Напевно, в українських родинах жоден стіл на Святвечір та Різдво не обходиться без куті. Найпоширеніші інгредієнти для куті в буковинців, звичайно, крім пшениці, – мак та горіхи. Та в деяких районах є свої особливі складові.
Кореспондентка molbuk.ua зібрала рецепти куті з різних куточків Чернівецької області, а також традиції, пов’язані з нею.
Сторожинчанин Валерій Рудий щороку готує кутю за рецептом прабабусі. Він пояснює, що для справжньої куті потрібне спеціально підготовлене зерно. Таку пшеницю називають "піханою".
– Зерна товчуть у ступі, щоби збити полову. Так вона краще розвариться, – розповідає чоловік. – Перед тим, як кутю варити, її замочують на декілька годин. Потім додають трошки солі, щоб розкрився смак, і варять до готовності. А далі додають, що кому смакує. У нашій родині ще від прабабці запарюємо мак і розтираємо його з водою. Для цього обов’язково використовуємо макітру з макогоном – так мак не буде відчуватись на зубах, буде ніби паста. Але зараз не кожен має макітру, купують готовий мак.
Макову пасту, за словами пана Валерія, перемішують з кутею. Додають також попередньо замочені родзинки, дрібно нарізані горішки і викладають по тарілках. А зверху поливають медом і присипають халвою.
– А за сто кілометрів звідси, у Кельменецькому районі, звідки родом мій зять, є традиція розносити "вечерю" за померлих родичів. Так само і в моєму рідному селі Білівці на Хотинщині, біля Дністра. Кутю з маком розкладають по тарілках, зверху посипають кольоровими "камінцями" – це такі цукерки. Кладуть і звичайні шоколадні, і навіть мандарини. І до вечора таку кутю роздають сусідам за поману, – додав він.
Схожу "вечерю" роздають і на Сокирянщині.
– Готуємо солодку кутю, приправлену медом, і до заходу сонця відносимо знайомим у пам’ять про рідних, яких вже з нами немає. Таку ж кутю їмо за святковим столом, – каже уродженець Сокирян Павло Рогач.
У Новоселицькому районі традиційні складові куті – мед, мак і родзинки. На Путильщині ж замість родзинок та сухофруктів частіше використовують товчені волоські горіхи. А в селах Глибоччини часто в тарілки насипають кольорових цукерок і курагу.
Цікаво, що в деяких румуномовних селах області кутю їдять лише раз – на Різдво.
– У нас не святкують Святвечір, тому в нас кутя готується на молоці, – каже жителька села Їжівці Ліліана. – Іноді до куті додаємо горіхи, ізюм або інші сухофрукти.
Рідку кутю, радше схожу на суп, полюбляють в родині чернівчанки пані Катерини: страву готують за рецептом родини чоловіка, родом із Закарпаття. Особливість її в тому, що готується вона на узварі.
– Вариться узвар із чорносливом, грушами, потім із ним змішують готову пшеницю. Окремо у воді запарюється мак, додаємо мед і все змішуємо, – ділиться жінка.
Щодо традицій, пов’язаних із кутею, то буковинці називають дві основні. Насамперед, це те, що саме з куті починають трапезу на Святвечір та Різдво. Жодну іншу страву до цього не чіпають. А друга – сівши за стіл, голова родини підкидає ложку куті до стелі: чим міцніше кутя прилипне до стелі, тим багатшим і щасливішим буде рік. Щоправда, остання традиція збереглася лише на словах.
Сама ж традиція споживання куті у переддень Різдва походить ще з часів народження Ісуса Христа.
Як розповів настоятель храму Різдва Іоана Хрестителя отець Василь Клим'юк, ідучи до Вифлеєму, Богородиця з Йосифом не мали що їсти. У дорозі вони розмочували пшеницю і додавали сухих фруктів. Тож саме така кутя є найбільш традиційною.
Які ще схожі страви готують на Різдво
Пшоняна каша в гарбузі
– Із солодких страв моя баба Ганя готувала пшоняну кашу, запечену в гарбузі. Вичищала невеликий гарбуз, начиняла його пшоном із сушеницями, заливала молоком, якщо вже готувала на Різдво, і лишала в печі томитися, – ділиться рецептом Валерій Рудий. Зараз він теж готує для сім’ї таку страву, тільки вже додає горішки, родзинки, цукати, та готує її в духовці.
– Крупи сипати слід небагато, адже вона сильно наварюється. Молока ж наливати майже до верху гарбуза. Перед тим, як класти гарбуза в духовку, можна накрити його фольгою, щоб мав гарний вигляд, а начинка краще пропарилась. А щоби страва швидше приготувалася, пшоно можна попередньо відварити, – радить буковинець.
Кутя з рису
За таким рецептом кутю найчастіше готують у східних регіонах України, а також на Одещині.
Принцип такий же, як зі звичайною кутею із пшениці, але замість неї використовують білий рис. Його відварюють і дають охолонути. Окремо розтирають мак із цукром, а потім змішують макову пасту з рисом, родзинками, горіхами і медом.
Інша варіація – рис поєднують із вишнями у власному соку або ж узваром. Таку кашу також посипають горіхами.
Перлова кутя з журавлиною
Ще одним варіантом приготування куті поділився у своєму блозі шеф-кухар Євген Клопотенко, за стравами якого нещодавно почали готувати у чернівецьких школах. Для страви кулінар використовує перловку.
– Причому я не люблю її відварювати,адже так ніколи не вгадаєш потрібний ступінь готовності, я просто промиваю її та замочую на ніч у воді. Так вона залишається досить пружною, але при цьому повністю готовою. Для пікантного доповнення я використовую сушену журавлину, яка дає приємну кислинку, – пояснює він. – Сюди додаю запарений і перетертий мак, заправляю медом із лимонним соком. Така кутя – однозначно, мій різдвяний фаворит.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
