Фахівець розповідає, як їх можна позбутися.
Невпевненість у завтрашньому дні, невміння радіти елементарним речам і професійне вигоряння – це приводить до психотерапевта чернівчан, пише molbuk.ua
Станіслав Кшановський – зараз приватний психотерапевт, який більше 20 років пропрацював в міській поліклініці №2.
Чим людина вільніша, тим її тіло вільне.
На запитання, що у сучасної людини викликає страх, невпевненість, тривогу і депресію, Станіслав Кшановський відповідає.
– Нестабільність, яка є в теперішньому світі. Й ізольованість – емоційна, фізична. Втрачається найголовніше, що треба людині – спілкування. Останнім часом у мене все більше важких нарцистичних пацієнтів, які не вміють любити. В якихось випадках – це вплив батьків, які поїхали на заробітки, а дитина отримувала матеріальне, та не отримала емоційних моментів любові. Плюс багато молоді, яка не може себе реалізувати.
– Останнім часом є три категорії пацієнтів, – говорить лікар. – Перша – старші люди, які не можуть адаптуватися до реалій життя. Вони чесні, хороші, правильні, але їм держава дала копійчані пенсії і вони майже не можуть вижити. Основна їхня проблема – самотність. Друга – люди, які пішли у бізнес, які досягнули багато чого, але втратили основне – стосунки в родині. Це люди, які мають гроші, але не вміють просто жити й отримувати задоволення від простого. Третя – молоді люди, у яких не створена та ідентичність чоловіка чи жінки, і вони лишилися або в підлітковому віці або повернулися у дитинство.
Психотерапевт зауважує: якщо вас щось болить, а діагностика нічого не показує, це сигнал, що збій дає нервова система.
– Справа у тому, що є така частина нервової системи, як вегетативна нервова система, яка фактично всіма внутрішніми органами керує, – каже пан Станіслав. – І якщо людина звертається до терапевтів, кардіологів, невропатолгів, едокринологів, гастроентерологів, а вони не знаходять якихось змін, то це функціональні речі, які організм може створювати. УЗД нічого не виявляє, а людина погано почувається.
Чим більше людина вільніша, то і її тіло більш вільне. А якщо я боюся себе, зовнішнього світу, то я постійно напружений.
Тому погіршується харчування, розвивається остеохондроз. Плюс мала фізична діяльність. Люди, які мають важкі неврози, бояться жити. Вони обмежені: "не можна", заборонили батьки. Або ж вони все мають зробити ідеально. Основне завдання психотерапевта – дати людині більше свободи і якихось інших моментів взаємодії зі світом і з собою.
Люди часто використовують невроз для маніпуляцій
Станіслав Кшановський розповідає, що депресій і тривожності можна позбутися, якщо самому почати щось робити.
– Це нормальне харчування, фізична активність, повноцінні взаємини зі світом і собою. Треба намагатися жити і розуміти, що кожна доросла людина має дві речі: свободу вибору і відповідальність за неї. Намагатися більше у соціумі бути собою, до себе дослухатися. І з собою бути чесним. Коли є невроз чи межовий розлад (це проміжне між неврозом і психозом), то цього людина просто не вміє. Через взаємодію із психотерапевтом ми вчимося це робити. Для лікування неврозу в середньому потрібно до трьох років, щотижня відвідуючи лікаря. Для межових станів – 3-5 років. Для психозів – 5-10. Та деякі люди потребують психотерапії все життя.
Психотерапевт зауважує, аби бути психологічно здоровим, треба вчитися приймати реальність.
– Не можна сказати, що ті, хто не ходять до психотерапевта – це сильні люди. Це гнучкі люди. Більш адаптовані. Є такий принцип реальності: прийняти те, що від мене не залежить. І зробити те, що в моїх силах і можливостях, а третє – бачити де перше, а де друге і різницю між ними. Це такий принцип реальності, дорослості. Ми маємо знати, що світ різний – справедливий і ні. І чим більше я маю ресурсу, то легше цим впораюся. Ресурс цей – це вміння радіти простим речам і вміння відстоювати свою позицію. А деколи і переживати цю несправедливість або згрупуватися проти неї, тобто мати громадянську позицію.
Пан Станіслав розповів і про інтернет-залежність – хворобу нашого століття. Фейсбучні "лайки" лікар прирівнює до діалогу двох алкоголіків.
– Залежність формує ілюзію всемогутності і наш патологічний нарцисизм розвиває все більше: "Я не приймаю реальність такою, якою вона є. Я живу ілюзіями. Я натиснув на кнопку і все вирішилося". Це можна назвати хворобою. Це тривожно і небезпечно. Чим більше я цінний сам для себе, тим більше я знаходжу для себе у реальному світі занять. Чим більше ні – то хочу більше лайків. Так можна дійти до крайнощів. Пам’ятаєте відомий анекдот, коли зустрічаються двоє алкоголіків, які стукаються чарками зі словами "Ти мене поважаєш?" Це ж і про лайки. Самотужки такої залежності позбутися не вдасться.
Майже 90 відсотків моїх пацієнтів – із неврозами. Та багато людей просто йдуть після кількох сеансів, бо звикли жити так. І використовують невроз для маніпуляцій. Невроз – це стан дитини, яку мають пожаліти, прийняти. Ці люди викликають в інших жалість, сором, страх, щоби мати контакт із ними. Та самі вони не вміють як дорослі давати й отримувати.
Наостанок психотерапевт зауважує.
– Релігія вчить вірити у Бога, психотерапія – у себе. Бог дає шанс, а людина має його використати. Віра в Бога і в себе мають взаємодіяти.
З досьє "МБ"
Станіслав Кшановський – лікар-психотерапевт вищої категорії. Член Української спілки психотерапевтів. Закінчив медінститут. Має 30-річний стаж роботи у психотерапії.
Поради від психотерапевта
• Подивитися мультфільм "Головоломка".
• Прочитати книги "Чоловіки з Марсу, жінки з Венери" Джона Грея і книгу Брене Браун "Дари нашої недосконалості". Вони дають розуміння і бачення того, що з тобою відбувається.
• Якщо сильний стрес і тривога, робити дихальні вправи. Розслабляти себе не видиху. Збільшувати видих.
• Коли є стресова ситуація – не замикатися. Ділитися з кимось.
Наталія Фещук
Фото автора
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
