Старий автомобіль "Вілліс" 1943 року випуску Андрій Чупрун придбав у сільського чоловіка.

"Це важко було назвати машиною – купа металобрухту. Як він потрапив до нього – не знаю. Напевно, стояв у гаражі ще з років війни. Адже тоді Червона армія отримала ці автомобілі від американців, – розповів чоловік. – На цей автомобіль пішло два таких старих. Я розібрав їх на окремі деталі. Багато чого викинув. А те, що залишилося, почав відновлювати. Друг допомагав. Я знайшов в Інтернеті, як колись виглядав цей автомобіль. Зі старого залишилася решітка. А все інше довелося робити самому. Це зайняло три роки. За гроші навіть не запитуйте. Багато пішло".

В автомобілі поміщається четверо пасажирів разом із водієм. Крісла оббиті білим шкірозамінником.

"Сам кроїв і шив чохли, – запевнив пан Андрій. – Зробив у салоні підлогу, тент на машину. Продумував усе до найменших деталей. Бувало, ночами не спав, малював в уяві, як це має бути. А потім вранці вставав і починав робити".

– Їздимо цим автомобілем на прогулянки. Почуваюся в ньому справжньою королевою. Всі звертають на нас увагу: махають руками, сигналять, показують, що круто, фотографують, – каже пані Тамара, дружина Андрія. – Машина має високий підйом, отож може долати будь-які перепони. Андрій їздив нею по Пруті, горами.