Великомучениці Євфимiї Всехвальної
Ікони Божої Матерi “Призри на смирення”
Великомучениці Євфимiї Всехвальної
Свята великомучениця Євфимія Всехвальна була дочкою християн – сенатора Філофрона та Феодосії. Вона постраждала за Христа в місті Халкидоні, що знаходилось на березі Босфору, напроти Константинополя, приблизно в 304 році.
Халкидонський правитель Приск розіслав наказ всім жителям Халкидона та його околиць з’явитись на язичницьке свято поклонитись і принести жертву ідолу Арея, погрожуючи великими муками тому, хто не виконає наказу. Під час цього нечестивого святкування 49 християн переховувались в одному домі, де таємно звершували Божественну службу Істинному Богові. Серед тих, хто збирався для молитви знаходилась і юна діва Євфимія. Незабаром про місце пеебування християн стало відомо, і їх було приведено до правителя Приска для відповіді. Протягом 19 днів мучеників піддавали жорстокому катуванню і знущанням, але ніхто з них не похитнувся у вірі і непогодився принести жертву ідолу. Розгніваний правитель, не знаючи, яким ще чином змусити християн до відречення, послав їх на суд до імператора Діоклетіана, але відділив від них наймолодшу діву Євфимію, надіючись, що вона, залишившись одна, не витримає випробовуваннь.
Свята Євфимія, будучи розлученою зі своїми браттями по вірі, старанно молилась Господу Ісусу Христу, щоб Він Сам укріпив її в майбутньому подвизі. Спочатку Приск умовляв святу відректися, обіцяючи земні блага, потім дав наказ мучити її. Мучениця була прив’язана до колеса з гострими ножами, які під час оберту відрізали куски тіла. Свята голосно молилась. І ось, колесо саме собою зупинилось і не рухалось при всіх зусиллях палачів. Ангел Господній, що зійшов з неба зняв Євфимію з колеса і зцілив від ран, свята ж з веселістю дякувала Господу.
Не врозумившись чудом, мучитель звелів воїнам Віктору і Сосфену кинути святу в розпалену піч. Але вони побачивши у полум’ї двох грізних Ангелів, відмовились виконати наказ правителя і самі увірували в Бога, Якому поклонялась Євфимія. З дерзновенням оголосивши, що і вони християни, Віктор і Сосфен сміливо пішли на страждання. Їх віддали на поталу звірям. Під час страти вони взивали до милосердя Божого, щоб Господь і їх прийняв в Царство Небесне. Почувши небесний Голос, що кликав їх, вони відійшли до життя вічного. Звірі ж навіть не торкнулися до їхніх тіл.
Свята Євфимія, кинута іншими воїнами в піч, залишилась неушкодженою. З Божою поміччю вона виходила неушкодженою після багатьох інших катуваннь і знущаннь. Приписуючи це чарам, правитель звелів викопати новий рів, наповнив його ножами, а зверху прикрив землею і травою, щоб мучениця не знала про приготовану для неї страту; але і тут свята Євфимія залишилась неушкодженою, легко пройшовши над ровом. Нарешті її засудили на поталу звірям у цирку. Перед стратою свята стала просити, щоб Господь сподобив її померти. Ні один звір. Випущений на арену, не кинувся на святу. Лише одна ведмедиця нанесла їй невелику рану на нозі, з котрої потікла кров, і свята великомучениця Євфимій в той же момент упокоїлась. В цей час відбувся землетрус, вартові і глядачі від страху повтікали, так що батьки святої змогли взяти її тіло і з честю поховати неподалік від Халкидону.
Пізніше на могилі великомучениці був зведений величний храм. У цьому храмі вдбувались засідання Четвертого Вселенського Собору в 451 р. під час яких свята великомучениця дивним чином підтвердила православне сповідання, посоромивши ересь монофізитів.
Після захоплення Халкидону песами в 617р. мощі святої великомучениці Євфимії були перенесені в Константинополь( приблизно 620р. ). В період іконоборчої єресі рака з мощами святої Євфимії була кинута в море. Благочестиві корабельники витягли їх з моря. Потім вони опинились на острові Лемнос, а в 796р. були повернені до Константинополя.
Ікони Божої Матерi “Призри на смирення”
Уперше ікона Божої Матері "Призри на смирення" з'явилася в 1420 році на Кам'яному озері у Псковській області. Ця подія відбулася в період великого лиха - "морової пошесті" (голоду), яке вибухнуло тоді над Псковською областю.
Ікона була перевезена в Псков і зберігалася в соборному Троїцькому храмі. У пам'ять цього перенесення святкування на честь ікони було встановлено у вересні. Древній образ "Призри на смирення" не дійшов до наших днів. В XIX столітті вже не зустрічається згадок про стародавню ікону, яка перебувала в Троїцькому соборі, і, можливо, яка загибла під час одного зі стихійних лих. Списків ікони "Призри на смирення" відомо небагато. Один з них кінця XVII століття знаходиться і понині в Київському Вознесенському Флорівському жіночому монастирі.
Другий - ікона Божої Матері "Призри на смирення" - прикрашає в даний час головний храм у Київському Свято-Введенському чоловічому монастирі.
