Цьогоріч для "першачків" у селі Зруб-Комарівський переобладнали клас із колишнього книгосховища, що знаходилося у будівлі їдальні. Нещодавно Зрубкомарівська школа відсвяткувала 30 років від часу відкриття. Третій рік у школі бракує класів. З одного боку це добре, адже це означає, що народжуваність у селі зростає. Але школа розрахована на 200 учнів, а наразі тут навчається 322.
Кореспондентка molbuk.ua побувала у селі Зруб-Комарівський, аби переконатися, наскільки ситуація критична.
Село приємно дивує гарними новими двоповерховими будинками, охайними подвір’ями і доброзичливими людьми.
Зупиняємося і запитуємо місцеву жительку, де знаходиться школа.
"Бачите ту будівлю за сільрадою із синім дахом? Це – школа", – пояснює жінка.
Яким же було здивування, коли побачили велику двоповерхову школу з гарним подвір’ям, квітучими клумбами і величезною територією.
Не вчительська – а клас
Всередині не менш гарний хол, з інформаційними стендами на стінах. Праворуч – кабінет директорки. Оскільки вона була на уроці, довелося зачекати. Впродовж цього часу у школі панує тиша, десь чути як вчителька роз’яснює щось дітям, а вчителі, які проходять повз, приязно вітаються.
Директорка запрошує до кабінету, ключі від якого весь цей час були у дверях.
– Цю школу у 1989 році побудували за 10 місяців. Ми дуже раді цьому, і під час святкування 30-ліття ми покликали усіх тих, хто допомагав її будувати. Школа розрахована на 200 учнів, наразі у нас навчається 322 дітей. У нас, як такої, учительської нема, бо ми віддаємо їй клас, коли в учнів уроки діляться на групи. Один клас ми орендували у сільраді. Там навчається 3-Б клас. Цього року ми реорганізували книгосховище, де наразі навчається перший клас, – пояснює директорка Ольга НІКІФОРЯК.
Для того, щоб дітям було комфортно навчатися, створені всі умови: є внутрішні санвузли, нові парти та шафи.
– Наступного року прийде 41 учень. Тобто випускається один клас, а приходить – два. Не знаємо, що робити, бо таких приміщень, в яких можна було обладнати клас, у нас вже немає, – розповідає Ольга Нікіфоряк.
Директорка каже, що через брак приміщень довелося перенести комп’ютерний клас.
– У нас комп’ютерний клас був достатньо великий. Але і його ми переобладнали і зробили там клас. А комп’ютери помістили у кімнаті школяра, завбільшки з мій кабінет (невеликий). Там сім комп’ютерів разом з учителевим, – каже директорка.
3-й клас – у сільській раді
– У сільраді було приміщення пошти, в якому ми обладнали клас. Також там встановили санвузол. Це було три роки тому. Торік ми переобладнали комп’ютерний клас, як вже казала директорка, і помістили перший клас. Цього року у нас знову виникла проблема, і ми розмістили перший клас у приміщенні колишнього книгосховища. Наступного року ця проблема стане ще гострішою, адже ми випускатимемо 26 учнів, натомість у перший клас прийде 41 учень. Тому виникає нагальна потреба добудови нового корпусу школи, – каже заступник директора з освітнього процесу Василь ПАВЛЮК.
За 400 метрів від школи є сільський клуб. Виникала думка, що й там могли би обладнати клас. Та з'являється інша проблема, адже дітей треба годувати.
– Дітей потрібно буде привести до їдальні, потім відвести назад. Поки вони будуть йти – втомляться. Це нереально, – каже Василь Павлюк.
У 2011 році у школі відкрили новий спортзал. – Зробили чудовий спортзал з душовими кабінками, роздягальнями. Але знову постає проблема, бо у нас 16 класів. Тому фізичне виховання проводять одночасно у двох класах. Коли тепла пора року, діти мають можливість проводити цей урок на спортивному майданчику, але в зимовий період це неможливо, – каже директорка.
Десятки нагород і кубків
Директорка запрошує на огляд школи. Проходимо широкими коридорами і зупиняємося, адже побачене вражає. Кілька десятків кубків на полицях біля входу у спортзал. Різні грамоти і нагороди.
– Ми неодноразово брали участь у всеукраїнських змаганнях. Зокрема у 2015 році як переможці обласних змагань з легкоатлетичного багатоборства, команда школи брала участь у всеукраїнських змаганнях, що відбувалися в Одеській області. Наша команда посіла почесне третє місце, здавалося б сільська звичайна школа. У 2010 році на дитячих спортивних іграх серед 27 команд у загальнокомандному заліку наша команда посіла 5 місце. А серед сільських колективів, де було 12 областей, ми посіли 1 місце, – з гордістю розповідає Василь Павлюк, який за сумісництвом є учителем фізкультури.
Також у школі є чимало учнів, які брали участь в олімпіадах і приносили школі хороші результати.
Виходимо на заднє подвір’я, де в досить маленькій будівлі знаходиться їдальня і колишнє книгосховище, в якому наразі навчається перший клас.
Дивуємося, наскільки все зроблено гарно і за стандартами нової української школи.
Спускаємося до сільради, де навчається третій клас, до якого веде гарна стежечка. Діти в один голос кажуть, що вчитися їм тут подобається.
Директорка каже, що зверталася до районної влади, навіть до обласної. Обіцяли, що проблему вирішать. Коли це буде – поки невідомо.
Голова Сторожинецької ОТГ Микола КАРЛІЙЧУК повідомив нам, що про цю проблему у Зрубкомарівській школі пам’ятає. Ба більше, навіть проєкт майже розроблений на будівництво нового корпусу школи.
– Про цю ситуацію ми знаємо. Наразі розробляємо проєкт нового корпусу школи. Якщо все буде добре, то в наступному році розпочнемо будівництво, – сказав Микола Карлійчук.
