Імена нашого міста і його околиць народилися у глибоку давнину і так само, як і матеріальні старожитності, теж не всі вціліли. Від деяких первісних назв до нашого часу дійшли, образно кажучи, лише словесні черепки. Тож не дивно, що етимологія ряду теперішніх міських назв обросла товстелезним накипом вигадок, за якими нерідко вже й не розгледіти справжнього кореня слова.
Інколи ці народні та кабінетні етимології подибуємо у поважних працях про наше місто. Приміром, доводилося чути, що назва нинішньої чернівецької дачної околиці Цецина виникла від рімського міста Цеціни, звідки, буцімто, приблукали до надпрутських пагорбів перші засновники цього поселення. Насправді ж назва Цецин виникла від присвійного прикметника, який спершу вживався у словосполученні типу "Цецин город", тобто "твердиня якогось Цеци".
А ось інша чернівецька околиця Роша насправді в давнину називалася призабутими нині іменами: Рошоши (1785), Рошош (1795), Рошоша (1773, 1823). Ще на початку нашого століття В Черннівцях існувала й вулиця Рошоша, яка вела від теперішньої вулиці Сторожинецької до згаданого передмістя.
Первісно ця назва, очевидно звучала як Росош, що виводиться від слова "розсоха". Воно відоме з географічним значенням "розгалуження шляхів, роздоріжжя". Однак у говірках гірської частини краю зафіксовано семантику "місце, де колись був ліс", "вирубаний ліс". Саме це значення переконливіше пояснює появу такої назви там, де колись шумів густий ліс.
У міжвоєнний період німецька назва цього передмістя зазнала впливу румунської мови: так з'являється звична для вуха "Роша".
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
