Кам’яні сокири, крем’яні ножі, кістяні наконечники стріл, могильники є свідченням того, що перші людські поселення на берегах Прута були ще 10-40 тисяч років тому.
Історик Раймунд Фрідріх Кайндль пише, що на території нинішніх Чернівців наприкінці ХІХ століття знайшли кілька кам’яних сокир різної форми. Так, у 1888 році на правому березі Пруту робітники, що добували гравій, виявили добре відшліфовану, із дуже загостреним лезом сокиру із кременю. На Струмковій вулиці під час закопування стовпа для огорожі надибали на кам’яну сокиру, схожу на молоток, із просвердленими отворами для ручки.
Про давні людські поселення свідчать знахідки біля підніжжя Козацької гори у Садгорі: знаряддя праці з кременю та кістки. Такі археологічні пам’ятки виявили також у районі вулиці Кармелюка – на території кар’єру цегельні.
Трипільці заселяли землі в районах Верхньої Калічанки, Горечі, Клокучки, Ленківців, Рогізної, Роші, Рогатки, Цецино. Ранні трипільські поселення виявили у південній частині міста (нинішня вулиця Комарова).
В останках наземних глинобитних жител знайдено багато керамічного посуду, сланцеві сокири-клини, крем’яні тесла, вкладиші до серпів, ножі, скребачки, жіночу глиняну статуетку. В околиці Рогізної в ямі добре збереглися глиняний посуд, прикрашений геометричними фігурами, кам’яні зернотерки, кістки тварин. На горі Цецино було городище трипільської культури.
За півтора кілометра від телевишки, в урочищі Графська Поляна, чернівецькі археологи відкопали глиняні будівлі на дерев’яному каркасі та рештки наземного глинобитного житла з куполоподібною пічкою. Також знайдено уламки глиняного посуду, сланцевої сокири, крем’яний ніж, глиняну фігурку тварини. Та найважливіша знахідка – орнаментальна кераміка, яку виготовляли на дуже високому рівні.
У бронзовий вік Чернівці були заселені менше. Тодішні поселення віднайшли лише на територіях Роші, Ленківців, Рогізної. В районі вулиці Щербакова виявили зруйнований курган культури шнурової кераміки з парним похованням і кам’яну бойову сокиру. Як стверджує археолог Сергій Пивоваров, до старожитностей цієї культури належить знайдена на березі річки Прут, неподалік стадіону, мідна сокира завдовжки 14 сантиметрів. Вона є найдавнішим металевим виробом, виявленим на території Чернівців.
Цікаві факти
*Про присутність тут скіфських племен свідчать поселення та укріплення на Клокучці, Роші, Старій Жучці.
*У 1845 році на Єпископській горі в районі Резиденції митрополитів знайшли золоті вироби – дротяну нашийну гривну, браслет, сплетений у формі слимака і фрагменти срібних прикрас. За свідченням науковців, вони належать до дакського періоду.
*У Чернівцях було знайдено багато монет римських імператорів. Так, приблизно 1890 року під час прокладання Пожарничої вулиці виявили монету часів імператора Луція Вера. На вулиці Пумнула знайшли добре збережену монету Траяна.
* У перші століття нашої ери територію Чернівців заселяли ранньослов’янські племена. Їхні поселення виявили на вулиці Руській та поблизу Сторожинецької.
*Пам’ятки слов’янського періоду виявили на Горечі, Клокучці, Рогізній, Старій та Новій Жучці, у Садгорі та Ленківцях. Це були неукріплені напівземлянки з печами-кам’янками, де знайдено керамічні горщики, миски, сковорідки, прясельця, залізні ножі та інше.
*Давньоруські срібні браслети та гривні ХІІ-ХІІІ століття було знайдено на горі Цецино.
*На скарб із 200 золотих монет царського карбування кінця XIX – початку ХХ століття випадково натрапили школярі у 2003 році. Вони були в купі будівельного сміття, яким підсипали дитячий майданчик наприкінці вулиці Руської.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
