Юрій Федькович був гарним поетом, а ось особисте життя у нього так і не склалося…
Літературно-меморіальний музей Юрія Федьковича у Чернівцях не оминають туристи. Сюди часто заходять школярі та студенти. У музеї відтворено побут часів Федьковича. А ось особистих речей письменника тут тільки три: бюро, крісло і палиця. Оригінальне на вигляд трикутне крісло, із різьбленим поручнем, захоплює всіх – такого нині ніде не побачиш.
"Є рідкісне фото, де Сосюра – на могилі Федьковича"
"Наш музей складається із двох частин – літературної та меморіальної, – розповідає Галина ДУТЧАК, виконувачка обов’язків завідувача Чернівецького літературно-меморіального музею Юрія Федьковича. – У літературній частині розповідаємо про творчий шлях письменника. У меморіальній частині – кімната, де він жив, зал, де збиралося товариство "Руська бесіда", і зал, де відтворено редакцію газети "Буковина". Коли Федькович став редактором "Буковини", йому запропонували перейти жити у приміщення, яке винаймало товариство "Руська бесіда" на тодішній площі Австрії (тепер Соборна). Тут він і помер у 1888 році, Федьковичу було 54 роки. Федькович жив у Чернівцях понад 15 років із перервами. Вперше приїхав сюди з рідної Путили ще учнем, навчався у Чернівецькій нижчій реальній школі. Через певний час його батько Адальберт Гординський купив будинок неподалік ратуші.
За часів служби в цісарській армії Федькович кілька разів бував у Чернівцях і жив у казармах. У 1876 році, коли Федькович помирився з батьком, він назавжди переїхав до Чернівців".
Музей має майже 4 тисячі експонатів, більшість із них у виставкових залах. Це побутові речі ХІХ століття, письменникове листування, перші видання творів, книги… Зроблені в мініатюрах і відтворенням деталей родинна садиба Федьковича у Путилі та його могила на Руському цвинтарі у Чернівцях. Є і художні полотна. Зокрема, в одному із залів висить єдиний прижиттєвий портрет Юрія Федьковича. Відомо лише прізвище художника – Резнер, і те, що саму картину у 2012 році реставрували у Львові.
Також на одній зі стін – величезне художнє полотно "Думи про Буковину". Художник Яків Очеретько зобразив Федьковича у буковинському одязі. Письменник сидить на схилі гори у Карпатах. Серед цікавих фото є світлина 1948 року, де письменник Володимир Сосюра стоїть біля могили Юрія Федьковича у Чернівцях.
Його кохана померла рано – у 31 рік
"За своїм столом Федькович, будучи вже хворим, дописував трагедію "Богдан Хмельницький, – продовжує Галина Георгіївна. – Першим, хто зібрав твори Федьковича і видав їх, був Іван Франко. Осип Маковей зібрав і видав життєпис. У залі товариства "Руська бесіда" є стара шафа із книгами. За сприяння товариства було створено читальні. На вечори приходили селяни, брали літературу. Також ми виставили тут давні музичні інструменти. У 1884 році за сприяння цього товариства у Чернівцях було створено чоловічий народний хор, яким опікувався Федькович".
В одній із останніх кімнат музею – невеличкий столик. На ньому лежать жіночі речі: рукавички, дзеркало, солом’яна сумочка і невелике фото жінки. Це Емілія Марошані – єдине кохання Юрія Федьковича. Бути разом їм так і не судилося…
"Письменник познайомився із Емілією на літературних вечорах у Чернівцях, – додає пані Галина. – Емілія жила у Чернівцях із мамою. Вона грала на фортепіано, гарно співала, цікавилася літературою. До слова, на одному із таких вечорів Федькович також вперше знайомиться з українською літературою, з творчістю Тараса Шевченка. Докладно не описується, ким була Емілія. Але Федькович йде служити у військо. Щоб його викупити, треба було заплатити великі кошти, а їх у Емілії не було. А сам Федькович був гордий, не хотів позичати у батька".
Закохані більше так і не зустрілися. Мати видала Емілію заміж, і вони переїхали у Молдову. Жінка рано померла, у 31 рік. А Федькович так нікого більше і не покохав…
Довідка "МБ"
Юрій Федькович (повне ім'я і прізвище Осип Домінік Гординський де Федькович) народився 8 серпня 1834 в містечку Сторонці-Путилові, тепер Путила. Помер 11 січні 1888 року у Чернівцях.
Його батько був небагатим шляхтичем-службовцем.
Вчився у Чернівецькій німецькій реальній школі. Відбував військову службу (1852-1863) у Семигороді, 1859 року став поручником; тоді ж брав участь у поході австрійського війська до Італії, під час якого написав перший вірш українською мовою – "Нічліг" (1858).
Писав спочатку німецькою мовою. Для написання ранніх віршів українською використовував латинську абетку, бо кирилиці не знав. Після звільнення з військової служби працював війтом у рідному містечку, був шкільним інспектором Вижницького повіту.
Останні роки провів у Чернівцях, де у 1885-1888 був редактором газети "Буковина".
Крім поезії і прози, Федькович також писав драми. Його найпопулярніші твори: "Три як рідні брати", "Люба-згуба", "Довбуш, або Громовий топір і знахарський хрест", "Пречиста діво, радуйся, Маріє!"
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
