У радянські роки чернівчани їздили відпочивати на природі в село Валя Кузьмин.

Пагорби, ліси, мінеральні джерела та озера на річечці Невільниці і сьогодні нікуди не поділися. Назва у села – це не ім'я і прізвище. Ліс на південь – Козьмін, на ім'я боярина, який колись ним володів. Valea – по-румунськи "долина".

Завдяки лісу село увійшло до підручників історії: 26 жовтня 1498 року тут відбулася битва між військами Молдови та Польщі. Практично беззбройні буковинські селяни загнали п'ятитисячну польську кавалерію в ліс, де і добили ворога його ж мечами. Король Ян Ольбрахт, який утік із поля битви, залишився в пам'яті поляків як той, хто погубив колір шляхти під лісом Козьміна.

Місцеві жителі можуть показати, де саме в лісі росте 500-річний дуб Штефана Великого – молдавського господаря Штефана чел Маре. На виїзді з Валя Кузьміної в сторону Глибокої – кладовище-меморіал солдатам, які загинули тут у Першу світову війну.

Михайлівська церква (1940 р.) побудована в типових для Південної Буковини формах як нагадування про румунську окупацію краю в міжвоєнний період.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram