Як далі розвиватиметься економіка, і чого нам очікувати, кореспондент molbuk.ua запитав у представників торгівельних і виробничих підприємств.
Наскільки постраждали через карантин представники найбільшого на Буковині бізнесу, що місцеві підприємці думають про карантинні обмеження, і які роблять прогнози?
Олександр Шламп, виконавчий директор компанії ТОВ "СЕ Борднетце-Україна"
– Якщо взяти наші чотири заводи, то в перші два тижні карантину наше підприємство втрачало 70 тисяч євро на день. Крім того, нам довелося закупити маски, дезінфекційні засоби. На це в нас пішли ще два мільйони гривень. Ми з 18 березня упродовж 18-ти днів простоювали, бо не могли забезпечити необхідні умови праці – тому що не було ані масок, ані дезінфекторів, взагалі нічого не було.
Коли в Україні закрили міжобласні перевезення, транспортна інспекція та поліція ще не мали роз’яснень з Києва, тому вони зупиняли повністю усіх, і наші автобуси в тому числі. Зупинили всіх, сказали, що ми теж не маємо права їздити. Але згодом уряд заявив, що не треба чіпати спеціальні перевезення. Але ми тоді вже закрилися.
Щоправда, такий певний хаос був лише на початку. Бо далі вже були роз’яснення і ситуація стала дещо спокійнішою.
Пізніше ми знову відкрилися, і станом на тепер у нас підприємство працює на 10% потужності. Така ситуація в нас збережеться й на наступний тиждень. І зараз ми можемо повністю забезпечити всіх працівників масками, ми вже розвішали дезінфектори, а також облаштували всі робочі місця відповідно до вказівок уряду – навіть на конвеєрних лініях.
Але тепер у нас інша проблема – немає замовлень. І сьогодні ми, згідно з законодавством, повідомили профспілку про те, що будемо скорочувати кількість працівників. Ми очікуємо падіння економіки і дуже глибокої кризи, яку коронавірус трохи пришвидшив.
Ми очікуємо на падіння наших замовлень приблизно на 30-40 відсотків, і, відповідно, скорочувати персонал плануємо на 30-40 відсотків.
Роман Клічук, гендиректор компанії "Рома"
– Живемо і працюємо важко в цих умовах, у принципі, як і весь бізнес. Але нам пощастило тим, що ми торгуємо і займаємося дистрибуцією продуктів харчування. Тому не можна сказати, що цей карантин аж настільки болісно вдарив по нас, як по інших підприємствах, які займаються із будівельними матеріалами чи технікою.
Оцінити свої збитки наразі важко. І складно спланувати щось зараз на майбутнє. Адже для бізнесу головне – стабільність і передбачуваність. Ми зараз живемо, не знаючи, що буде через тиждень.
Олександр Побережний, генеральний директор фірми "Наталюкс"
– Я досить песимістично прогнозую ситуацію із карантином і його впливом на бізнес. По-перше, ми зайшли в карантин уже в період спаду економіки. Наша фірма якусь частину цього періоду працювала, перепрофілювавшись під виробництво масок. Потім люди перелякались через цей ажіотаж. Відмовилися працювати. Одна з працівниць каже: "У мене вдома дев’ять людей, я одна працюю, ще занесу якусь інфекцію додому і всі заразяться".
На мій погляд, у регіоні дуже неправильно організовані заходи щодо протидії коронавірусу. При продуманій організації, люди могли би безпечно їздити на роботу і з роботи. Ви проїдьтесь по Чернівцях зараз: чим відрізняється ситуація від передкарантинного періоду? Мало чим. Може трохи менше стало машин. Але ж так не повинно бути! Люди повинні їздити з якоюсь ціллю – вийшли біля себе, щось купили…
Зверніть увагу, які заходи протидії коронавірусу в США та Європі. Кошти надаються безпосередньо громадянам для того, щоб був забезпечений попит. Вони не те, що підтримують виробників, у них принцип інший: підтримують попит. Щоб люди йшли до бізнесу, купували у магазинах речі, їжу, отримували послуги. Таким чином, вони стимулюють і забезпечують попит.
Багато є зауважень до законодавства. Скажімо, у той час, коли ми стараємося допомогти людям у період карантину, ми не можемо допомогти своїм же працівникам. Оскільки на цю допомогу буде нараховано з мінімальної зарплати ЄСВ та ПДФО. Ну так не можна ж, треба на це реагувати.
Віталій Чорноусенко, директор ПрАТ "Гравітон"
– Зараз ми не працюємо, а тільки підтримуємо життєдіяльність підприємства. Всі робітники перебувають – хто на дві третіх зарплати, хто у відпустках. Збитки будемо рахувати тільки тоді, коли закінчиться карантин. Поки що прогнози у нас невтішні. Не бачу жодної підтримки збоку держави для великих підприємств. Навіть поки що немає механізму відтермінувань сплати оренди землі, який був озвучений керівництвом держави. Отже, ми як платили все у повному обсязі, так і продовжуємо сплачувати надалі.
По кредитним зобов’язанням існують певні зрушення, але це відстрочки, а не зняття якихось відсотків чи ще чогось.
Грубо кажучи, видатки у нас залишаються такими ж, як і були раніше. А доходів нема жодних.
Я не санітарний лікар, і не можу орієнтуватися в тому, які карантинні обмеження є дієвими, а які не є такими. Судячи з динаміки захворюваності в Україні, з одного боку вони дієві, але обмеження повинні бути або більш широкими, або їх взагалі не повинно бути. На мій погляд, якщо є обмеження, то вони повинні регламентуватися законодавством. Тобто, має вводитися надзвичайний стан в Україні. Тоді бізнес матиме можливість апелювати до своїх партнерів, до держави якихось фінансових витрат. А коли в нас не визначений період – надзвичайна ситуація чи ні, і що це взагалі таке, і як обмежуються права підприємств, то, як на мене, це трохи невірний двоякий підхід.
Василь Зазуляк, керівник будівельної компанії "Водограй"
– У нас зараз більше половини працівників не працюють. Є люди, які просто хвилюються за своє здоров’я, тому просто написали заяви і не виходять на роботу. А є люди, які проживають в інших областях, і не мають фізичної змоги добратися. Наприклад, хлопці зі Снятинського району не мають змоги приїхати зараз до Чернівців через блокпости, встановлені на кордоні областей. Тому всі вони чекають, щоб хоча би після Пасхи зняли ці бар’єри.
Але питання зараз важливіше не у виконанні робіт, а в тому, що в цьому місяці у нас немає жодного продажу. Питання не в роботі – її можна сповільнити або пришвидшити. Питання в тому, як купівельний попит людей відповідає тому, щоб робити такі інвестиції.
Прогнозую, що карантинні обмеження в Україні залишаться ще на досить довгий період часу. Думаю, що ми не тільки в літо зайдемо, а навіть в осінь. Взагалі я переконаний, що влада не буде суттєво послаблювати карантин, поки не зупиняться в Україні смерті. Зараження можуть тривати, але якщо будуть регулярно щодня помирати люди, то жодна влада не наважиться зупинити карантин. І так, як наш організм має з часом звикнути до коронавірусу, так і ми маємо призвичаїтись до життя в умовах пандемії.
Чим ця криза складна? Попередні кризи були значно простішими. Відбулася Революція гідності – і все, далі потрібно жити. Була криза 2008 року, обвалилася гривня, і все – треба далі рухатися. А зараз ми перебуваємо в стані невизначеності: скільки це триватиме – місяць чи рік? Чи два роки, поки вакцина з’явиться? Крім усього, ці настрої настороженості дуже сильно впливають на бізнес.
Якщо говорити про обмежувальні карантинні заходи, то вважаю, що деякі з них навіть виправдані. Деякі – абсолютно нічим не обґрунтовані. Що стосується загальних вимог – абсолютно підтримую поради щодо соціальної дистанції, ізоляції людей старшого віку. Підтримую захист медиків. Але не підтримую обмеження на відвідування парків, носіння масок на вулиці.
Крім того, вважаю, що обмеження у пересуванні абсолютно нічого не дає. У мене, скажімо, прописка чернівецька, а моя дружина з дітьми зараз знаходяться у Снятинському районі. Тож, виходить, що я мушу переходити через якісь стежки, мене там забирають автомобілем, і лиш таким способом я можу потрапити до своїх рідних. Надзвичайного стану немає, люди просто виходять з автівок, проходять 50 метрів і сідають в інші машини. Як на мене – це дуже нелогічно.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
