У Чернівцях вшанували пам’ять жертв Голокосту - фото

У Чернівцях сьогодні, 27 січня, вшанували пам’ять жертв Голокосту.

Біля приміщення Чернівецького обласного благодійного фонду "Хесед-Шушана" відбувся мітинг – реквієм "Шість мільйонів сердець", присвячений Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту, повідомляє кореспондент molbuk.ua.



Перед присутніми виступили представники влади міста, єврейська громадськість.

"Під час голокосту загинуло 6 млн євреїв. У армії, яка визволяла нашу країну від фашистів були представники різних національностей, – зазначив у своїй промові голова Чернівецького обласного благодійного фонду "Хесед-Шушана" Ілля Хочь. - Це були і українці, і росіяни, і євреї, і білоруси, і грузини, тобто це спільна перемога, і ніхто не може її привласнити. Ті, хто тоді вижив, зустрілм радянську армію, і пройшло багато років і ООН цей день, 27 січня, визначила як день пам’яті жертв Голокосту європейського єврейства. Хочу зазначити, що в ці шість млн. входять півтора мільйона представників українського єврейства, які теж загинули. Це сумна сторінка і для нашої області, де сусіди вбивали своїх сусідів тільки за те, що вони євреї. Це було. Хотілося б, щоб це більше ніколи не повторилося".

Чернівчанин Шміл Шварц пам’ятає гетто з розповідей батьків і родичів.

"Я був в гетто з жовтня 1941 до березня 1944 року. Коли забрали в гетто, мені було три з половиною роки. Але добре пам’ятаю усе те, що мені розповідали батьки, родичі, знайомі. Ми жили в Бесарабії – в селі Бричани, що за сто кілометрів звідси. Зігнали нас з Окниці, Бричан, Липкан, і погнали пішки через Сокиряни до Вінницької області на станцію Копай. Там ми були зимою 41-42 року. Коли навесні 1942 року німці поновили рух на залізниці, то нас зі станції Копай вигнали в сусіднє село Колішківці, що за вісім кілометрів. І там ми були до 1944 року, коли радянські війська визволили цю територію. Ця зона була під окупацією Румунії, і режим був трохи слабший, ніж там де були німці. Нам дозволялося працювати. Ми ходили по селу і шукали собі роботу – хто що міг робити. І за це отримували їжу. Вранці – перекличка, і ворота відкривалися – можна було йти по селу. Ввечері знову перекличка. Кого нема – ловили і розстрілювали" – пригадує Шміл Шварц.

До пам’ятного знаку жертвам голокосту, що стоїть поблизу Чернівецького обласного благодійного фонду "Хесед-Шушана", поклали квіти і запалили лампадки.

Школярі провели флешмоб "#Ми па’мятаємо!", а відтак мітинг продовжили біля меморіалу жертвам Чернівецького єврейського гетто, що по вулиці Сагайдачного.



Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram