11 липня
Прпп. Павла лікаря, Ксенофонта. Мчч. безсрр. Кира та Івана.


Преподобного Ксенофонта Робейського



Преподобний Ксенофонт Робейскій був учнем преподобного Варлаама Хутинського . У Хутинського монастирі він настоятельствовал після ігумена Ісидора († 1243). Залишивши игуменство, преподобний Ксенофонт на березі річки Робейко (недалеко від Новгорода) заснував Троїцьку обитель. Тут він блаженно спочив 28 червня 1262 року.



11 липня - перенесення мощів святих безсребреників Кира та Йоана



Цього дня Церква Свята (східного обряду) віддає честь пам’яті перенесення мощів святих безсребреників Кира та Йоана.

Святі Кир та Йоан були ранньо-християнськими святими мучениками, безсрібниками, єгипетськими лікарями та воїнами.

Кир жив у III ст. в єгипетському місті Олександрії за часів правління імператора Діоклетіана, жорстокого гонителя християн. Він був побожним лікарем, який не брав жодної винагороди, а закликав людей не грішити, бо недуги часто є наслідком грішного життя. Згодом він вступив до монастиря в Аравії. Бог дав йому чудесний дар лікувати недужих молитвою. Пізніше до нього долучився колишній вояк Іван, який прийняв св. Хрещення.

Довідавшись про ув'язнення побожної християнки Атанасії та трьох її малолітніх дочок у єгипетському Канопі, Кир та Іван вирушили, щоб підтримати їх на дусі. Але побожних мужів також ув'язнили та жорстоко мучили, схиляючи до відступництва від Христової віри. Потім невинним дівчатам і матері відрубали голови, а Кира та Івана убили мечем 311 (312) року

Коли святі лікарі Кир та Іван прославили Христа мученицькою смертю 312 року, побожні християни поклали їхні святі мощі у церкві св. Марка. При мощах діялися численні чуда. Через сто літ Олександрійський патріарх св. Кирило переніс частину святих мощей в єгипетське місто Менуту, щоб їхнім вшановуванням відвернути людей від забобонних обрядів. Згодом у Менуті на честь свв. Кира й Івана збудували величну церкву.

Преподобного Павла

Преподобний Павло, лікар з міста Коринфа, в юності прийняв постриг в одному з монастирів. Тут святий багато працював і став досвідченим подвижником.

Одного разу преподобний Павло був обвинувачений жінкою. Вона принесла в монастир новонароджене немовля і сказала, що народила його від ченця Павла. Старець зі смиренням і радістю переніс наклеп, що не відрікався і прийняв немовля як рідного сина. Коли святого стали докоряти за порушення чернечого обітниці, преподобний Павло сказав: "Браття, запитаємо немовляти, хто його батько!" Новонароджений, вказавши рукою на коваля, вимовив: "Ось мій батько, а не Павло монах". Побачивши це чудо, люди поклонилися старцю, просячи прощення. З цього часу преподобний Павло отримав від Бога дар зцілення хвороб, від чого і був названий лікарем. Помер преподобний Павло 70-ти з гаком років.

Повну версію православного календаря на 2019 рік можна переглянути тут

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram