У період австрійського володарювання в Чернівцях добре розвивалися щотижневі базари.
Спершу базарним днем у місті визначили лише понеділок, щоб забезпечити жителів міста продуктами харчування у достатній кількості, доброї якості та був хороший вибір. У міському статуті зазначалося, що очікувався непоганий грошовий збір з тих, хто приїздив на тижневі базари. Від збору звільнялися лише ті люди, які привозили на базар товари власного виробництва.
Площі називали за видом товару
У 1789 році було нормативно оформлено правила роздрібної торгівлі, а пізніше для міста Чернівців збільшили число базарних днів у тижні. Окрім понеділка, на ринках стали торгувати також у середу та п’ятницю.
На багатьох вулицях міста діяли "свої" ринки. Так, серед найдавніших торгових майданів міста варто згадати Старий міський ринок, так званий Alten Markt, який розташовувався на однойменній площі, приблизно між Єврейською Верхньою (нині вулиця Шолом-Алейхема), Нижньою (пізніше Фонтанна, що вела в бік Фонтанної площі, тепер – частина вулиці Сагайдачного) та вулицею Кушнірською (нині – частина вулиці Сагайдачного в бік вулиці Руської), недалеко від Фонтанної площі.
Центральну площу міста (Ringplatz) розпочали використовувати як базарну ще в 1790 році до впорядкування площі (наприкінці XVIII століття). Це визначало її характер упродовж усього австрійського періоду аж до початку 1920-х років.
Міські площі мали назви, пов’язані з товаром, яким переважно тут торгували. Зокрема Дров’яна площа (Holzplatz) була названа завдяки "Дров’яному" ринку, який спершу розташовувався на ній. Пізніше, з 1819 року, коли звели в’язницю, площу перейменували на Кримінальну, а з 1875 року вона стала – "Аустріяпляц" (Austriaplatz). З часом дровами почали торгувати на площі Фердинанда (Ferdinandplatz) – це територія, де пізніше, у 1891-94 роках звели костел Серце Ісуса, та на місці нинішнього торгового центру "Рязань".
На "Аустріяпляц" же почали влаштовуватися щотижневі базари та щорічний ярмарок.
Ще одним осередком торгівлі були Зернова площа (Getreideplatz) (на карті Чернівців поч. XIX століття – це територія між вулицею Сенкевича – нині Бандери, Університетською, Альтгассе – тепер Лесі Українки та Адама Міцкевича) і Рибна (Fischplatz) (пізніше перейменована в площу Єлизавети (Elisabethplatz), Васілє Александрі (Vasile Alexandri), нині Театральна) площі, знову ж таки названі у зв’язку з видом товару, який на них продавався.
До речі, у радянські часи на Театральній площі відновили торгівлю рибою. Від початку 1960 року до 1973-1975 pоків тут діяв Рибний ринок. Він працював протягом робочого тижня, з понеділка до п’ятниці з 05.00 до 07.00. На ринку торгували свіжою рибою: річковою, озерною та привозною морською. Він користувався популярністю серед жителів міста. За свідченням очевидців, площу щоранку мили мильним розчином, щоби позбутися запаху риби, який тут регулярно з’являвся.
З приходом Румунії закрили ринок перед мерією
Ярмарки і базари були вигідними для міського бюджету. За рахунок грошових зборів із ринків у середині 90-х років XIX століття у Чернівцях прокла¬ли водогін і каналізацію, трамвайну лінію, електрифікували місто.
Під час Першої світової війни (1914-1918) базарна торгівля в Чернівцях переживала не кращі часи. Періодично діяв лише ринок на Аустріяпляц (нині – Соборна площа).
З переходом Чернівців у 1918 році від Австро-Угорщини під владу Румунського королівства старі міські ринки продовжували залишатися осередками жвавої торгівлі. Проте з часом деякі з них зникли. Так, припинилася торгівля на площі Об’єднання (нині Центральна площа), де у 1924 році відкрили монумент та розбили дві великі клумби.
У квітні - травні 1937 року було заборонено торгувати на майдані Александрі (колишня площа Єлизавети, нині Театральна). Румунська влада наказала прибрати всі крамниці і палатки, у зв’язку із закладенням споруди нового національного палацу та реконструкцією площі.
Постійно торгували протягом усього румунського періоду лише на площі Грігоре Гіка Воде (Piata Ghica Voda), яку старожили називали по-давньому "Аустріяпляц".
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
