«Найприємніше – запах шоколаду»: сімейна пара у Чернівцях робить шоколадні цукерки без цукру

Майже два роки подружжя виготовляє вдома шоколадні цукерки. Замовляють їх переважно друзі та знайомі, а завдяки їм з’являються нові клієнти.
Цукерки роблять із 80-відсоткового шоколаду, додаючи лише масло. Цукру – ні грама. Роблять чотирьох видів: з курагою, чорносливом, асорті-горіхами та з вишнею, настояною на коньяку, пише molbuk.ua.




Цукерки можуть зберігатися два-три місяці

Юрій каже, що у філармонії до його хобі вже звикли. Його дружина Аня працює бухгалтером. Шоколадною справою займаються удвох.
– Якщо є замовлення, то ввечері донечку Єву вкладаємо спати, – каже Аня, – а самі робимо цукерки. Нашому шоколаду ми навіть придумали назву – "Євуся-солодуся", на честь доньки.




Ні в Юри, ні в Ані немає спеціальної освіти кондитера чи технолога. Але хочуть потрапити до Львова на майстерклас із виготовлення шоколаду.

– Я вісім років працюю у філармонії, – розповідає Юрій Гавриляк. – Спочатку працював тільки ведучим концертів, маю режисерську освіту. І паралельно встигав працювати у ресторані офіціантом – п’ять років. Два роки тому почали з дружиною робити цукерки. Коли я працював у ресторані, брав там різні рецепти, і ми робили десерти вдома. Також я мав можливість побачити там, як треба працювати із шоколадом. У мами вдома саме була курага, і я кажу: "А давайте зробимо курагу у шоколаді". Якось знайома Юля прийшла в гості до Аниної сестри, і її пригостили цукерками. Юлі дуже сподобався смак, і вона запитала: "А чому ви не хочете це робити на замовлення? Зробіть для мене". Це був наш перший клієнт, а далі все закрутилося.

Пара розповідає, коли з’явилися перші замовники, почали шукати коробки для пакування, аби цукерки мали гарний вигляд.
– Бо ми перші цукерки робили без форми, – зауважує Аня. – І коли в нас з’явилися замовлення, вже соромно було робити будь-як. Пішли купили формочки.
Найбільше замовлення – тисячу цукерок – Аня та Юрій робили для весілля на 250 людей. Упакували 250 коробок по чотири штучки. Майже 10 днів це робили. Цукерки можуть добре зберігатися у холодильнику два-три місяці.

Самі Аня та Юрій цукерки майже не їдять, бо не солодкоїжки.



Шоколад, масло і жодного цукру

– Ми робимо цукерки тільки чотирьох видів, – розповідає Аня. – Пробували й інші види, наприклад, із кунжутом. Та дійшли висновку, що експериментувати не будемо. Робимо курагу в шоколаді, зверху зі стружкою з білого шоколаду. Цукерки з горіхом мають кілька видів горіхів: мигдаль, кеш’ю, фундук, арахіс і фісташки. Вишню настоюємо на коньяку, а четвертий вид – це цукерки з чорносливом, а чорносливі – мигдаль.

Коробки для цукерок виробники-аматори замовляють у Харкові. Є й із прозорим верхом. Запаковують у коробки на різну кількість, і на чотири, і на 12, і на 30.




– Цукерки зовсім не шкідливі, – каже Аня. – Працюємо тільки із чорним шоколадом, був бельгійський, тепер німецький беремо. Додаємо масло і все, жодного цукру. Розтоплюємо, витримуємо температуру і заливаємо у форми. Шоколад беремо тільки 80 відсотковий. Наші цукерки беруть навіть для тих, у кого неважка форма діабету. Якщо у шоколаді є понад 80 відсотків какао, але тоді він гіркий. У нас же цукерки і не солодкі, і не гіркі.

Юрій додає, що це все-таки їхнє хобі, а не професійне заняття. Бо основна робота – не шоколад. Цукерки – такий собі додатковий невеликий заробіток.

– Це приносить заробіток, як кажуть, на дрібниці, – зауважує Аня. – Ціна немаленька – одна цукерка вартує 12 гривень. Але ми майже не робимо націнку, бо дуже собівартість дорога. Всі горіхи – це 600-700 гривень за кілограм.

Чистота і акуратність – на першому місці

Процес виготовлення цукерок триває три-чотири години. Аня розповідає:
– Чорнослив і курагу піддаємо термообробці, заливаємо кип’ятком. Горіхи треба нарізати. Чорнослив треба нашпигувати горішками. Підготувати форми, щоб вони були сухі. Потім топимо а шоколад, заливаємо у форму. Дві-три години цукерки застигають у холодильнику. І далі – пакуємо у коробки. Робимо все обоє. Хіба Юра трішечки головний.

Юрій додає: "Вдома на кухні вже маємо спеціальний куточок. Виділили таке місце, а також поличку у холодильнику. Весь посуд, у якому готуємо, дезінфікуємо, поверхню, на якій готуємо – теж. Працюємо у фартушках та рукавичках. Маємо спеціальний посуд.
– Найважливіше – чистота й акуратність, це на першому місці, – додає Аня.

Юрій розповідає, що у філармонії до нього завжди жартують: "А коли принесеш цукерки?"
– На роботі колеги знають, що я можу робити все, – каже. – Немає різниці, на сцені чи у кабінеті. Я – заступник директора філармонії з фінансів та господарської частини. Мої співробітники теж замовляють у нас цукерки.

На запитання, що найбільше подобається у процесі виготовлення шоколадних цукерок, відповідають:
– Найбільше подобається запах. Коли шоколад топиться, запах по всій квартирі. Коли робимо цукерки, не маємо звички попробувати чи з’їсти.

Подружжя Юрія та Ані Гавриляків зізнається, що в майбутньому хотіли би своє шоколадне хобі зробити бізнесом.

Наталія Фещук
Фото автора

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram