RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Війна з Росією | Допомога захисникам | ПРО ЧЕРНІВЦІ | Афіша | Історія успіху | Історія успіху Редакційна політика | Про нас | Підпишись Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |

2 грудня
Преподобного Іларіона Грузинського
Преподобного Варлаама Печерського. Пророка Авдія
День Ікони Божої Матерi “В скорботах i печалях Утiха”

Преподобного Іларіона Грузинського

Яке сьогодні свято відзначають за церковним календарем


Преподобний Іларіон чудотворець народився в 816 року в Кахетії (Східна Грузія). Він походив з роду грузинських князів Вачнадзе (Донаурі). У хлопчика дуже рано проявилася схильність до подвижництва. У 9 років він знав напам'ять Євангеліє, а 12-ти років був пострижений у чернецтво в обителі, заснованій його батьком. У 16 років юнак переселився в Давидо-Гареджійську пустель. Тут преподобний Іларіон провів відлюдником 10 років. Безперестанними молитвами, сльозами, безмовністю, чуванням і постуванням він став відомий всій Грузії. Але слава була чужа преподобному. Прийнявши сан ієрея, він ухилився від запропонованої йому в Грузії єпископської кафедри в Сагареджо (в Кахетії) і віддалився в Святу Землю, на поклоніння Гробу Господньому.



17 років святий Іларіон провів у Йорданській пустелі, живучи в печері святого пророка Іллі Фесвітянину, яка колись служила житлом і святому Іоанну Хрестителю. Тут йому уві сні явився Ангел Господній і закликав преподобного поспішити до Грузії, щоб застати в живих свого батька. Святий Іларіон вирушив на батьківщину, де після смерті свого батька влаштував з отчого дому монастир, постриг в чернецтво матір і сестру і залишався при цьому монастирі до смерті своєї матері. Потім він віддав половину свого маєтку Давидо-Гареджійському монастирю, а іншу половину розділив злиденній братії і вирушив до Константинополя. Вклонившись святиням Цареграда, святий Іларіон віддалився на гору Олімп, в Малій Азії, де близько 864 року заснував грузинську обитель. Тут він пробув п'ять років. За цей час стало відомо про численні зцілення, скоєних преподобним силою молитви, хресного знамення і миропомазання.
Уникаючи слави, святий Іларіон вирушив до Риму на поклоніння гробам святих первоверховних апостолів Петра і Павла. По дорозі він відвідав Константинополь і Фессалоніки, здійснивши кілька зцілень (садівника і отрока, що мали "сухі" ноги). На зворотному шляху преподобний Іларіон знову зупинився в Солуні, де провів три роки. Відомо диво, коли полонений скіфами диякон (з церкви в ім'я святого великомученика Димитрія Солунського) звільнився від пут, молитовно закликавши допомогу святого Іларіона.

Святий Іларіон був сповіщений про свою кончину за 40 днів, і за 3 дні до смерті він долучився Святих Тайн, попрощався з братією і зачинився у своїй келії. Він мирно відійшов до Господа 19 листопада/2 грудня 875 року. Чесні мощі його були опущені в кам'яний склеп, а по закінченні. 40 днів прославилися зціленнями тих, хто приходили до них з вірою. За розпорядженням імператора Василія Македонянина (866 - 886), мощі святого Іларіона були перенесені з Фессалоник до Константинопол в 882 році. Імператор припускав покласти їх у царські палати, але святий Іларіон з'явився йому уві сні і вказав, щоб мощі його були покладені в збудованому храмі на честь Святих Апостолів, поблизу Босфору Фракійського. Грузинська Церква в IX столітті зарахувала преподобного Іларіона до лику святих і встановила йому пам'ять 19 листопада/ 2 грудня.

Преподобний Варлаам, ігумен Києво-Печерський

До найбільш відомих Києво-Печерських святих належить преподобний Варлаам, ігумен Печерський.
За свідченням преподобного Нестора Літописця, святий Варлаам був сином знаменитого воєводи часів великого князя Ізяслава Ярославовича,– Яна Вишати, людини відомої своїми воєнними подвигами і благочестям.
Ще юнаком Варлаам нерідко приходив до преподобного Антонія і його учня Никона слухати їхні настанови. Ці навчання настільки запалили серце молодого боярина, що він вирішив жити в печері, покинувши все, за ніщо вважаючи славу і батство. Виразив своє бажання преподобному Антонію і отримав від нього благословення, Варлаам, на другий день одягнувся в білі одежі, сів на коня і поїхав до печери отців, котрі, бачачи тверду волю – посвятити себе на службу Богові, з радістю постригли його, одягнувши у чернечий одяг, назвавши Варлаамом. Скоро довідався про це і батько Варлаама, приїхавши у монастир, він познімав із сина чернечу одежу, одягнув у світлу і зв’язаного привіз додому. Для довершення всього батько наказав приготувати розкішний обід, при якому прислуговували красиво одягнені дівчата. Але ніщо не змогло розхвилювати молодого Христового воїна. Три дні пробув Варлаам у домі свого батька, нічого не їв і не одягався. Тоді, побачивши повну непохитність юнака, Вишата покликав до себе Варлама, привітливо поцілував його і відпустив у монастир серед плачу сім’ї і родичів. Повернувшись у печеру, угодник Божий всю гарячість свого серця поклав на виконання подвигів смирення і послуху. А коли преподобний Антоній закрився у своїй печері, то керувати братією, за благословенням ігумена, став благочестивий Варлаам. Блаженний збудував над печерою першу невелику відкриту церкву на честь Успіння Божої Матері, наказав братії збиратися туди для молитви, внаслідок чого, за свідченням літопису, покрите лісом берестовське місце стало з цього часу на виду для всіх. А взагалі преподобний Варлаам недовго побув ігуменом печерської братії.
Дуже скоро у 1057 році за бажанням Великого князя він був переведений у Київський монастир Святого Великомученика Димитрія ( Михайлівський Золотоверхий), і в ньому поставлений ігуменом. Після цього, як син знаменитого вельможі, котрий мав матеріальну змогу, двічі відвідує святі місця на Близькому сході. Це робить не тільки для користі своєї душі, але й для користі всієї церкви. Під час цих відвідин вивчав східні обряди і звичаї, щоб їх використовувати у себе на батьківщині.
Намагався придбати для потреб храмів церковне начиння і святі мощі. Ці труди і подвиги виснажили тілесні сили преподобного Варлама і під час другої своєї подорожі із Царгородувін дуже захворів і не міг уже дійти до Києва, а добравшись до Зимненського Святогорського монастиря, що недалеко біля Володимира-Волинського, з миром закінчив свій життєвий шлях і відійшов до Господа. Відходячи до Вічних осель, преподобний Варлаам заповів, щоб його тіло поховали в Печерському монастирі святого Феодосія. Все, що він викупив у Константинополі, повелів віддати цьому преподобному. Воля святого мужа була виконана. За благословенням Преподобного Никона його тіло було перевезено із Святогорського монастиря до Києва і покладено справа церкви в печерах преподобного Антонія. Чесні мощі преподобного Варлаама і до нині спочивають у Ближніх печерах в підземній церкві преподобного Варлаама.
До сьогодні у Святогорському Зимненському монастирі є печера, де лежало тіло преподобного, це по правий бік від Зимненської печерної церкви преподобного Варлаама, вівтар якої знаходиться під землею, неподалік від входу в Успенський храм. Слід зазначити, що преподобний Варлаам є одним із Небесних покровителів Волинської землі.

Святий пророк Авдій

Святий пророк Авдій ( з 12-ти, ІХ століття до Різдва Христового) був родом з поселення Вифарама, що поблизу Сихема, і служив домоправителем у нечестивого царя Ахава. В той час весь Ізраїль відвернувся від Істинного Бога і став приносити жертви Ваалу. Але Авдій таємно незмінно служив Богу Авраама, Ісаака та Якова. Коли нечестива цариця Єзавель, жінка Ахава знищувала всіх пророків Господніх, Авдій дав їм всім пристановище і годував. Наслідник Ахава цар Охозія послав три загони, щоб схопити святого пророка Іллю. Один з цих загонів очолював святий Авдій. За молитвою святого Іллі, два загони були пожерті небесним вогнем. Святого Авдія і його загін Господь пощадив( 4 Цар.1). З того часу святий Авдій залишив військову службу і послідував за пророком Іллею . Пізніше і сам отримав дар пророцтва. Бодухновенний твір святого авдія – Книга пророцтв, займає четверте місце серед книг Малих пророків. Вона містить пророцтва про Церкву Новозавітню. Святий пророк Авдій похований в Самарії.

День Ікони Божої Матерi “В скорботах i печалях Утiха”


Яке сьогодні свято відзначають за церковним календарем


Обставини первісного походження образу Божої Матері "У скорботах і печалях Утіха" невідомі, але лист ікони свідчить про те, що вона дуже давня. Є переказ, що ікона належала царгородському патріарху святителю Афанасію III, з яким вона побувала у всіх поневіряннях і подорожах владики і в 1653 році вперше прибула в Росію. Після кончини святителя в 1654 році ікона була доставлена в Афонський монастир Ватопед, де й пробула до жовтня 1849 року, коли був відкритий руський Андріївський скит. Тоді проживаючий на спокої в Ватопеді митрополит Григорій передав ікону нововідкритому скиту як благословення від обителі. Образ став келійною святинею засновника руського Андріївського скиту на Афоні ієросхимонаха Віссаріона (Вавилова). Коли 11 жовтня 1849 року послідувало відкриття цього скиту, Віссаріон благословив братію чином зі словами: "Хай буде ця ікона вам відрадою і втіхою в скорботах і печалях". Прославлення цього образу здійснилося в Росії, у Вятській губернії, в 1863 році, коли до міста Слобідське цієї губернії прибув з Афону ієромонах Паїсій, який привіз з собою ікону Богоматері "У скорботах і печалях Утіха". Образ цей був прикрашений багатою срібною з позолотою ризою з діамантовим вінцем на чолі Богоматері. Він був поміщений в жіночому монастирі Святого Різдва Христового, у храмі Різдва Христового. Коли о. Паїсій вже збирався повернутися на Святу гору, від ікони Пресвятої Богородиці відбулося чудесне зцілення 18-річного німого юнака, після чого до образу розпочалося справжнє паломництво. Багато стражденних богомольців отримали зцілення і розраду в своїх печалях від святого образу в ті дні. Потім свята ікона з великими почестями була перенесена в жіночий Преображенський монастир м. В'ятки, а в Слобідському залишився точний список з чудотворного образу, виконаний тим самим зціленим 18-річним юнаком. Духовний підйом вятчан був настільки великий, що "Вятскі губернські відомості" напередодні Великорецького хресного ходу порівнювали його за релігійною настрою із зустріччю афонской святині. О. Паїсій, відправляючись на Афон, залишив у Преображенському монастирі список чудотворної ікони, а 26 червня 1871 року в ім'я ікони "У скорботах і печалях Утіха" у В'ятці було закладено храм, який будувався більше 11 років. 31 серпня 1882 року, в день Положення Чесного пояса Пресвятої Богородиці, архієпископ Апполос освятив храм, в якому щосуботи перед образом читався акафіст. Раз на два роки, на згадку про перебування святої ікони в Вятському краї і відбувалися від неї чудесні зцілення, відбувалися урочисті хресні ходи по всій єпархії. 19 листопада/ 2 грудня 1866 року в Слобідському монастирі Святого Різдва Христового на список чудотворного образу Божої Матері "У скорботах і печалях Втіха" була урочисто покладена надіслана з Афону позолочена риза, а на спогад першого зцілення від ікони (німого юнака, який і виконав список), в монастирі відбувалася особливо урочиста служба. У цей день і було встановлено святкування на честь чудотворного образу Пресвятої Богородиці. 27 березня 1890 року святиня була доставлена в Росію і поміщена в Санкт-Петербурзі в Благовіщенському соборі при обійсті Андріївського скиту. У самій обителі була залишена його точна копія. Громадяни міста день і ніч поспішали юрбами поклонитися чудотворному образу. Благодать Божа тоді ж зволила прославити ікону Богоматері численними чудесами. Зараз образ знаходиться в санкт-петербурзькому Свято-Миколаївському соборі, а шанований список зі святої ікони - в слобідському Свято-Катерининському соборі. У 1999 році престол одного з храмів колишнього чоловічого Хрестовоздвиженського монастиря в м. Слобідському був освячений на честь чудотворного образу. У Олексієво-Акатовому жіночому монастирі м. Воронежа також зберігається список з афонської святині, на якому написано: "ця ікона написана і освячена на святій Афонській Горі в Руській Обителі Святого Іоанна Златоустого при настоятелі ієросхимонасі Кирилові 1905 року". У 1999 році ікона замироточила. Ікона "У скорботах і печалях Втіха" влаштована у вигляді стулчастого складення. Крім Пречистої Богоматері, на ній зображені святі великомученики Георгій Змієборець і Димитрій Солунський на конях, святий Іоанн Предтеча і святий апостол і євангеліст Іоанн Богослов, преподобні Антоній, Євфимій, Онуфрій, Сава Освячений, святителі Спиридон Триміфунтський та Миколай Чудотворець. Образ прикрашений кількома ризами, одна з яких - золота.
2-12-2018, 09:00
Коментарів 0 Переглядів 1 473


Художник Іван Салевич задонатив Віолетті суму на цілий дрон-камікадзе

За вчинене фігуранту загрожує до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

За ці гроші куплять квадрокоптери
• Новини партнерів
купити айфон 15 у Львові, ціни в Україні



Чому про гуманітарні швидкі допомоги з Італії мовчать фігуранти справи?

Швидкі допомоги нібито направили на фронт, але доказів цьому ніхто не хоче надавати
ВІДЕО Переглянути все відео

Живуть весело, дружно й ніколи не сваряться

"Країна Мрій" – це справжня казкова територія з сучасними атракціонами на будь-який смак. Тут є багато цікавого: велика батутна арена, лазертаг, лабіринт, інтерактив, ніндзя-парк, тарзанка та багато іншого. Для наймолодших гостей є спеціальна дитяча зона з атракціонами, адаптованими до їхнього віку.

Alterra School – це територія іншого навчання. Тут поєднуються академічні студії з проєктною діяльністю. Цінностями школи є демократичний підхід, екологічність та практичність. Тьютори школи здійснюють індивідуальний супровід кожної дитини. Допомагають школярам ставити цілі та досягати їх. Сприяють розвитку емоційного інтелекту та формуванню так званих soft skills у дітей.

Втомлюєтеся від нудного перебування в чергах для проходження медичного огляду? Ми маємо для вас відмінну новину! Тепер у Чернівцях доступна нова послуга - медичний огляд, який займе менше 30 хвилин!