Станом на 1850 рік у Чернівцях діяло 15 готелів. Найбільше було на Центральній площі та ближніх вуличках.

"Під трьома коронами", "Під золотим кораблем", "Під золотою рибкою", "Під чорним орлом", "Молдова", "Русь", "Париж", "Брістоль", "Кронпринц", "Централь", "Вайс", "Золотий лев"… І навіть з дотепними назвами – "У свинячому кварталі", "За останній гріш".



На площі Центральній, 9 за Австрії знаходився готель Weis ("Білий"), де розміщувалася відома цукерня Тесаржа. Тут збирався торговий люд, аби погомоніти про бізнесові справи українською, румунською і польською мовами. У жовтні 1894 року в цьому готелі зупинявся професор Михайло Грушевський. Місцева інтелігенція влаштувала на його честь у ресторані бенкет, на якому співали "Ще не вмерла Україна".

У чотириповерховій кам’яниці – на розі Центральної площі та вулиці Університетської – був престижний готель "Під чорним орлом".

Тут зупинялися всі знамениті гості та урядовці, що приїжджали до Чернівців. Зокрема тут мешкав у серпні 1859 року Юрій Федькович. Тут зупинявся Шолом-Алейхем, який жартома називав готель "Чорним півнем". Восени 1929 року в цьому готелі писав свої романси Олександр Вертинський. "Мені доводилось неодноразово зупинятися в готелях "Брістоль" та "Чорний орел", – згадував він. – Тут була вишукана кухня і особливі страви, яких мені не випадало куштувати ні в Парижі, ні у Відні".

На Центральній площі знаходився ще один готель "Бель В’ю", який був улюбленим місцем зустрічей чернівчан. Його назва досі збереглася на фасаді будівлі.

На нинішній вулиці Поштовій був готель "Золотий лев". Тут збиралося найкраще літературне товариство міста. Сюди на філіжанку кави та "гутірку" сходилися щосуботи члени "Руської бесіди": Степан і Роман Смаль-Стоцькі, Зенон Кузеля з дружиною Ольгою, Василь Сімович. Мирон Кордуба… До них приєднувалися Ольга Кобилянська та Богдан Лепкий.

На розі вулиць Руської та Головної знаходився готель "Париж" з кав’ярнею. У дворі були конюшні на 30 коней.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram