Ганс Гросс (1846 – 1915) працював слідчим кримінальної поліції Австро-Угорщини, був професором кримінального права Чернівецького університету.

Ганс Гросс міг стати прообразом Шерлока Холмса. Його називали батьком науки кримінології. Ще студентом він усвідомив усі недоліки тодішніх методів розкриття злочинів, які використовувала австрійська кримінальна поліція. "У кримінальній поліції служили колишні унтер-офіцери, які виконували свої обов’язки будь як, покладаючись тільки на доноси інформаторів і будь-якою ціною, іноді дуже грубими методами, домагалися визнання підозрюваними своєї вини", – писав про ті часи німецький письменник Юрген Торвальд у книзі "Вік криміналістики".



Ганс Гросс запропонував свої методи розкриття злочинів. На його думку, для доведення провини, повинні бути речові докази. Також він виділив риси справжнього слідчого: об’єктивність, наполегливість, досконале знання людської натури, приємні манери, відповідна освіта, точність у деталях. Однак новаторство молодого вченого багато хто не сприйняв.

Гросса призначили ординарним професором кримінального права Чернівецького університету. З першого березня 1899 року по 31 липня 1902-го він викладав курси кримінального процессу та матеріального кримінального права, вів семінари з кримінального права. Студенти із задоволенням ходили на його лекції. Проживав у будинку №26 на тодішній вулиці Семигородській (зараз це будинок №7 на вулиці Шевченка).

Перебування у Чернівцях позитивно позначилося на науковій роботі Ганса Гросса. Тут він заснував журнал "Архів кримінальної антропології й криміналістики", який передплачувала прокуратура Австро-Угорщини. Опублікував монографію "Кримінальна психологія", де зробив спробу дослідити механізм вчинення злочину. Описав психологію та побутове життя злочинців імперії, зокрема на прикладі чернівецьких. Йому було цікаво, чому жінки – кращі контрабандисти, ніж чоловіки, що відчуває і як поводиться молодиця, яка вирішили отруїти свого старого чоловіка, скільки дітей зазвичай мають дітовбивці, з яких грибів цигани роблять отруту... Розповідав про карлика, якого відправили в посилці, про спеціальні засоби, щоб ховати гроші у прямій кишці. У своєму портфелі слідчого носив розп’яття, щоби брати показання навіть у тих, хто вмирає.

Як пише Сергій Воронцов у "Книзі з повітря Czernowitz", ще наприкінці 19 століття Гросс почав консервувати запахи з місця злочину, які зберігалися роками. Він збирав проби повітря у спеціальні пробірки, що затикалися парафіновим корком. Пізніше за допомогою службового пса намагався знайти джерело запаху. Однією з новинок криміналіста була фотофіксація місця злочину.

Гросс винайшов ефективну технологію, за якою складався словесний портрет злочинця. Він першим почав досліджувати пил на місці злочину. "Нічого не пересувайте, не піднімайте і не чіпайте предмет, поки він не буде описаний", – йдеться у його "Пораднику". Він пише про методику огляду місця злочину, виявлення тайників, фіксацію знайдених слідів, вимоги до збереження та реєстрації деталей злочину. Вилучені ним знаряддя вбивства можна побачити в музеї його рідного міста Грац в Австрії.

Гросс розробив так звану слідчу валізу для роботи на місці злочину, названу "the Thorndyke" (Торндайк) за прізвищем героя Остіна Фрімена. Завжди мав у ній цукерки – на випадок, якщо доведеться опитувати дитину. Докладно описав, як треба проводити слідчі дії й збирати докази, класифікувати їх, зберігати. За настановами Гросса почали створювати й картотеки злочинців.

Він перший описав їхній жаргон, жести. Скажімо, слово "tipptopp" – "бездоганно" – залишилося й дотепер: "все тіп-топ".

Пізніше Ганс Гросс викладав у Німецькому університеті в Празі. 1907 року увійшов до складу комісії з розробки проекту нового кримінального кодексу Австрії, за що був нагороджений орденом Залізної корони третього ступеня.

Довідка

Ганс Гросс народився 26 грудня 1847 року в місті Грац (Австрія). Упродовж 1869-1870 pоків навчався у гімназії та Грацькому університеті, де отримав
вчений ступінь доктора права.

З першого березня 1899 року по 31 липня 1902-го викладав у Чернівецькому університеті. 1913 року його призначили керівником Інституту криміналістики в університеті Граца.

9 грудня 1915 року помер від запалення легенів. Похований у родинній могилі в Граці на цвинтарі Святого Петра.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram