Про специфіку роботу, зарплати і можливість працювати на закордонні фірми ми розпитали у кількох чернівецьких ІТ-ішників.
Чернівецькі ІТ-ішники масово працюють на закордонні фірми. Німеччина, Голландія, Англія, Бельгія, Канада, США – країни, які забезпечують роботою наших ІТ-ішників.
Закордонні фірми, в яких працюють чернівецькі ІТ-ішники, успішно розвиваються і розширюють свій штат. Є фірми, в яких працює майже 700 чернівецьких ІТ-ішників.
Працюють чоловіки до 40 років. Але є й певний відсоток дівчат.
"Ми дешевші"
Андрій працює на закордонну фірму майже 15 років. Його спеціалізація – розробка мобільних додатків. Чоловік розповідає, що коли починав свою роботу, оформлений був нелегально, гроші отримував готівкою. Тепер оформлений як приватний підприємець і сплачує податки. Що саме робить, дуже не розповідає, каже, що у контракті з фірмою є пункт про нерозголошення інформації.
– Розробляємо софти (програмне забезпечення) на замовлення. Я потрапив на роботу у цю фірму через оголошення, – розповідає чоловік. – Щоби отримати роботу потрібно пройти тести, виконати певні завдання.
На запитання, чим іноземців приваблюють наші ІТ-ішники, відповідає: "Ми дешевші".
– У Європі мінімальна зарплата 4 євро на годину, стільки там заробляють прибиральниці. А у нас ІТ-ішник має таку саму зарплату. Погоджуємося працювати за такі гроші, бо для нас це суттєві суми. Я також працюю на півставки в університеті, то там за місяць отримую стільки, скільки на цій роботі за годину.
ІТ-ішники заробляють від 100 євро на місць, але є й такі, які отримують по 3000 євро на місяць. Зарплата залежить від знань і рівня кваліфікації. Але у середньому – 300 євро на місяць.
– В Україні на ІТ-ішні послуги немає ринку збуту і культури споживання, – вважає Андрій. – Ось напишемо програму, а продати її складно. Іноземні фірми працюють за таким принципом, що вони шукають клієнтів, які потребують програмного забезпечення, а ми є виконавцями цієї роботи. Укладаються угоди, згідно з якими не розголошується інформація, що роботу виконали українці. Зазвичай пропонують це як європейський продукт високої якості, який розроблений в Європі. А наші хлопці подекуди значно розумніші за європейських ІТ-ішників.
Загалом робочий день нормований. Але якщо запізнюємося із терміном здачі, то самі регулюємо робочий час. Якщо замовнику потрібно розробити програмний продукт терміново, це обговорюється додатково і оплачується в 1,5-2 рази більше.
У нашої фірми у планах розширення, запровадження нових проектів, тому ми плануємо залучити понад 100 ІТ-ішників.
"Робота потребує зміни стилю життя"
Кирило працює у фірмі, де залучено 140 ІТ–ішників, і працюють вони на Голлдандію. Серед ІТ–ішників 75 відсотків хлопців і 25 — дівчат. Всі працівники до 40 років.
Нещодавно фірма збільшила кількість працівників. Набрали студентів, вчили їх і найкращі отримали роботу.
Кирилу роботу запропонував знайомий. Він пройшов співбесіду, написав за два дні сайт і вже п’ять років працює у голландській фірмі. Теж працює офіційно і оформлений як приватний підприємець. Свою зарплату не називає, каже, що за все домовляються безпосередньо з клієнтами. Роботою задоволений. На тиждень він повинен відпрацювати 40 годин.
– Голландська аутсорсингова компанія шукає клієнтів, яким потрібні софти для мобільних додатків, веб-сайтів тощо. Ми їх розробляємо, – розповідає Кирило.
Але ця робота потребує зміни стилю життя. Ти повинен жити цим, багато вчитися, вдосконалюватися. Кількість програмістів збільшується, вони пропонують багато новинок, діляться досвідом. Окрім роботи, вдома читаю якісь спеціалізовані сайти, вчу нові технології.
Кирило розповідає, що їхня компанія також пропонує комфортні умови роботи.
– У нас кава за рахунок компанії, дні народження раз на три місяці роблять за рахунок компанії. Щоби впродовж робочого дня могли трохи “розрядитися”, зробили окрему спортивну кімнату з тренажерами.
ІТ–ішникам, які хочуть потрапити на роботу у закордонні фірми, Кирило радить більше вчитися, освоювати нові технології і тоді робота буде затребувана.
Підписуйтесь на новини "МБ" у Facebook
