Невідома Буковина: як з’явився один із найстаріших ботанічних садів України

Питання про створення Ботанічного саду як бази для наукових досліджень постало одразу ж після відкриття в Чернівцях університету в 1875 році. Сам австрійський цісар Франц Йосиф розпорядився щодо посади садівника. Її обійняв цісарсько-королівський ботанічний садівник Львівського університету Карл Бауер.

У цій справі він мав неабиякий досвід, адже заклав багато приватних і державних садів на території імперії, за що був удостоєний Золотого Хреста за особливі заслуги. Карл Бауер разом зі старшим крайовим інженером Антоном Павловським розробили проект плану майбутнього Ботанічного саду, який схвалив сенат. Магістрат виділив безкоштовно земельну ділянку на міському пасовищі біля Народного саду (тепер центральний парк).



– Восени 1977 року розпочали висаджувати перші саджанці, – розповіла дослідниця історії Чернівців Марія Никирса. – Перше дерево – тополю сріблясту – посадив крайовий радник Юліус фон Вацль. Після цього закладання саду тривало ще 11 років. Саджанці привозили з розсадників Австрії та всієї Європи. Долучився і Православний релігійний фонд Буковини, який надав безкоштовно саджанці дерев місцевих порід.

Першим директором Ботанічного саду став професор Едуард Тангль, який згодом очолив Інститут ботаніки, що розмістився на території саду. Були споруджені оранжереї, басейн з акваріумом, водокачка, адмінкорпус, господарські будівлі. У 1878 році придбали гербарій і розпочали обмінюватися рослинами й насінням із зарубіжними ботанічними садами.

Відвідати сад могли студенти, учні та звичайні люди. Про його закриття сповіщали дзвінком. Відвідувачам забороняли зривати гілки, листки, квіти, ловити в басейні рибу, ходити грядками. Для відвідування оранжерей вимагали спеціальний дозвіл. Працівникам заборонялося приймати винагород від відвідувачів.
Із 1906 року посаду директора саду та Інституту ботаніки посів ординарний професор Німецької технічної вищої школи у Празі, фізіолог рослин Фрідріх Чапек. У 1914-му колекції налічували 1500 видів різних рослин.



Коли Буковина увійшла до складу Румунії, Ботанічний сад та Інститут ботаніки очолив випускник Чернівецького університету, майбутній член-кореспондент Румунської академії наук Міхай Гушуляк. Після 1944 року Ботанічний сад перейшов у підпорядкування університету. Його було оголошено пам’яткою природи республіканського значення, надано статус наукового закладу і включено до природно-заповідного фонду України.

Цікаві факти

*Ботанічний сад ЧНУ займає площу 3,5 гектара.

*Особливу цінність мають екзоти, що збереглися з часів заснування саду. Їх майже 10 відсотків.

*Понад 120 років мають болотний та дворянський кипариси, ялиця Нордмана, сосна Веймутова, горіх чорний, дуб великоплідний, платан кленолистий, софора японська.

*У саду росте 755 видів листяних дерев і 437 – хвойних.

*У дендрарії представлено 768 видів та 385 сортів квітучих рослин. Зокрема 100 сортів тюльпанів, по 70 – нарцисів та ірисів, 60 – хризантем.

*У саду цвіте 18 видів магнолій: Лебнера, Суланжа, Кобус, гостролиста, лікарська.

*Щороку цвітуть екзоти: хамеропс деревоподібний, лівістон китайський та фінік канарський.

*Висота двох тюльпанових дерев сягає 30 метрів. Вони є ровесниками саду. Квіти мають ніжне жовто-зелене забарвлення.

*В оранжереї налічується 920 видів екзотичних рослин, зокрема банани, фейхоа, столітні пальми. Росте тут і 145 видів кактусів із Центральної Америки.

*1956 року до території Ботанічного саду був приєднаний дендрарій, який раніше належав Резиденції буковинських митрополитів. Його площа – 4,8 гектара.

*Заклад підтримує зв’язки із 180 ботанічними садами світу.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram