Невідома Буковина: видатні мешканці вулиці Української

На вулиці Українській у Чернівцях колись проживав перший бургомістр. Також тут жив і поет Міхай Емінеску.

Мешканцями вулиці були й представники відомого роду Васильків, президент торгово-промислової палати, великі землевласники, професори.



Продовжуємо мандрівку від одноповерхової кам’янички з жіночими маскаронами (зображення голови людини або тварини, - авт.) під № 39. У ній проживали поміщик Йозеф Блюм, церковний маляр Василь Кривий, редактор Герман Лерер, фотограф Ляйб Годман.

Триповерховий будинок № 40 збудований приблизно 1910 року. Жили в ньому президент Торгово-промислової палати Фрідріх Конрад Лянгенган, секретар громади Адольф Вайнер, міський касир Якоб Швайгер, секретар каси хворих Якоб Піштнер. У флігелі під № 41а мешкали представники професури, зокрема Янку Ністор.

Будинок № 42 спорудили 1886 року для гімнастичного товариства. Зараз тут знаходиться спортивне товариство "Динамо".

Сусідня кам’яниця під № 43 оздоблена багатим декором у стилі історизму. Тут мешкали заможні люди: поміщики Міхаель, Алексіс, Ольга та Раду фон Григорча, родина кондитерів Тучабських.



Чотириповерхова кам’яниця № 44 споруджена 1910 року в стилі раннього конструктивізму. Її мешканцями були радник магістрату Северин Дідейчек, професор Франц Відора, художник Альфред Оффнер, представники відомого роду Васильків фон Серетських.

У триповерховій кам’яниці 1890-х років під № 46 проживали професор Промислової школи Рудольф Тучек, крайовий інспектор з питань культури Вільгельм Адамець.

Мурований будинок № 47 – довгожитель, він стояв тут ще 1830 року і був перебудований у 1920-х. Його мешканцями були шановані чернівчани: великий землевласник Отто фон Флондор, директор школи Евдоксе Грігорович, архітектор Месулем Готтфрід.

Будинок № 48 внесено до реєстру пам’яток архітектури місцевого значення. Над решіткою видніється дата його будівництва – 1898. Трикутні сандрики, маскарони левів, кольоровий вітраж, фрески з ластівками та янголами…Серед мешканців – комерційний директор книговидавничого об’єднання Ізідор Віглер, надвірний радник Ігнац Штронер, баронеса Вікторія Стерча, лікар Кароль Бронштейн, вдова відомого директора школи Ольга Шпойнаровська.

У будинку № 49 привертає увагу меандровий орнамент під карнизом на фасаді. Його стіни пам’ятають землевласницю Валерію фон Гожицьку, президента крайового банку Флорю Лупу, генерального консула Румунії Дімітре Георгеску.

Будинок під № 51 пов’язаний з іменем першого бургомістра Чернівців Якова рицаря фон Петровича. Він зробив багато для реорганізації магістрату, пожежної охорони, впорядкуванню міських вулиць. За роки його правління було споруджено перший залізничний вокзал, відкрито сполучення зі Львовом та Яссами. Під час голоду та епідемії холери організували мережу шпиталів, збирали кошти на продукти.

Будинок № 53 прославився тим, що в ньому проживав відомий румунський поет-романтик Міхай Емінеску. Його мешканцями також були суддя Вищого крайового суду Базіль Мораріу, банковий комісар Модест Левицький. Перед Першою світовою війною тут розташовувався приватний французький ліцей.
Власник нерухомості Давид Грюнфельд, професор Деметр Васіловіч, лікар Макс Ерцерберг, архітектор Георг Гартманн проживали в будинку № 54.

Мешканцями одноповерхової кам’янички під № 55 були поважні люди: цісарсько-королівський придворний радник Йозеф Віслоцький, аптекар Георг Грегор, поліційний агент Юліус Шмідт, професор Адам Апенцеллер.



Ще довгожитель – наріжний триповерховий будинок № 57, який неодноразово перебудовувався. Спроектував його архітектор Губерт Гесснер. Тут мешкали суддя крайового суду Георг Альбеску, професор Еміліан Попеску, поштовий радник Людвіг Горачек, агент поліції Кароль Волл.



Відомі мешканці вулиці Української

*Ністор Іон Янку – історик, науковець, ректор Чернівецького університету (1920-1921, 1930-1940). Навчався в університетах Відня, Бухареста, Мюнхена, Берліна. Був міністром румунського уряду по управлінню Буковиною.

*Альфред Оффнер – австрійський художник. Навчався мистецтву у Відні, Парижі, Мюнхені. Очолював першу художню школу на Буковині, яку заснували 1912 року. На початку Першої світової війни виїхав із Чернівців, залишивши всі свої роботи. Відомі його полотна "Танцівниця", "Материнське щастя". Зберігся вітраж Оффнера "Полювання на ведмедя" у приміщенні корпусу історичного факультету ЧНУ.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram