На початку ХХ століття в Чернівцях починає формуватися архітектурний ансамбль віллової забудови на нинішніх вулицях Юрія Федьковича, Василя Аксенина, Олександра Суворова, Олександра Щербанюка, який створює своєрідний трикутник.

Це була спокійна окраїна міста, де простягалися Народний та Ботанічний сади, зеленіли луги, вкриті килимом квітів.



– Архітектори прагнули реалізувати тут концепцію "міста-саду", яку започаткували англійські урбаністи наприкінці ХІХ століття, – розповіла дослідниця чернівецького кварталу вілл Леся Щербанюк. – Будівничі розробляли власні проекти, враховуючи навколишній ландшафт і національні особливості архітектури. Особлива увага приділялася озелененню, влаштуванню скверів, декоративному оздобленню та вишуканим композиціям. Це були переважно одно- та двоповерхові вілли, котеджі, шале, приховані від вулиці декоративними кущами. А в глибині подвір’я милували око сади з рідкісними породами дерев, квітники, фонтани, басейни. Це був справжній райський куточок. Особливо цей район був розбудований в міжвоєнний період. Тоді його називали "Кварталом вілл". Тут споруджували фешенебельні особняки для заможних службовців.

Через "Квартал вілл" мерія планувала провести трамвайну лінію з виїздом на нинішню вулицю Головну. Наприкінці 1934 року придбали чотири автобуси, які обслуговували цей район. Хоча заможні мешканці надавали перевагу фіакрам. У цьому районі знаходилися казарми стрілецького, прикордонного, артилерійського і кавалерійського полків. Отож тут мали помешкання вищі військові чини. Це, мабуть, наклало свій відбиток на назви вулиць, які збереглися до цих пір.

На вулиці Юрія Федьковича архітектурно-мистецьку вартість мають будинки №15, 27А, 24, 54. Тут мешкало багато відомих забезпечених людей: фінансовий радник Ніку Флондор, директор вищої цісарсько-королівської гімназії Карл Вольф, родини Гузарів, Лукасевичів, Зибачинських.

Привертає увагу кам’яниця під № 6, оздоблена вежею. Серед її довоєнних мешканців були адвокати Міхай Сандуляк та Норберт Розенблят, директор школи Василь Костінеску. У двоповерховій кам’яничці № 10 проживали лікарі, професори, комерсанти. Власником двоповерхової вілли № 14 був директор магазину Давід Вассерман.

У будинку №16 колись знаходилася бурса – гуртожиток для сільських дітей, які навчалися у Чернівцях. Стіни будівлі викладені з цегли "Патрія", а дах вкритий патентованою бляхою. У роки Першої світової війни тут розміщувалися шпиталі для австрійських та російських військових. Після 1940 року будинок передали політехнічному технікуму. Меморіальна дошка на фасаді нагадує, що тут у 1903-1912 роках проживав відомий український письменник Дмитро Загул, який тоді був гімназистом.

Недавно відреставровану віллу на вулиці Федьковича, 32 збудували приблизно 1900 року для фінансового радника Гайнріха Шіллера. Її фасад прикрашають орнаментальна ліпнина, дівочі маскарони, різьблене дерев’яне мереживо. А власником вілли № 34 був оберкомісар Антон Кордаковський.

Найгарніша на цій вулиці вілла під № 27, нагадує середньовічний замок. Вона була споруджена у 1910-х роках. Стіни з бордової цегли (вишнівки), стрімкий черепичний дах, наріжна вежа, картуші з гербами, барельєф хижого птаха створюють "готичний" стиль споруди. Власником цього будинку був радник Крайової рахункової палати Буковини Меєр Горовіц. Тут також мешкали модистки, приватні службовці, інженери, комерсанти та інший небідний люд.
За цим замком була колись міська стрільниця, перед якою стояв пам’ятник цісарю Францу Йосифу І. Поруч розташовувався стадіон гімнастичного товариства "Сокіл".



Відомі мешканці "Кварталу вілл"

*У скромній двоповерховій віллі під № 14 на вулиці Юрія Федьковича мешкав із родиною математик Ганс Ган, який здобув світову славу. Він обіймав посаду екстраординарного професора математики в університеті. Ініціатор трьох напрямків у вищій математиці: функціонального аналізу, загальної топології та математичної логіки. Створив школу вищої математики з найкращих науковців того часу. Навчався у Страсбурзькому, Мюнхенському, Геттінгенському та Віденському університетах, де отримав ступінь доктора філософії. У Чернівцях написав монографію "Дійсні функції".

* У вишуканій віллі під № 24 мешкав професор економіки цісарсько-королівської Державної професійної школи Валеріан Шештаубер. У співавторстві з Йозефом Барбером він видав підручник "Бухгалтерський облік в аптечних підприємствах", який тривалий час був настільною книгою для європейських аптек.
*Серед мешканців аристократичної вілли № 28 були брати Антін та Георгій фон Лукашевичі. У міжвоєнний період Антін Лукашевич був сенатором і ревно боронив права українців. Його дружина Ванда очолювала "Жіночу громаду".

*У віллі № 19 проживав професор фізики та математики Николай Ісопенко, який був директором української гімназії у Вижниці. Пізніше він навчав синів доктора Володимира Залозецького. Поруч із ним проживав його брат –інженер Ністор Ісопенко.

*Віллу на вулиці Федьковича, 37 збудували у 1920-х роках для родини українського греко-католицького священика і педагога Михайла Сімовича,
який був генеральним вікарієм для всієї Буковини. У міжвоєнні роки цей будинок став осідком культурного життя українців у Чернівцях. Відомим був і його син Микола-Борис Сімович – художник-карикатурист, доктор права, комісар магістрату. Після смерті священика тут проживала його донька Марія, яка закінчила консерваторію і відкрила у Чернівцях приватну школу гри на фортепіано.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram