Чернівчанка Анна Дутчак – авторка електронної петиції про скасування рішення Чернівецької міськради щодо будівництва каплиці посеред площі Пресвятої Марії – у своїй колонці пише про те, що депутати мають шанс виправити своє поспішне рішення та зберегти історичну площу.Чернівці називають "українським Віднем", "маленьким Парижем" та "українською Прагою". Це місто для прогулянок затишними вулицями, естетичної насолоди від архітектури та відпочинку на площах. Однак, враховуючи останні події, місто може втратити одну з перлин міста, яка є привабливою для туристів та жителів, яка щороку приймає найбільшу кількість відвідувачів під час проведення Петрівського ярмарку, Дня міста та інших заходів. Мова йде про площу Пресвятої Марії.
З історії: На цій площі знаходилось джерело, яке уперше було облаштоване 1793 року і називалося "Панською криницею". Назва "Турецька криниця" з’явилася трохи пізніше (1797 р.) після входу Буковини до Османської імперії, було споруджено на площі мурованої криниці, кам'яного резервуару для води, що виконувало свою важливу місію не одне століття. Криниця довгий час була місцем, де православні християни святкували Водохреща, а також воду з неї брали євреї для мікви - ритуального басейну.
У 2008 році до 600-літнього ювілею міста, було проведено велику кількість обговорень, конкурсів, консультацій з спеціалістами, щодо ремонту площі, зрештою площа була реконструйована за авторським проектом Лариса Вандюк, яка і була головним архітектором даного проекту, також в подарунок під час реконструкції, турецькою фірмою "Азар" було відреставрована криниця за ескізом Лариси Вандюк. Після реконструкції вона отримала назву площа Турецької криниці та набула вишуканих рис, де швидко стала одним із улюблених місць відпочинку чернівчан.
Однак після завершення реконструкції, через чотири роки, а саме у 2012 році, Чернівецька-Буковинська єпархія Української Православної Церкви Київського Патріархату
(нині Православної Церкви України, далі - ПЦУ) висловила невдоволення щодо вигляду площі, та почала вимагати відновлення історичної справедливості шляхом встановлення на площі пам’ятної каплиці на честь дерев’яної церкви Успіння Пресвятої Богородиці, яка існувала на площі протягом певного часу, а потім була перенесена в 50-х роках XІX ст. в передмістя - Калічанку, де і нині функціонує та проводяться служби.
Звернень у період обговорень щодо реконструкцій від них не надходило, а лише після чотирьох років по завершенню було надіслане звернення, яке було розглянуте відповідними виконавчими органами та спеціалістами, і було відхилене – по причині того, що вже сформовано архітектурний ансамбль площі та рекомендовано встановлення пам’ятного знаку про існування церкви.
Це рішення не задовільнило ПЦУ, і з того часу почалася боротьба з владою щодо дозволу на будівництво каплиці.
Першим кроком стало перейменування площі. Так, у 2012 році Православна Церква України та громадські організації міста порушили питання про повернення історичної назви площі Пресвятої Марії. Так, у вересні 2014 р. було перейменовано площу Турецької криниці на площу Пресвятої Марії за зверненням, в якому зазначалось, що дана назва є гріховною, адже на даній площі колись розташовувався храм. Це перейменування проводилось досить швидко, без особливого розголосу, з явним зацікавленням в цьому певних осіб.
Незважаючи на перейменування, багато чернівчан і до нині називають її площею Турецької криниці, адже стара назва більше відповідає архітектурному ансамблю площі.
Упродовж майже восьми років – з 2012 до 2019 – Православна Церква України активно намагалась домогтись отримання дозволу на будівництво пам’ятної каплиці посеред площі Пресвятої Марії, апелюючи історією та новою назвою площі. Весь цей час вони отримували відмови від фахівців. Однак 7 листопада 2019 року депутати Чернівецької міської ради проголосували щодо надання в постійне користування земельної ділянки площею 170 м2 для будівництва каплиці на площі.
Це рішення ухвалили всупереч рекомендаціям відповідних органів виконавчої влади щодо недоцільності та у відсутності можливості будівництва каплиці.
Процес голосування за рішення було незвичним, і він змушує задуматись про зацікавленість у його прийнятті тих чи інших осіб, а зокрема депутатів. Після виступу представника церкви з гучними словами: "Просимо підтримати наше питання, а колись ми підтримаємо вас, коли вам буде потрібно".
Це питання розглядається поза чергою, хоча в порядку денному питання було 30-м. Проте головуючий його запропонував розглядати першим, а депутати підтримали.
Депутати підтримали це рішення аж із третьої спроби – після того, як головуючий наполегливо просив його ухвалити.
Хто проголосував "за":
Брякало А.Ф., Гавриш В.Я., Ковалюк Б.І., Матвієнко В.В., Моклович В.М., Наконечний І.Ю., Осачук В.І., Продан В.С., Романчишин А.А., Сафтенко Ю.К., Скрипа Р.Т., Ставчанський О.В., Ткачук Ю.М., Чесанов А.А., Яринич М.Ф., Бешлей В.В., Бурега Ю.І., Казимірович В.В., Максимюк В.С., Моклович Н.М., Найдиш В.М., Савчук В.В., Сорохан Л.Г., Тихонович М.С.
На питання журналістів, щодо своєї позиції деякі депутати відповіли так:
Ярослав Петришин (не голосував): "Такі питання треба якось спокійніше сприймати, розібратися. Я нічого проти Церкви не маю ... У нас є різні конфесії. Треба розуміти, хто, що, куди ... Потім, у нас церков дуже багато. Такі питання поспіхом не можна вирішувати. Треба почути, поговорити.
Людмила Сорохан (підтримала): Я буду підтримувати будь-яку церкву, будь-яку конфесію. Це є культовий храм. Нікому воно там не помішає. І якщо хтось лякається, то нехай хреститься. Це капличка, яка має 170 м2. А там що близько ... Кому воно мішає? Громадське? Ми хіба не представляємо громаду? Депутатський корпус представляє громаду. Громада нас уповноважила представляти інтереси. І ми маємо право голосувати. Зараз будувати церкву – треба громадське обговорення? Мене це дуже дивує".
Виходячи з позиції депутатів, землю громади (а саме землю історичної частини міста) можна надавати у постійне користування на підставі лише заяви, не запитуючи думку громади, не проводячи громадські слухання та не беручи до уваги висновки фахівців в даній сфері.
Саме тому це рішення викликало великий супротив громадськості. Щодо недоцільності будівництва виступила Національна спілка архітекторів України в Чернівецькій області, у листі зазначається - "Розміщення культової споруди за рахунок простору площі Пресвятої Марії призведе як до втрати частини площі, так і до втрати певних функцій, які притаманні громадським просторам".
Те, що чернівчани можуть втратити значну частини зони відпочинку, є реальністю. Враховуючи всю документацію, що надавала ПЦУ протягом всіх років для отримання дозволу, то дана каплиця повинна бути розміром 16 на 16 метрів та заввишки в 25 метрів. Такі розміри викликають сумніви – чи це дійсно каплиця, яку всі звикли бачити у селах чи містах біля будинків чи при дорозі, чи, можливо, правильніше назвати цю будівлю церквою, а не завуальовувати під будівництво каплички отримання у власність 170 м2 дороговартісної землі в центрі міста, без жодних конкурсів чи аукціонів, без сплати жодних коштів.
Майже відразу після рішення з’явились дві електронні петиції – “Скасування рішення щодо будівництва каплиці (церкви) посеред площі Пресвятої Марії" (автор Анна Дутчак) та "Проти спорудження культової будівлі на площі Пресвятої Марії" (автор Віталій Луменецький), які в короткі терміни підтримали 360 та 259 чернівчан відповідно.
Попереднє обговорення петицій відбулося за участю авторів, відповідних виконавчих органів міської ради та представників церкви.
Під час обговорення виявились нові подробиці щодо даної забудови. Представник церкви Василь Козьмик зазначив, що ця каплиця повинна знаходитись не посеред площі, а замість фонтану, який нині розташований на площі. А також церква не буде виступати замовником з даної забудови, якщо земля не буде передана їм у власність – за інших умов будівництво буде здійснювати місто, або хтось інший, але вони цим питанням займатись не будуть.
Отже, що ж цікавить церкву – відновлення історії чи, все ж, земля?
Враховуючи розміри можливої забудови (170 м2), площа вже не зможе повноцінно виконувати свої функції. А враховуючи те, що будівництво буде відбуватись за рахунок пожертв прихожан Православної Церкви України, не важко зрозуміти, що знесення фонтану та будівництво таких масштабів затягнеться не на один рік, внаслідок чого чернівчани отримають довгобуд з великою кількістю ризиків, таких як можливість зсуву та руйнація навколишніх будників, в яких більшість стін, покрівель та фундаментів не у найкращому стані.
Депутати можуть змінити дану ситуацію, почути громаду яка їх обирала, та зрозуміти, що вони прийняли поспішне рішення. Саме 20 грудня 2019 року на сесію виноситься проект рішення за результатами електронної петиції щодо скасування рішення щодо будівництва каплиці.
Якщо депутати не приймуть жодних дій, то місто отримає багаторічний довгобуд, небезпеку зсуву та руйнацію прилеглих будинків.
Чернівчани та гості міста втратять значну частину громадського простору, зону відпочинку для людей різного віку та діточок з неймовірною панорамою – як вдень, так і вночі. Адже при такій висоті забудови такого огляду вже не буде. Зникне один з небагатьох фонтанів міста, який планується реконструювати у 2020 році, вже готова вся документація. Але це може не відбутися у зв’язку з дозволом на будівництво.
Також стане під загрозою проведення Петрівського ярмарку та Дня міста на цій площі, яка була і є однією з основних, красивих та колоритних локацій для проведення заходів.
Запитань, ризиків та втрат для чернівчан більше, аніж відповідей. Рішення – за владою.
Анна ДутчакЧитайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
18-12-2019, 10:48
0
1 248
