Щодня у вірусологічній лабораторії Чернівецького обласного лабораторного центру МОЗ досліджують в середньому біля 500 зразків.

Найбільша кількість, яку довелося досліджувати впродовж однієї доби - 780 зразків, розповіла в.о. директорки лабораторного центру Наталя Гопко під час ефіру у фейсбуці, пише molbuk.ua.



Вона поетапно розповіла про ПЛР-дослідження і пояснила, чому деякі пацієнти змушені чекати результатів довший період часу.

Наразі в лабораторії працює 12 осіб, включно з молодшим медперсоналом, санітарками. За словами Гопко, навантаження на них "непомірне".

"Вчора ми мали 520 зразків, це дуже багато. Навіть в періоди підвищеної захвюрюваності на кір не було приблизних навантажень на вірусологічну лабораторію... Один зразок можна дослідити за вісім годин. І зараз працівники вірусологічної лабораторії наскільки відточили свої навички, працюючи з величезною кількістю цих зразків, що цей час був би вже коротший. Але зважаючи на те, що по одному зразку в лабораторію не надходить жодного дня, а завжди надходять сотні, тому процес відбувається довше", - пояснила медик.

Наталя Гопко розповідає, що насамперед всі зразки по черзі реєструються, після чого відбувається найбільш трудомісткий етап - екстракція або виділення вірусу.

"Цей етап наразі здійснюється у двох боксах біобезпеки. В цих боксах одночасно впродовж 1,5-2 годин працюють двоє працівників. Розробка здійнюється в кожному боксі по 48 зразків, тобто одночасно можна взяти у роботу 96 зразків. Далі відбувається процес ампліфікації і таким конвеєрним методом беруть в екстракцію наступні 96 зразків. Між цими етапами повинна бути пауза для того, щоб провести дезінфекцію... Щоразу, коли в лабораторію надходять по 500-700 зразків, відразу взяти їх всі в роботу не можемо. Зважаємо на час доставки, оскільки окремі заклади охорони здоров’я доставку здійснюють о 18:00 годині, ці зразки будуть потрапляти в роботу вже наступного дня", - каже керівниця лабораторного центру.

Після дослідження працівники лабораторії витрачають багато часу для внесення всіх даних для роздрукування результату, який має підписати завідувач вірусологічної лабораторії.

"Ми щодня видаємо близько 500 результатів, плюс результати, які були оголошені раніше, але не видрукувані, це негативні зазвичай. Тому власне і відбуваються такі запізнення у часі отримання. Ці результати ми надаємо закладу охорони здоров’я, який скерував до нас зразок, і вже заклад інформує про результат пацієнта", - пояснила Гопко.

Вона також прокоментувала випадки, коли пацієнти з підозрою на коронавірус помирають, а результат отримують за кілька днів після смерті.

"Коли говорять про підозру, йдеться про те, що людина, яка до цього тривалий час перебувала в умовах стаціонару у важкому стані, обстежувалася, іноді двічі, і отримувала негативний результат. Такі результати у важких хворих непоодинокі, тому трапляється так, що померла людина не отримала жодного позитивного результату по хворобі. І лише після розтину, при дослідженні секційного матеріалу ми отримуємо позитивний результат. Тоді інформація про те, що людина померла від лабораторно підтвердженого коронавірусу йде з запізненням. Є специфіка розробки екстракції цього секційного матеріалу, його не можна робити одночасно з іншими зразками від хворих, щоб їх не забруднити", - роз'яснила медик.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram