Невідома Буковина: легенда про церкву з «покрученими» куполами

Церква Святого Миколая Чудотворця в Чернівцях належить до тих, яку не оминає жоден турист. Люди називають її храмом з покрученими куполами або "п’яною" церквою.

Чернівчани вже звикли до незвичних куполів храму, а ось гості міста зводячи очі вгору, не перестають дивуватися, як хтось так майстерно їх спроектував.



Сам храм – зовсім не старий. Йому немає ще й ста років. Зведений перед початком Другої Світової війни, він несе у собі румунську домінанту: збудований у неорумунському стилі та у румунський період на Буковині. Дуже цікавим є і покриття: дах церкви викладений черепицею за малюнком народного орнамента.

Ніде в Україні не знайти подібної архітектури, а ось в Румунії – так. Власне, чернівецька церква була збудована за зразком одного із румунських соборів. Храм зодчі звели за зразком одного із шедеврів румунського православного Успенського собору у місті Куртя-де-Арджеш — місця поховання румунських королів. Він навіть зображений на банкноті номіналом один румунський лей.


Екскурсоводи, приводячи у церкву групи туристів, розповідають їм легенду про покручені куполи. Переказують, нібито майстри, що будували церкву, ніяк не могли завершити будівництво. Що за день вимурують, те до ранку розвалиться. Старший майстер побачив якось сон: так буде до того часу, поки будівничі не принесуть у жертву людину. Що робити, вирішили майстри так: чия жінка першою принесе обід, ту й замурують у стіну храму. Першою обід принесла дружина старшого майстра. Він її так неначе жартома попросив стати при стіні - мовляв, зараз, зараз ми тебе замуруємо! Вона підтримала гру, а її замурували по-справжньому. Почала жінка кричати, а вже було пізно. Стиснувши зуби, будували майстри аж до ночі - і завершили будову. На ранок побачили, що церква не розвалилася, а ось куполи її перекручені, неначе від болю та мук...

Противники цієї моторошної легенди стверджують, що ця легенда стосується румунського собору. Хоча правди тут – ні на йоту. Наскільки відомо, церква спершу була змурована з прямими куполами. Але коли митрополит Віссаріон став єпископом (а його перша катедра була саме в румунському місті Куртя-де-Арджеш), то він захотів, щоб чернівецький храм був подібним до румунського. Наказав ті куполи знести, і збудувати покручені.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram