла вести активне життя і досягнути того, що маю зараз", - каже жінка.

"Поїхала Марусенко, приїхала Добридіною"

До речі, пані Валентина – не лише успішна громадська діячка, але і щаслива жінка та кохана дружина. Її чоловік – Владислав Добридін, засновник та керівник Федерації настільного тенісу у Сторожинецькому районі. Він також через отриману колись травму хребта пересувається на візку. Цікаво, що пан Владислав сам із Білорусі. Проте заради коханої переїхав до України. Подружжя мешкає у Сторожинці.

«Маю тут важливу місію»: буковинка стала представницею урядової уповноваженої з прав людей з інвалідністю


Познайомилася пара у Чернівцях на міжнародному ралі для людей, які управляють автомобілями з ручним керуванням. Валентина полюбляє екстрим, тож взяла участь у ралі як штурман. І Владислав із товаришем приїхали позмагатися. Там і познайомилися.

-Почали спілкуватися в соцмережах, потім через Skype. Пізніше зустрілися у Криму: я приїхала на семінар, а Владислав там відпочивав. Так зав’язалися наші стосунки, які переросли у міцний зв’язок. Я поїхала до Білорусі, за три дні ми розписалися і в Україну я прибула вже Валентиною Добридіною. У дівоцтві мала прізвище Марусенко, - усміхається жінка.

Пані Валентина хвилювалася, що чоловік вирішить жити в Білорусі. Для неї це було неприйнятно – вона нізащо не хотіла покидати Україну. Втім, Владислав був ладен поїхати за коханою хоч на край світу, тож охоче погодився на переїзд. І не пожалкував.

-Я хотіла жити тільки в Україні і нікуди не їхати, - розповідає В. Добридіна. – Мабуть, Бог почув мене. Так, Владислав сумує за батьківщиною, родичами. Вони приїжджають до нас, ми навідуємося до них. Проте чоловікові тут дуже подобається. Все ж таки у нас демократія. Тоді як білоруси змушені виборювати свої права.

Пані Валентина зауважує, що на Буковині, як і в усій Україні, людина з інвалідністю стикається з багатьма перешкодами.

"Це архітектурна недоступність різних закладів, транспортної інфраструктури, медичних послуг, відсутність необхідного медичного обладнання. Знову ж таки через недоступність інфраструктури складно здобути освіту. Також, на жаль, людям з інвалідністю дуже складно працевлаштуватися. Часто їм якщо і пропонують роботу, то з невисокою зарплатнею…Утім, порівняно з минулими роками прогрес все ж таки відбувся. Наше суспільство потроху стає більш інклюзивним. Ми знаходимо спільну мову з представниками влади, вони нас чують. Контролюємо, інспектуємо, моніторимо заклади. Зводяться будівлі, які вже є інклюзивними. І це нас дуже тішить", - каже В. Добридіна.

Людям, які з тих чи інших причин мають інвалідність і через це відчувають психологічний дискомфорт, жінка радить насолоджуватися життям і боротися за свої права:

"Треба усвідомити, що інвалідність не є чимось страшним, у жодному разі це не "кінець життя". Навіть якщо так склалося, що опинилися у візку, ви й надалі можете повноцінно жити і брати активну участь у суспільному житті. Не треба комплексувати. Колишні стереотипи, що така людина може тільки просити і її треба лише жаліти, давно відійшли в минуле. У нас багато людей з інвалідністю, які стали успішними у різних сферах".

«Маю тут важливу місію»: буковинка стала представницею урядової уповноваженої з прав людей з інвалідністю


Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
4-12-2020, 13:46
Коментарів 0 Переглядів 1 429

Теги -

Синоптики та рятувальники попереджають про небезпеку

"Помаранчевими" стали вже 8 областей, найгірша ситуація в сусідньому з Чернівецьким регіоні
• Новини партнерів





ФОТОРЕПОРТАЖ Переглянути всі фоторепортажі

Чим харчуються тепер чернівецькі дошкільнята - репортаж МБ


«Маю юридичну освіту, а працюю в Польщі» Блог Анни Семьонової
Що ж наші заробітчани думають про політичну ситуацію в Україні
А де ж батько нації? Блог Ярослава Волощука
Події у Казахстані викликають дуже багато запитань
«Не видно просвіту…» Блог Надії Будної
На зупинці громадського транспорту люди обговорюють одну з найболючіших тем – плату за комунальні послуги.
загрузка...
ВІДЕО Переглянути все відео
Врятована із забуття йорданська пісня – фінальний кліп циклу колядок та щедрівок від автентичної NAVKA

В "АТБ" спростували інформацію стосовно призупинення продажу яєць, гречки й інших соціально значущих продуктів.

Чого досягнуто цією крутою командою за попередній рік, якими перемогами він був багатий і що нового тут з’явилося у 2021-му – далі.

"АТБ" допомагає привітати дітей-сиріт із прифронтових регіонів України.

Про команду цих крутих фахівців ми уже неодноразово писали, але для тих, хто досі про них не чув або саме шукає надійних спеціалістів, яким не страшно довірити своє майно, ще раз коротко розповімо про їхню роботу.

Що означає, як впливає на смак і аромат, чому саме “живе” пиво вважається справжнім та як його варять? - розповідають пивовари "Опілля" найбільшого виробника пива на Тернопільщині, що має 170-річну традицію пивоваріння.

Як має смакувати класичне якісне європейське експортне пиво?
• Теги