Деякі види можуть взагалі зникнути, а "чужинці" поступово відтіснятимуть місцевих.
Як зміни клімату впливають на тваринний світ Буковини, ми попросили розповісти Назара Смірнова, провідного наукового співробітника відділу природи Чернівецького краєзнавчого музею, кандидата біологічних наук.
З’явилися богомоли
– Останніми роками зими стали теплішими і коротшими. Тому багато видів тварин починають змінювати свої сезонні цикли: пізніше впадають у сплячку і раніше прокидаються, – пояснив науковець. – Скажімо, через цьогорічну аномально теплу зиму значно раніше прокинулися бурі ведмеді. Вони занесені до Червоної книги України, і на Буковині їх небагато. Ці тварини повинні добре виспатися взимку. А коли вони прокидаються раніше, то починають шукати корм, а його, звісно, ще немає. У результаті ведмеді виснажуються, втрачають сили, і це негативно впливає на процес розмноження і народження здорового потомства. Також кілька тижнів тому я зустрів у лісі активного кліща. Для цієї пори року це взагалі не характерно. У нас кліщі з’являються зазвичай лише на початку квітня, коли температура зростає до 10 градусів і вище. Втім тепла зима внесла корективи у їх звичний графік. 29 лютого я бачив джмеля. Для нього це дуже зарано.
Деякі види тварин поступово просуваються до нас із півдня.
"Наприклад, богомоли, які адаптовані до теплого клімату. Ще років 20 тому зустріти їх на території Чернівецької області було справжньою дивовижею, – запевнив пан Назар. – Зараз вони вже є практично повсюди, навіть намагаються проникнути в гори. Це свідчить про те, що на Буковині складаються сприятливі для них кліматичні умови".
Рудого слимака завезли з розсадою
Останніми роками з’явилися нові види, які не притаманні нашій території.
– Скажімо, рудий слимак, який траплявся лише в Європі у невеликих кількостях. До нас він довго не міг дійти. Зрештою його завезли, ймовірно, з розсадою рослин приблизно у 2009 році, – вважає науковець. – Він почав дуже швидко розмножуватися і заполонив майже всю територію України, зокрема і нашу область. Тут для нього склалися ідеальні умови, бо немає природних хижаків для його знищення. Цей слимак поїдає всі місцеві рослини, навіть цибулю і часник. Ще один новий вид – сонечко Гармонія азійська. Вже сама назва свідчить, що воно походить із Азії. З’явилося у нас років 10 тому. Зараз розповсюдилося по всій території України у величезній кількості. Ці сонечка мають різноманітне забарвлення: цілковито жовті, жовті з чорними крапочками, чорні з червоними крапочками, чорні з крапочками. "Чужинці" витісняють місцеві види і займають їх екологічну нішу, тобто живляться їхнім кормом. Вони не мають ні хвороб, ні природних ворогів, які би їх нищили, тому швидко розмножуються. Тож найближчим часом місцеві сонечка можуть взагалі зникнути. Деякі види жаб потрапляють до нас із Південної Америки у ящиках із бананами. Так може формуватися нова популяція.
Це лише початок. Природні механізми регуляції видів, які суттєво збільшують свою чисельність, узагалі зруйновані. Наприклад, розмножується шаленими темпами якийсь чужорідний жук, а пташки, яка б його поїдала, взагалі немає. Тому, приміром, каштани точить каліфорнійська міль, і від неї немає захисту.
Надалі всі ці процеси посилюватимуться. Багато видів фауни приходитиме до нас із півдня, і вони відтіснятимуть місцеві, які частіше потраплятимуть до Червоної книги. Потепління може негативно вплинути передусім на деякі види земневодних, чисельність яких катастрофічно зменшується. Уже понад 10 років я спостерігаю за ними. То жабу ропуху і трав’яну останнім часом взагалі не бачив, а ще зовсім недавно їх було досить багато на городі. Опадів мало, водойми пересихають – і їм просто ніде жити. Ми вже не повернемося до того, що було 30-50 років тому. Клімат, рослини і тварини змінюються, тому залишається лише адаптуватися і звикати".
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
