У Чернівцях сьогодні презентували книгу "Буковина у боротьбі. Збірка повстанських світлин".
Як повідомляє кореспондент molbuk.ua, її автор, професор Нестор Мизак зібрав півтисячі фотографій. Оформлення обкладинки у червоно-чорних тонах зробив відомий буковинський художник Іван Балан.
"Часто можна почути, що повстанці активно воювали на Галичині, а Буковина стояла наче збоку. А насправді це не так. Наш край потужно давав відсіч ворогу. Більше того, з Вижницького та Путильського районів факично ніхто не воював у Червоній армії, чоловіки йшли у підпілля. В архіві Служби безпеки України в Києві є два великі альбоми на тему Буковини. Про те, як тут йшла боротьба, підпільними каналами було передано на Захід, і частина архіву про Буковину збереглася по днях і місяцях", – зауважив Нестор Мизак.
Зібрані у книжці фотографії – це результат роботи з архівними документами окружного проводу ОУН під керівництвом Василя Савчака на псевдо Сталь. Він був провідником ОУН Буковини у 1945–1950 роках. Савчак загинув у перестрілці у 1950 році. Є дані, що тоді тіла загиблих повстанців були літаком перевезені до Києва для показу вищому командуванню НКВД…
Всі світлини у книжці умовно можна поділити на розділи. Це фото учасників визвольної боротьби 1944-46 років. Фото жінок, які були зв’язковими, і навіть дітей, які також допомагали підпіллю.
Вкінці є світлини загиблих повстанців. Був такий указ: якщо хтось загинув із повстанців, їх підтягували під мури церкви чи сільради і фотографували, знущалися над трупами.
Окремий розділ - фото могил повстанців, які нині відомі на Буковині і приведені у порядок. Є серія світлин повстанців, які були заарештовані і вижили. Є фото листівок, лозунгів, плакатів. Коли не так давно у с. Майдан Вижницького району реставрували греко-католицьку каплицю, знайшли два повстанські лозунги, написані на фанері. Один з них – "Пам’ятайте, що визволення прийде". Цікаво, що ця каплиця була побудована ще у 1880 році, і освячував її особисто митрополит Шептицький".
"Тоді повстанська армія і збройне підпілля давало активний опір, особливо у гірській частині Буковини, - розповідає професор Мизак. – З буковинцями було важко воювати, бо вони знали територію, були витривалі, могли ходити у завірюхи і дощі. Якось натрапив на такі рядки повстанських хронографів: "Зелена Буковина також чинить опір більшовикам, ці буковинські повстанці як гладіатори змагаються з фашистсько-більшовицькою навалою".
" Останнім провідником на Буковині був Матвій Юліан на псевдо Недобитий, - додає автор. – Він був випускником Люблінського університету. Всі вони загинули, як це можна сказати, на зв’язкових лініях, завдячуючи зраді, завдяки агентурній комбінації. Власне, так загинуло все підпілля…".
На книжці вказано, що вона має двох авторів. А насправді над книгою працював Нестор Мизак, а Руслан Твердушкін, нотаріус із Сокирян, який захоплюється історією, став меценатом видання.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
9-05-2019, 14:12
0
3 674
