Село, де немає черги у садок: У Мамаївцях ліквідували чергу в садок й встановлюють дитячі майданчики

Минулої неділі у центрі Нового Киселева, який адміністративно належить до Мамаївської сільради, було людно: тут відкрили дитячий ігровий майданчик. Освятив його місцевий священик отець Святослав. Раділи дорослі й діти. Поруч розташований стадіон, є волейбольна площадка. Місце тут рівне й сонячне – своєрідний ігровий й спорткомплекс.

– Нині в нашому селі проживає майже півтисячі мешканців, переважно це молоді сім’ї, які мають дітей, – ділиться Василь Скрипник, пенсіонер й тутешній громадський активіст. – Тому відкриття справжнього ігрового майданчика – для нас неабияка подія. Допоміг нам у цьому наш сільський голова Сергій Угринчук , який у Гусятині, що на Тернопільщині придбав комплектацію з чотирьох веж, гойдалки, каруселі, лавки. Вартують вони не дешево – 100 тисяч гривень.

"Маємо 11 груп дошкільнят"

– Наш голова вельми дбає про дітей, наприклад, таких дитячих ігрових майданчиків у наших селах є вже п’ять, – розповідає Інна Угренюк, завідувач дитсадка. – До приходу на посаду, а Сергій Захарович сільський голова вже третю каденцію, у Мамаївцях дошкільну установу відвідувало 70-75 дітей – 25 відсотків від потреби. Черга ж до нас становила 140 дошкільнят. Нині черги немає, а маємо 11 груп дошкільнят. А наприкінці серпня на вулиці Кобилянської відкрили другий корпус нашого дитсадка: приміщення капітально відремонтовано, закуплено нові меблі. На цей благоустрій витратили півтора мільйона гривень. Також торік в школі №1 відкрили дві додаткові групи дошкільнят. Одне слово, сільський голова тоді господар, коли він дбає про дітей. І це повністю стосується Сергія Угринчука.

Відкриття другого корпусу дитсадка відбулося в приміщенні старої школи, куди в грудні минулого року перебралася й місцева дитяча музична школа імені Дмитра Гнатюка.

– До того ми перебували фактично в аварійному приміщенні, вік якого понад 100 років, ще рік-два й воно би розсунулося, – каже Юрій Чорней, директор. – Дехто пропонував сільському голові капітально відремонтувати теперішнє приміщення й здати його під офіси різним ділкам. Та Сергій Захарович не купився на це, а віддав його юним музикантам. Капремонт зробили за кошти сільської громади, хоча ми перебуваємо на балансі райвідділу культури РДА. Нині у нашій музичній школі навчаються грі на баяні, фортепіано, скрипці, гітарі, акордеоні, бандурі, духових інструментах та займаються вокалом 103 учні як з Мамаївців, так і з навколишніх сіл. Якщо раніше ми тіснилися в приміщенні площею 170 квадратних метрів, то зараз маємо "хату" площею 620 квадратних метрів. Якби не підтримка керівництва села, цього б не було.

Працюють четверо лікарів

Такої ж думки й завідувач медичною амбулаторією сімейної медицини терапевт Оксана Якубович: приміщення капітально відремонтовано, працює денний стаціонар, пацієнтів обслуговують четверо лікарів. Шоправда, ще треба облагородити подвір’я. За словами пані Оксани, підсобити обіцяла райрада – виділить кошти на тротуарну плитку.

– На території села проживає 6000 осіб, воно не бідне: нараховується майже 500 підприємців, – ділиться Сергій Угринчук. – Інфраструктура чимала, матеріальна допомога потрібна всім. Але коли йдеться про дітей, культуру чи медицину, увага до них має бути першочергова. В цьому мене підтримують і депутати, і підприємці, за що їм вдячний. Роботи ще багато. Наприклад, у Новому Киселеві треба провести каналізаційну мережу, бо є проблема з грунтовими водами, слід подбати й про громадський колодязь.

Перекрили навчально-виховний комплекс, зробили гідроізоляцію цокольного приміщення школи №2, де через сирість міг бути грибок. На це використали понад мільйон гривень. Торік також облаштували два дитячі ігрові майданчики, для дітей на колишніх пустирях викопали два невеликих ставки, запустили мальок різних видів риб. Понад 830 тисяч гривень використали для капремонту амбулаторії. Ще 763 тисячі пішло на встановлення в селі тротуарної плитки протяжністю півтора кілометра. Деякі роботи здійснювали й здійснюємо на основі співфінансування, деякі – з сільської казни. Хоча ми й не бідні, але на соціально-економічний розвиток обох сіл потрібні чималі кошти. Сподіваємося, що їх матимемо більше тоді, коли буде об’єднана територіальна громада з Лужанами .