Жодної пропозиції щодо Буковини: як працюють нардепи з Чернівецької області

Поки президентська фракція у парламенті заявляє про "турборежим" у законодавчій роботі, "МБ" вирішив проаналізувати, наскільки активними впродовж чотирьох місяців діяльності Ради були нардепи з Буковини.

Хто з депутатів – наших земляків і чим відзначився від початку осені, і чиїми зусиллями вдалося ухвалити якомога більше законів, йдеться у публікації газети "Молодий буковинець".



Ми з’ясували це за допомогою даних, оприлюднених на офіційному сайті ВРУ.

Папієв дбає про "чорнобильців", а Гринчук – про ДБР

Найбільш продуктивною за кількістю поданих у співавторстві законопроєктів виявилась представниця партії "Слуга народу" Оксана Гринчук. Вона як голова підкомітету з питань забезпечення діяльності ВРУ "зареєструвала у співавторстві з іншими обранцями 30 законопроєктів. Серед них – ціла низка регламентних проєктів законів і постанов, тобто таких, що регулюють порядок роботи і "правила гри" у Раді. Прізвище депутатки з Чернівців є у списку нардепів, які подали законопроєкт щодо припинення відшкодування нардепам витрат, пов’язаних з виконанням їхніх повноважень, у разі пропуску без поважних причин пленарних засідань чи засідань комітетів. Крім того, вона поряд з іншими обранцями ініціювала дострокове припинення повноважень низки нардепів. Разом з тим, у пані Оксани зафіксовано одну правку до закону – щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань.

Другим нардепом-буковинцем за кількістю поданих законопроєктів став представник "Опозиційної платформи – За життя" Михайло Папієв. Він зареєстрував у співавторстві з іншими колегами 24 проєкти законів, десять з яких стали чинними законами. Серед них – низка регламентних пропозицій, поправки до трудового законодавства, ініціативи щодо безкоштовного харчування дітей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи тощо. У Папієва також зафіксовано п’ять поправок до законів.

Нардеп "Слуги народу" Максим Павлюк активно реєструє у співавторстві з іншими парламентарями проєкти законів щодо діяльності правоохоронної системи, а також зміни до Кримінального кодексу. Загалом у "доробку" нардепа – 11 таких законопроєктів, два з яких стали законами. Він також вніс 10 поправок до законів.

Найменш активним серед депутатів-списочників є "слуга народу" Володимир Козак, який у співавторстві запропонував до розгляду лише один законопроєкт – щодо внесення змін до Регламенту ВРУ про запровадження електронного документообігу, пов'язаного із законодавчим процесом. Депутат за чотири місяці не вніс жодної поправки до законів під час їх розгляду на засіданнях парламенту.

У "мажоритарників" – жодної пропозиції щодо Буковини

Нардеп від чернівецького округу Олена Лис відзначилась реєстрацією в співавторстві лише чотирьох законопроєктів, два з яких стали чинними законами. Вони стосуються, передусім, освітньої тематики: щодо присудження парламентських премій педагогам, вчителям і вихователям та щодо внесення змін до закону "Про дошкільну освіту".

Водночас пані Лис внесла три поправки до законів.

Чотири законопроєкти зареєстрував і нардеп від 202-го округу Максим Заремський. Співавтором такої ж кількості проєктів законів став і нардеп "Слуги народу" Георгій Мазурашу. Вони стосувалися державної підтримки "Пласту", діяльності молодіжних центрів та роботи з молоддю, а також підтримки спортсменів під час підготовки до участі в Олімпійських та Паралімпійських іграх 2020 року. Георгій не вносив жодних поправок до законів під час їх розгляду в стінах Ради.

Представник 204-го округу Валерій Божик протягом чотирьох місяців ініціював законопроєкти про ліквідацію корупції в пенітенціарній системі, турбувався заповненням вакантних посад суддів у місцевих судах і працював над удосконаленням військової служби в Україні. Серед поданих у співавторстві Божика проєктів законів – щодо права фізичної особи на зміну по батькові. Загалом він є співавтором п’яти законопроєктів, один з яких став чинним законом.
Тож, як бачимо, у пріоритетах нардепів-мажоритарників наразі – створення проєктів законів профільних сфер, а не таких, що цілеспрямовано стосуються Чернівецької області.

Як вони виконують свої обіцянки

"МБ" на підставі даних видання "Слово і Діло" проаналізував кількість виконаних і невиконаних обіцянок нардепів-буковинців.

Зокрема, найбільша кількість невиконаних обіцянок зафіксована у народного депутата від "Опозиційної платформи – За життя" Михайла Папієва – 77. Усі ці обіцянки депутат давав ще в попередньому скликанні Верховної Ради. Серед них, зокрема, такі: пообіцяв добитися зняття недоторканості з депутатів; обіцяв, що "Опоблок" відновить дію закону про Перемогу у Великій Вітчизняній війні; обіцяв запроваджувати реформи для покращення інвестиційного клімату та залучення зовнішніх інвестицій тощо.

До речі, у Папієва також зафіксована найбільша серед нардепів-буковинців кількість виконаних обіцянок. Так, нардеп обіцяв забезпечити перехід від змішаної до пропорційної виборчої системи з відкритими списками; домагатись зниження податкового навантаження на малий та середній бізнес; здійснювати реальні кроки для підвищення енергетичної незалежності держави тощо.

Одну невиконану обіцянку зафіксовано у нардепа Валерія Божика. "Слово і Діло" вказує на те, що нардеп у передвиборчій програмі пообіцяв домогтися запровадження незалежного аудиту якості автомобільних доріг. Проте ця обіцянка не була виконана.

Однак Божику вже вдалося виконати чотири обіцянки – щодо притягнення до відповідальності чиновників за незаконне збагачення, впровадження обов’язкової конфіскації майна корупціонерів, щодо спрощення процедури імпічменту президента і щодо скасування недоторканності народних депутатів. Ще 22 обіцянки Валерія Божика залишаються невиконаними.

Оксана Гринчук також має одну невиконану обіцянку: у своїй передвиборчій програмі вона пообіцяла запровадити систему грошової винагороди для громадян за виявлення корупції.

Найменш продуктивні – двоє буковинців

Двоє народних депутатів з області потрапили до списку обранців, які відзначились найменш продуктивною роботою від початку роботи дев’ятого скликання Верховної Ради, повідомив Комітет виборців України.

Так, організація проаналізувала показники законодавчої роботи депутатів за перші 100 днів роботи Верховної Ради і назвала найбільш і найменш продуктивних нардепів.

За даними КВУ, за період із 28 серпня по 6 грудня народні депутати зареєстрували 797 проєктів законів, що є високим показником.

Незважаючи на це, 24 депутати поки не ініціювали жодного проєкту закону. Серед них – двоє народних депутатів "Слуги народу" з області – Максим Заремський та Олена Лис.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram