У Чернівцях презентували унікальне видання – перевидану книжку рецептів 1938 року "Як добре й здорово варити". Вона побачила світ у київському видавництві "Богуславкнига".
Книжку презентували авторки проєкту "Авторська кухня українська" Лариса Латипова та Алла Савченко, повідомляє кореспондентка molbuk.ua
Целанівський центр під час презентації видання був заповнений, люди стояли навіть у проходах. На презентації книжки можна було придбати за 350 гривень і їх майже всі розкупили. Редакторки також принесли на презентацію випічку, зроблену за рецептами із книжки, всі могли її скуштувати.
Книжка має трохи більше 200 сторінок, у ній зібрано 400 рецептів, і вона дуже гарно оформлена ілюстраторкою Маріам Найем. Художниця зуміла вплести взори (принти) старовинних українських килимів у ілюстрації до книги. Ініціювали перевидання творці проєкту “Авторська Кухня Українська”.
Книжка "Як добре й здорово варити" у 30-х роках минулого століття була бестселером й виходила друком у Коломиї з 1931 по 1938 рр. під редагуванням часопису "Жіноча доля", головним редактором якого тоді була Олена Кисілевська. "Поради, що їх подаємо в оцій книжці, зладжені на підставі найновіших наукових дослідів, а приписи випробовані, – їх доставили нам наші досвідчені прихильниці", - йшлося у виданні.
Всі рецепти – це суто авторська українська кухня. Унікальність книги у тому, що читачки “Жіночої долі” надсилали рецепти з різних куточків України. Авторами рецептів, зібраних у цій книзі, є Ольга Кобилянська та її прийомна донька, Адольфіна Макогон (мама Ірини Вільде), Юлія Маркевич (мама авторки відомих кулінарних книг Дарії Цвек) та українки, які жили в різних країнах, але берегли рецепти своїх мам, бабусь.
Редакторки перевиданої книги зберегли стилістику рецептів в автентичному вигляді. А в кінці подано словник, який допомогла укласти відома кулінарна блогерка пані Стефа. На сторінках книжки можна віднайти такі слова: закришка (різні овочі та зелень), каляфіор (цвітна капуста), зупа (юшка), крухе тісто (пісочне), морелі (абрикоси), накипляк (пудинг), поташ (сода), рура (духовка), цвібак (бісквіт).
Із назви рецептів віє духом давньої української старовини: "Студенець з курки"(холодець), "Риба, начинювана на спосіб жидівський", "Дуже добра великодня "пасха" з сира", "Бішкоптики (відповідні для хорих", бісквітне печиво, "Медівник, що завжди удається", "Торт "Жіночої долі", "Улюблений торт бабунин"…
У книжці читачі знайдуть зрази з хріном від Ольги Кобилянської, зрази з капусти від пані Коцикової (дружини Івана Коцика - члена уряду ЗУНР), підливу до руляди від пані Маркович (вона у 1938 очолила Союз українок у Цицилові), сільські покутські паски від сільської куховарки Гаврилихи з Товмачика, яка до того ж була лікарем і повитухою, торт крухий з піною і морельовою або іншою винною мармелядою від Олени-Галини Панчук, прийомної доньки Ольги Кобилянської.
"Поява книжки "Як добре й здорово варити", - розповіла Лариса Латипова, - пов’язана з книжкою Осипи Заклинської "Нова кухня вітамінова" з галицькими рецептами. Заклинська шукала, де б дешевше видати свою книгу. А видавництво "Жіноча доля" мало свою друкарню і Заклинська звернулася до Олени Кисілевської - письменниці, видавця і громадської діячки. А потім Заклинській запропонували видати книжку у Львові дешевше. І вона забирає рукопис із Кломиї. Але треба було знати гонорову Олену Кисілевську! Вона вирішує видати свою кулінарну книгу, щоб та вийшла кращою за книжку Заклинської. А журнал "Жіноча доля", що виходив у Коломиї у 1925–1939 роках під редакцією Олени Кисілевської, читали по всьому світу. І Кисілевська закликає українок з усього світу надсилати родинні рецепти".
Книжка виходила чотири рази. Чтверте видання було конфісковане польською владою у 1938 році. Причиною таких дій був знак видавництва, подібний до тризуба та англійській мові "Еаст Галіція-Полянд".
"У цій книжці зібрано 400 рецептів, - продовжує Лариса Латипова. – Олена Кисілевська вже здогадувалася, що наближається війна, тому розуміла, що рецепти українок з усього світу треба зберегти. Адже ця книга не просто збірник рецептур, а й історія руху жіночого лідерства. І книжка є свідченням нашої ідентичності".
Олена Кисілевська була знайома з Ольгою Кобилянською, бувала у неї в гостях у Чернівцях. У книжці "Як добре й здорово варити" вміщено рецепти від Ольги Кобилянської – "Зрази з хріном (дуже добрі)" та "Пампушки тети Олі з "Апостола черні". Також є рецепти прийомної доньки Кобилянської Олени-Галини Панчук – "Пляцок зі сливками або яблуками", "Торт крухий з піною і морельовою або іншою винною мармелядою", "Добрий маковий торт черновецький (дешевий)", "Будень (накипляк) з булок і мяса".
Юлія Микосянчик, наукова співробітниця Чернівецького літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської розповіла на презентації:
"Ольга Кобилянська та Олена Кисілевська познайомилися на творчому вечорі Кобилянської у Чернівцях у 20-х роках минулого століття. І відтоді Кисілевська приїжджала до Ольги Юліанівни щороку. Але не так просто було перетнути кордон у Снятині, бо Чернівці і Коломия тоді належали до різних держав. І що говорили люди? Що їдуть до Чернівців на храмове свято Воздвиження Всечесного Хреста у костелі. У родині Кобилянських всі жінки знали, що треба готувати добре, смачно і ощадливо".
Прийомний внук Ольги Кобилянської професор Олег Панчук пригадує, що пляцок зі сливками, які готувала його мама, добре пам’ятає. Адже біля будинку Ольги Кобилянської росли сливи.
Відома чернівецька лікарка-дієтолог Наталія Бочарова сказала на презентації, що ця книжка дійсно пропагує українську авторську здорову кухню, яка у часи Союзу була винищена. Вона додала, що були забрані з раціону спеції, які часто згадуються у цьому виданні і які є корисними. І що головне закладено у назві книжки – треба варити, а не смажити.
У книжці "Як добре й здорово варити" можна також прочитати, як готувалося перше видання, які цікаві рецепти знайдуть читачі. Також вміщено поради щодо приготування, як подавати їжу та приймати гостей… Приміром, зазначається, що господиня має подбати про милий настрій і не запрошувати людей посварених між собою чи політичних ворогів. А цікаві зауваження на сторінках подаються окремо: "запрошені гості в ніякому разі не повинні спізнитися", "одноманітний харч, хоч би найкращий, погано відбивається на здоровлі…".
Цікавинка із книги
Редакторки розповіли про торт "Жіноча доля", названий на честь видавництва, де вийшла книжка рецептів.
Десерт з лікером алькермес опублікований під назвою "ТОРТ "ЖІНОЧОЇ ДОЛІ": тобто такий, що гідний марки шанованого й популярного журналу. Алькермес - дорогий, рідкісний, екзотичний тосканський лікер. Його облюбували при дворі Катерини де Медічі, за що отримав друге ім’я – лікер Медічі.
Підфарбований кошеніллю, солодкий і дуже ароматний:пряний цинамоном, гвоздикою, цвітом мускату й помаранчі, ваніллю і листям лавра. Його чаклували в італійських монастирях та аптеках за таємним рецептом, а з плином літ він дістався на прилавки першого українського кооперативу "НАРОДНА ТОРГІВЛЯ". І вже у 1930-х тосканський напій фарбував галицькі бісквіти та іншу випічку.
Вражає, що таким ексклюзивним рецептом торта з алькермесом ділиться вчителька куховарських курсів "Сільського господаря" пані Татухова.
[center]
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
