На початку ХХ століття суспільне життя чернівчан перемістилося із закритих салонів до ресторанів і кав’ярень. Їхні власники робили все для того, щоб підняти імідж закладів та привабити публіку.
"Винахідливі чернівецькі підприємці Макс Апісдорф і Вольманн хотіли обладнати відпочинковий заклад за останніми новинками тогочасної архітектури та моди, – розповіла дослідниця Чернівців Марія Никирса. – Для цього один із них поїхав на рік за кордон переймати досвід. Він побував у Лондоні, Генуї, Римі, Флоренції, Монте-Карло, Ніцці, Парижі, Берліні. Повернувшись до Чернівців, разом зі своїм партнером 1909 року облаштували на початку вулиці Панської кав’ярню "Габсбург". Це був один із найкращих відпочинкових закладів у місті. Тут збиралися найбагатші чернівецькі вельможі. У цій кав’ярні пила каву Леся Українка, коли приїжджала в гості до Ольги Кобилянської".
У "Габсбургу" було три зали: центральна, читальна та ігрова. Основний фон у приміщенні білий, на стінах і плафонах – оздоблені золотом скульптурні композиції. Старомодні дивани з червоного полірованого дерева, обтягнуті яскравим плюшем із кольоровими візерунками. Чудове освітлення: вісім люстр по 29 лампочок, понад 20 настінних лампових кронштейнів. На підлозі поверх лінолеуму вистелено корковий настил. Стіни та ніші прикрашали картини модного на той час художника Вільгельма Вахтеля. Були навіть електровентилятори.
У газетах помістили рекламу: "Кав’ярня "Габсбург" відкриється в середу, 29 грудня 1909 року о 07.00. Все зроблено згідно із суворими сучасними вимогами. Ціни прийнятні. У чудовому залі кав’ярні можна зібратися на товариську зустріч, побачення. Тут можна провести кілька приємних годин у дружній компанії. Люб’язно запрошуємо. Власники кав’ярні".
Конкурентом "Габсбургу" був готель "Бель В’ю" на Панській.
"Тут розміщувалися вар’єте, кав’ярня і ресторан, – розповіла одна із авторів книги про Чернівці Леся Щербанюк. – З вікон відкривався чудовий вид на площу Ринок. А в будинку №3 на нинішній вулиці О. Кобилянської знаходилася відома цукерня Францішки Кухарек, де можна було скуштувати найсмачніші тістечка. На другому поверсі проводилися танцювальні вечори, можна було зіграти у більярд. У будинку №5 була елітна кав’ярня "Відень", яку пізніше перейменували на "Європу". Тут можна було почитати газети різними мовами: німецькою, англійською, французькою, румунською, польською, угорською.
У 1903-1905 роках приміщення кав’ярні перебудували, змінили інтер’єр. У бокових нішах встановили бронзові світильники, а в залах помістили вишукані модерні меблі. Двері виготовили з дорогого червоного дерева з елементами богемського шліфованого скла. Зараз тут знаходиться ресторан "Панська гуральня".
Чернівчани також любили посидіти в ресторанах готелів "Чорний орел", "Централь", "Метрополь".
Як пише історик Іван Сандуляк, розважальні заклади розміщувалися в усіх народних домах – українському, німецькому, польському, румунському та єврейському. Були ресторани і в міському парку Фольксгартен (нині Центральний парк імені Шевченка) й на височині Гьобельса (парк імені Федьковича).
Ще одна відома ресторація з назвою за прізвищем господаря "У Власюка" діяла на вулиці Панській, 35. Тут були "кімнати до снідань, свіжі та здорові перекуси і не фальшивовані напитки".
Цікаві факти
Під час реконструкції будівлі Національного банку будівельники виявили під шаром штукатурки на стінах біля входу написи кав’ярні "Габсбург", що знаходилася тут за Австрії. На даховій покрівлі, так званій "короні", досі видно овальний елемент, де колись були вирізьблені ініціали першого власника будинку. На жаль, їх знищили, оскільки за останнє століття змінилося чимало господарів. Хоча збереглася монограма B.D.R.S. на металевій кованій решітці над дверима, що на першому поверсі.
Кав’ярня "Габсбург" існувала до 1919 року. Пізніше тут заснували клуб любителів кави. За румунської влади відкрили нове кафе "Грант".
На вулиці Головній, 22 знаходиться так званий "Дім полковника", який був збудований 1782 року. В австрійський період тут було офіцерське казино військового відомства. Про нього згадували навіть віденські газети. Зокрема, кореспондент Гербель писав, що в казино збирається еліта чернівецької публіки. Тут можна було почитати газети, послухати гру на музичних інструментах, пограти в азартні ігри.
На другому поверсі будинку, що на вулиці Головній, 13, колись знаходилося кафе "Венеція", яке рекомендували для сімейного відпочинку. Влітку воно працювало цілодобово для любителів нічних розваг.
На площі Єлизавети (Театральній) наприкінці ХІХ – початку ХХ століть діяла кав’ярня "Кайзер". Любителів пива приваблювали пивна "Хірера" у приміщенні Музичного товариства (філармонія) та пивна Штайнбрухера на вулиці Руській. Румунське вино відвідувачам пропонували у барах готелів "Готліб", "Централь" та винарні Пікера і Бруннвассера.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
