У Чернівцях під час ремонту в одному з наріжних будинків, на вулиці Університетській у стіні знайшли невеличкий сейф, а в ньому – гарну скриньку зі старими пожовклими листами. Коли господар прочитав їх, то дізнався про історію великого кохання.
Вродлива чернівчанка Ядвіга виходила заміж за Юзека. Пара виглядала напрочуд гарною. І коли вони поклали руки на Євангеліє та повторили за ксьондзом присягу: "Шлюбую тобі вірність супружу, любов і що тебе не опущу до самої смерті", – усі запрошені були зворушені.
Прожили вони десь півроку. Коли почалася Перша світова війна Юзек, як запасний старшина, пішов на фронт. Прощаючись на чернівецькому вокзалі, молодята обіцяли одне одному щодня писати листи.
Ядвіга отримала коротеньку листівку зі словами любові та адресою, але на цьому все скінчилося – листів більше не було.
Минав місяць за місяцем, але не було жодної звістки. Ядвіга, сповнена стражданнями та сердечною мукою, змарніла.
Юзек тим часом лежав у військовому шпиталі. До того ж він отримав від дружини сім листів, але не міг відповісти, бо весь час був у боях. Якось у хвилину затишшя, коли потягнувся до верхньої кишені з листами коханої, ворожа куля потрапила йому в руку. Сталося так, що листи коханої вберегли Юзека від напасної смерті.
Поранення виявилося важким – руку мало не відтяли. Спочатку Юзек вірив, що невдовзі вилікується й напише дружині слова виправдання та любові. Однак час спливав, а поранена права рука боліла, і він почав писати лівою. Та як не старався, то були не листи, а набір знаків. Хоча він уперто писав їх щодня. Запечатував ті листи і складав помежи речей, бо так і не наважився відправити свої каракулі. А в листах дружини, які отримував щодня, було стільки любові, що вони допомогли Юзеку швидше одужати.
Коли він повернувся додому, то в надломленій горем жінці майже не впізнав своєї дружини. На її обличчі залишилися лише виплакані запалі очі.
– Чи ти отримував мої листи? – із докором мовила Ядвіга.
– Усі до одного.
– Чому, чому не відповідав? – почувся зойк її зболілої душі.
– Крім того, що через поранення не міг писати, я поставив тебе на пробу, щоби ти мене ще більше, ще глибше любила.
Ядвіга наче ошпарена вибігла з кімнати. Ображена вирішила не вертати до Юзека. А той глибоко каявся. Прочитав дружині всі невідправлені листи, розповів про свої страждання. І розчулена жінка пробачила чоловікові. Ядвіга і Юзек зажили щасливо, осяяні любов’ю.
Скринька ж із листами залишилася у їхній колишній квартирі, де нині знаходиться кав’ярня.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
