У Чернівцях у часи військової адміністрації 1784 року було видано перше положення про шинки й танці. Забороняли "музикувати" на великі свята, у дні посту, в дні смерті цісаря Франца І та цісарівни Марії Терезії.

Гуляти в шинках дозволяли хіба що в базарні дні – неділю та понеділок, масляницю в середу й окремі свята. Спеціальний дозвіл треба було брати в секретаря військової адміністрації старшого лейтенанта Адлера і вносити в міську касу 17 крон.



За третє порушення забирали шинок

Відповідно до інструкції, як пише дослідник історії Чернівців Раймунд Фрідріх Кайдль, продаж міцних напоїв і танці дозволяли тільки до 22:00. Корчмарів, які порушували ці вимоги, на перший раз карали штрафом на два флорини, а на другий – били палицями. П’яним не дозволяли відпускати більше алкогольних напоїв, і корчмар повинен був випровадити їх із шинку. Служницям можна було танцювати по неділях і святкових днях до 19:00. Любителі азартних ігор могли робити ставки не вищі трьох крон. Повій та підозрілих осіб корчмарі не мали права пускали на нічліг.

Оскільки не завжди ці розпорядження виконувалися, то 21 квітня 1785 року було видане суворіше положення. Міські патрулі повинні були після 22:00 обходити всі корчми "у горішньому та долішньому місті". Шинкарів, у яких були ще відвідувачі й лунала музика, заарештовували. На перший раз їх штрафували на чотири флорини. Якщо це траплялося вдруге, то карали чотирма днями арешту та примусовими роботами з прибирання вулиць. На третій раз позбавляли права утримувати шинок.

Міський статут 1786 року також містить відповідні приписи. За кожен дозвіл на музику корчмар мусив сплачувати 20 крон. У неділю та під час Богослужінь на релігійні свята у шинках не дозволяли ні пити, ні танцювати.

Відкрити шинок можна було тільки з дозволу крайового органу. Корчмарі не мали права давати пиво в кредит вище встановленої суми і не наливати відомим у місті пиякам. Також не дозволялося брати під заставу речі.

Часто на шинкарів доносили, бо отримували за це половину штрафу. Якщо це робив сам п’яниця, то йому прощався весь борг, який мав заплатити власник шинку. Останній також отримував тілесне покарання – побиття палицями.

На балах не можна було носити шпори

Згідно із "поліційним розпорядженням" 1793 року, в Чернівцях дозволяли пити і танцювати взимку до 21:00, а влітку – до 22:00. Виняток робили для офіцерів, чиновників і знаті, котрі могли перебувати в питних закладах до півночі, правда, без музики. Аби ніхто не міг сказати, що він не знав, котра година, спеціальний дзвін відбивав 21:00 або 22:00.

Організатори весіль і балів також мали отримувати дозволи на "нічне музикування" в окружному управлінні. Були видані навіть спеціальні бальні статути "для досягнення більшого порядку та безпеки". Скажімо, в статуті 1803 року вказано, що ті, хто хоче танцювати на балу, не можуть носити шпори. Не можна було також приходити у танцювальний зал із шаблею або палицею, палити. Слід було поводитися спокійно та гідно, бо інакше випровадить варта. Танці проводилися в певному порядку: по-польськи, по-німецьки, менует, мазурка або кадриль, саваж, краков’як.

У 1848 році були введені різні обмеження на проведення розваг. Зокрема бали мали відбуватися до півночі в присутності комісара. Магістрат повинен був стежити за тим, "щоби при хрещеннях, весіллях і похоронах не допускалися надмірності та частування поступово скорочувалися…". Забороняли стріляти на весіллях.

19 липня 1877 року було прийнято спеціальний імперський закон проти пияцтва. За появу в громадських місцях п’яниць арештовували на один місяць або карали штрафом до 50 флоринів.

За румунської влади за бійки, які влаштовували чернівчани напідпитку в корчмах чи на вулиці, їх забирали жандарми і часто били. Також їм видавали тупі пилки і змушували зрізати ними дерева, доки не протверезіють.

Ще більше цікавих історій із життя Чернівців та області у минулому читайте в нашій рубриці "Невідома Буковина"

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram