Багато років тому на покупку перших кактусів витратила всі гроші. Зараз має вдома далеко за сотню цих колючих і не зовсім див. Олена показує всі кактуси, які розмістила влітку на балконі. До слова, колекціонерка цих оригінальних вазонів зустріла у футболці, на якій зображені кактуси. Друзі знають про це її захоплення, тому подарували і тарілку та чашку, де зображені кактуси, і спальну білизну з кактусами, і маленьку подушку з цими рослинами.
Кактуси можна довго не поливати і вони виживуть
Напевно, більшість із нас думає, що кактус може бути двох-трьох видів і не більше. А тут десятки цих вазонів різного вигляду і форми.
В Олени немає величезних кактусів. Вона каже, великих розмірів – по два метри, вони можуть вирости лише у себе на батьківщині, зокрема в Південній Америці. А тут вони – у невеликих горщиках. Є кактуси дуже малесенькі, хоч їм і по два-три роки. Їхні власниця користується звичайним пінцетом, коли витягує кожен горщик, аби продемонструвати їх та не пошкодити рослину.
Ось кактуси зовні схожі на огірки, ось – на маленькі гурбузики, один навіть помаранчевого кольору. Ось кактуси з довгим стеблом, а на верху наче шапочка. Ще інші на вигляд, наче покриті павутиною. Ось кактуси наче м’ячики з білими пір’їнками, поруч плоскі, схожі на алое. А ось кактуси з оригінальними білими колючками. Але найцікавіше: не можливо було повірити, що кактуси можуть так гарно цвісти і … навіть давати плоди. Білі, фіолетові, червоні квіти, і вони часто більші ніж сама основа кактуса. А на одному із кактусів навіть видно червоні ягідки.
- Я тримаю кактуси у квартирі, бо не маю іншої можливості, - каже Олена Довгальова. - Їм потрібні специфічні умови: взимку вони, можна сказати, сплять, тому температура має бути не вище +15 градусів і їх не поливають. Це потрібно для того, щоб кактуси добре розвивалися, не витягувалися і влітку цвіли. Непевно, з усіх вазонів вони найневибагливіші. У період росту, з березня по жовтень, їх треба поливати раз на тиждень. А деякі кактуси з листопада до березня я не поливаю взагалі. Але кактуси можуть витримати без поливу і набагато довше. Було таке, що нікого не було у квартирі чотири місяці і вони не пропали. Я в інтернеті підписана на групи кактусистів, і там люди, які розводять ці вазони давно, дають поради.
Найрозповсюдженіший кактус, який всі знають, це ехінопсис. На ньому цвітуть квіти на довгих ножках в різні боки, наче антени. Опунція теж розповсюджений, він не боїться навіть холоду, хоча зовні він на кактус не дуже і схожий.
Олена каже, що майже всі свої кактуси купує через інтернет у людей, які знаються на цих рослинах. Вона не має дорогих кактусів, найдорожчий придбала за 250 гривень. У магазинах, додає, часто продають так званих "голандців" у торфяному грунті, в якому їх перевозять, Люди, які купують такі рослини, не завжди знають, що це не припустимо для кактусів і їх треба пересаджувати у спеціальний грунт, бо інакше вони пропадуть. Також у таких рослинах багато шкідників, яких потім важко позбутися і вони можуть знищити всю колекцію. Тому краще кактуси для колекцій краще купувати у спеціалістів, які займаються цим тривалий час і люблять свої рослини.
- Кактусами я зацікавилася давно, - продовжує Олена. – Ще коли навчалася в інституті. Взимку ми з одногрупниками поїхали у Прибалтику. Коли ми вийшли у Вільнюсі на вокзалі, я побачила кіоск, а там - повно кактусів. Я такого в Україні ніде не бачила. Я закохалася в них, потратила всі гроші, що мала і привезла додому сумку кактусів. Люди, які серйозно займаються кактусами, вони мають теплиці. В Чернівцях таких, на жаль не знаю.
Правда, в одному магазині де продаються вазони, продавчиня казала, що один чоловік постійно приходив і цікавився кактусами, але то було давно. Часто бачу, що виробники знущаються над кактусами і фарбують їх. Мені серце кров’ю обливається, бо вони так довго не живуть. Скільки у мене видів, чесно, не лічила, але всі мої кактуси – різні. Я починала з найпростіших- ехінопсисів. Зараз кактусисти повиводили багато гібридних видів, які цвітуть червоними, помаранчевими, жовтими квітками.
Комп’ютер шкодить кактусам
Господиня кактусів каже: в природі всі вони цвітуть, але саме в наших умовах – не всі. В Південній Америці, приміром в Мексиці, на 20-й рік життя може зацвіти квітка розміром 20 сантиметрів. Оленині кактуси цвітуть від березня і ціле літо – по черзі. Вона часто фотографує їх і публікує на власній сторінці у Фейсбуці. Кожен кактус на балконі у неї підписаний.
- Вони всі мають латинські назви, тому запам’ятати складно, - каже вона. – Наприклад, ті ж кактуси у формі гарбузиків – це астрофітум. Тефрокактус папірокантус – це кактус з такими колючками, на вигляд як паперові. Кактуси- мамілярії цвітуть дуже гарними рожевими квітками. У мене більшість маленьких кактусів, але вони виростуть. В себе на батьківщині деякі можуть жити і 300 років. Там вони ростуть у піску, на камінні. В нас виготовляють спеціальний грунт для кактусів. Його можна купити в магазинах, але краще зробити самому з листової та дернової землі, крупного піску, битої цегли та інших розпушувачів. Головне – грунт має бути легким і рихлим. На дні горщика має бути хороший дренаж із керамзиту, зверху засипка із каміння, щоб шийка кактуса не загнила.
Також для найвибагливіших кактусів, купую спеціальний ґрунт, Сераміс, із гранульованої спеченої глини. Загалом кактуси не вибагливі, але сильний дощ їм шкодить, тому прикриваю їх на балконі. Влітку їх треба ховати трішки від сонця. Взимку не поливаю зовсім.
Олена розповідає і цікаві історії про кактуси. Приміром, кактус лофофора Уільямса має наркотичну речовину. У нас цю рослину можна тримати, у деяких країнах заборонено. Мексиканські індіанці використовують її для своїх ритуалів.
- Скажу, - додає Олена, – що це легенда, що кактуси можна і треба тримати біля комп’ютера. Що вони щось там забирають. Але самі ж псуються. Це більше міф, бо кактусам потрібно багато світла. Також, коли у нас виготовляли колись грамофони, голочки для них використовували від кактусів-опунцій. З голок інших кактусів роблять гачки для вудочок. Деякі голки кактусів дуже тверді, їх майже не можливо зламати.
На запитання, яке задоволення приносять кактуси, Олена Довгальова відповідає:
- Вони всі різні, оригінальні. А коли малесенький кактус видає величезну квітку, вдесятеро більшу, це щось неймовірне. Якщо вколить колючка, вже не звертаю уваги, звикла. Є кактуси –мамілярії, у них на кінчиках голок є такі гачечки, вони до всього чіпляються. Один раз голуб пролітав біля балкона, зачепився і поніс кактус із собою…
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
27-07-2019, 11:39
0
7 628
