У п’ятницю, 19 серпня, православні та греко-католики святкують Преображення Господнє або Спаса. Цього дня у храмах святять яблука, груші, сливи, виноград, мед та об¬жинкові вінки з колосся жита й пшениці.
Як розповів отець Володимир ПЛІШКА, свято Преображення обрано для благословення плодів, бо в Єрусалимі тієї пори дозрівав виноград, який і прийнято освячувати в цей день.
– Цього дня колись одягали білий одяг, брали великодні кошики з плодами саду й городу та пишні букети з колоссям жита або пшениці і вирушати до церкви святити все те, що дала матінка-земля, – розповів етнограф Микола ШКРІБЛЯК. – За народним повір’ям, до Спаса навіть скуштувати яблуко нового врожаю не можна було. Після освячення плодів у церкві господар з освяченою свічкою обходив господарку, худобу та пасіку й запрошував родину до столу. Свяченою водою також окроплювали зорану під озимі землю. Святковою стравою на Спаса були печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізали, виймали середину з насінням, клали туди мед або цукор і запікали в печі. Готували також пироги з яблучною начинкою, які їли з узваром зі свіжих груш. Плели ритуальні віночки, які одягали на голови дітям, щоб були здоровими. Також на Преображення існував звичай дарувати плоди бідним та вбогим, ділитися новим врожаєм з родичами.
Яблучний Спас, як називають це свято в народі, означає закінчення літа і настання осені. Ночі стають холоднішими. Тому казали: "Прийшов Спас, тримай рукавиці про запас".
На Спаса спостерігали за погодою, бо вона віщувала погоду восени і взимку. Підмічали: "Якщо день сухий, то й осінь буде сухою, якщо дощ –то й осінь буде дощовою, ясно – зима буде суворою".
Підписуйтесь на новини "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook
