Фото: Держприкордонслужба
У Чернівцях 19 червня на центральному міському кладовищі провели в останню путь загиблого офіцера прикордонної бригади Гарт підполковника Андрія Рємізова.
Місяцями трималися без їжі, води, боєприпасів
Як ідеться у дописі Чернівецького прикордонного загону, Андрій Рємізов народився і виріс в Криму в родині прикордонника. Його батько був старшиною одного з прикордонних підрозділів, пише molbuk.ua
Після закінчення школи Андрій вступив до Національної академії Держприкордонслужби України імені Б. Хмельницького, яку закінчив в 2004 році. Отримавши офіцерські погони, Андрій вирушив на кордон. Проходив службу на різних посадах в підрозділах Південного, Західного та Східного регіональних управлінь.
У 2014 році офіцер болісно переживав окупацію Криму та згодом сам вперше зіткнувся з ворогом на Донбасі. Андрій тоді проходив службу в Донецькому прикордонному загоні. Підрозділ під керівництвом Андрія Рємізова мужньо обороняв рубежі.
Тоді Маріуполь вдалося відстояти, але окупанти повернулися в лютому 2022 року. Масовані ракетні атаки, штурми та авіаційні бомбардування міста змусили прикордонників разом із іншими підрозділами сил оборони укритися в бомбосховищах "Азовсталі".
Довгі місяці військовослужбовці трималися без постачання води, їжі та боєприпасів. І тільки після рішення керівництва держави їм довелося здатися.
"Кримець Андрій Рємізов мене завжди надихав вірністю присязі. Іншого, окрім соборної України, він не визнавав. Попри офіцерське звання, завжди виконував будь-які завдання, не цурався бути на передовій. Андрій Рємізов був справжньою людиною та офіцером. Завжди життєрадісний, веселий, вірив у найкраще та завжди випромінював оптимізм", – каже його побратим Ігор.
Через кілька років після чергової репатріації тіл наших загиблих воїнів стало відомо, що підполковник Андрій Рємізов помер у ворожому полоні ще в жовтні 2022 року. До чину поховання героя приєдналися багато побратимів, друзів і рідних Андрія. Усі, хто мав честь служити пліч-о-пліч із ним, пам’ятають його як рішучого, надійного й людяного офіцера.
"Краще б не знала і чекала..."
Помічник начальника Чернівецького прикордонного загону підполковник Ігор Заруднєв поділився з "МБ" спогадами про свого побратима:
"Андрій був заступником командира одного підрозділу, потім іншого. Коли я приїхав, на кордон із Росією, саме на ділянці Донецького прикордонного загону, ці підрозділи вже там не стояли, бо ворог просунувся на нашу територію.
Ми тоді формували нові підрозділи, близькі до бойових. Це були, скажімо так, прародичі тих бойових підрозділів, які маємо зараз у Державній прикордонній службі.
Андрія призначили заступником коменданта, і він зі своїм підрозділом тримав оборону досить щільно. Коли почалася повномасштабна війна, стало зрозуміло, що ні ми, ні ворог не просувається. Крим, звідки родом Андрій, уже був окупований. Повертатися туди вже не міг, адже підрозділи звідти вивели.
Андрій сказав: "Тоді я залишусь тут", і служив у Маріуполі до самого полону. Обіймав різні посади, перейшов у штаб і отримав звання підполковника", – розповідає Ігор Заруднєв.
У 2022 році підрозділ, у якому служив Андрій, був змушений перейти в укриття на "Азовсталі".
"Він разом з усіма пішов туди, вони організовували оборону. Коли була можливість виходити нагору, вони не просто ховалися, ділячи шматок хліба на всіх, а працювали й виконували завдання. Лише після наказу керівництва вони були змушені скласти зброю. Перед цим псували автомати, залишали гранати, робили розтяжки або підривали їх", – каже підполковник.
Після виходу Андрій потрапив у полон. Спочатку полонені були в Оленівці, потім їх перевезли до міста Камишин Волгоградської області РФ. Там військовий пробув недовго – помер від побоїв...
Репатріація тіла відбулася у квітні 2024 року, каже Ігор Заруднєв, але ідентифікація ДНК тривала довго через велику кількість загиблих. Лише згодом вдалося встановити, що це саме Андрій Рємізов.
Військового поховали у Чернівцях. Так вирішила дружина – теж військова, яка після виходу з Маріуполя продовжує службу в Чернівецькому прикордонному загоні.
"Вона сказала: "Тут поховаємо". Бо де ще? У Крим повезти неможливо, у Маріуполь, звідки родом сама дружина, також", – каже підполковник. На гірку звістку про загибель чоловіка вона відреагувала болісно: "Краще б я не знала і чекала".
Андрій Рємізов народився 27 грудня 1982 року. На момент загибелі йому не виповнилося й сорока. У захисника залишилася 15-річна донька.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
