У Чернівцях оголошується проведення громадського обговорення з питання присвоєння проектованим вулицям імен визначних культурних, громадських діячів та назв історичних подій.
Про це повідомляє прес-слжба міської ради.
До розгляду пропозицій щодо присвоєння проектованим вулицям імен визначних культурних, громадських діячів та назв історичних подій, і врахування громадської думки під час прийняття відповідного рішення, Чернівецька міська рада пропонує мешканцям міста долучитися до громадського обговорення з питання найменування нових вулиць запропонованих міською топонімічною комісією. Пропонується в масиві житлової та громадської забудови, обмеженому вулицями Сторожинецькою, Рівненською, Героїв Майдану та проспектом Незалежності присвоїти проектованим вулицям назви:
1) бульвар Буковинського віча;
2) вулицю Йозефа Шумпетера (на фото);
3) вулицю Євгена Ерліха;
4) вулицю Ганса Гросса.
Довідка
Буковинське віче – народні збори, організовані 3 листопада 1918 року в Чернівцях Українським крайовим комітетом (Омелян Попович, Осип Бурачинський та інші), утвореним там 25 жовтня 1918 року, як складова частина Української Національної Ради у Львові. На зборах були присутні понад 10 000 осіб з усіх повітів Буковини. Збори відбувались на центральній площі міста перед магістратом. Віче проголосило возз’єднання Буковини Північної (загалом Кіцманський, Заставнівський, Вижницький, Вашковецький повіти, українська частина Чернівецького і Серетського повітів та переважно українські громади Сторожинецького, Радовецького та Комполунзького повітів) із Західно-Українською Народною Республікою та злуку з "Великою Україною". Віче також висловило протест проти спроб Румунської національної ради, створеної 27 жовтня 1918 року у Чернівцях, оголосити всю Буковину "румунською землею". 6 листопада 1918 року владу на території Північної Буковини перебрав Український комітет на чолі з О.Поповичем. Законні прагнення українського населення Північної Буковини не здійснилися. 11 листопада 1918 року королівська Румунія — всупереч волевиявленню Буковинського народного віча — захопила Північну Буковину разом з Чернівцями. Тут 28 листопада 1918 року було сфабриковане рішення т. зв. Генерального Конгресу Буковини, що складався винятково з румунів, про об’єднання Буковини з Румунією.
Йозеф Алоїз Шумпетер (1883-1950) – видатний теоретик, методолог у галузі економіки, аналітик тенденцій соціально-економічних процесів. Професор Гарвардського університету (1932-1950р.), Президент Американської економічної асоціації (1948р.), Міністр фінансів Австрії (1919-1920р.). В період з 1909 по 1911 рр. Й.А. Шумпетер жив і працював у м.Чернівці. Саме тут, перебуваючи на посаді професора Чернівецького університету, вчений написав і видав книгу "Теорія економічного розвитку", яка належить до найвідоміших праць економічної науки ХХ століття. Періодично у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича проходять міжнародні конференції, що присвячені науковій економічній спадщині Й.А. Шумпетера і які відвідують численні закордонні та українські делегації.
Євген Ерліх (Eugen Ehrlich) – всесвітньо відомий науковець-юрист, педагог, ректор Чернівецького університету. Євген Ерліх народився 14 вересня 1862 року у м. Чернівці. Закінчив польськомовну семінарію в Самборі на Львівщині. Закінчивши у 1883 році Віденський університет, займається наукою і у 1886 році отримує вчене звання доктора права. У 1893 році у Берліні вийшла його книга "Мовчазне волевиявлення", за яку в серпні 1894 року він був удостоєний звання приват-доцента. В листопаді 1896 року Євген Ерліх був призначений на посаду екстраординарного професора Чернівецького університету, а 1900 року він отримує звання ординарного професора римського права. 1901 року Євген Ерліх був обраний на посаду декана юридичного факультету Чернівецького університету, а 1906 року – на посаду ректора університету. Євген Ерліх був визначним ученим-юристом. Майже всі його роботи (особливо "Основи соціології права") були неодноразово перевидані багатьма мовами: англійською, французькою, японською та ін. Світове визнання серед теоретиків права Євген Ерліх отримав як один із засновників так званої соціології права, особливо з того часу, коли він створив у Чернівецькому університеті свої семінари "живого права" для дослідження правової діяльності і почав викладати свої соціологічно-правові погляди в друкованих працях. Ерліх був активним учасником громадського життя краю. Виступав в пресі з актуальних питань соціально-культурного життя, займався правотворчою роботою в місцевому парламенті. Помер Євген Ерліх у Відні 2 травня 1922 року. Похований там же.
Ганс Гросс (Hans Gross) – всесвітньо відомий науковець, кримінолог, засновник австрійської кримінологічної школи. Народився 26 грудня 1847 року в місті Грац, Австрія. Упродовж 1869-1870 pоків Гросс навчається у гімназії та Грацькому університеті. 31 липня 1870 року Гросс отримує у Грацькому університеті вчений ступінь доктора права. У 1871 pоку Гросс починає працювати судовим слідчим у Фельдбасі, Леобені (Верхня Штирія) та Граці. 1 серпня 1898 року Гросс, не отримавши звання доцента, був направлений на роботу до Чернівецького університету. 16 грудня 1898 року Гросса призначено ординарним професором кримінального права Чернівецького університету. З 1 березня 1899-го по 31 липня 1902-го Гросс читає в Чернівецькому університеті курси кримінального процесу, матеріального кримінального права і пенітенціарного права, веде семінари з кримінального права. В 1899 р. Гросс публікує третє видання всесвітньовідомого "Порадника для судових слідчих як системи криміналістики". У 1899–1900 роках Ганс Гросс працює на посаді декана юридичного факультету Чернівецького університету. Під час роботи в Чернівецькому університеті редагує заснований ним журнал "Архів кримінальної антропології і криміналістики" – перше в світі кримінологічне наукове періодичне видання. Прийняв активну участь у заснуванні і діяльності "Юридико-державознавчого товариства" у Чернівцях. У березні 1902 року Гросс направлений на роботу до Німецького Університету в Празі, 1905 року – на посаду ординарного професора австрійського кримінального права і кримінального процесу в університет Граца. 9 грудня 1915 р. Гросс помирає від запалення легенів у власному будинку у м. Грац. Сьогодні Ганс Гросс справедливо визнається одним із основоположників сучасної криміналістики і слава цієї людини є гордістю нашої держави також, оскільки на початку становлення і розвитку науки криміналістики вчений працював саме в Чернівцях.
Підписуйтесь на новини "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook
