(Продовження)
Вони споруджували пошту, електростанцію, Темпль, школи, готелі, приватні будинки.
Зальтер Саломон. Один із найвідоміших чернівецьких архітекторів, якому доручали складні будівельні завдання.
Народився 23 листопада 1858 року у Великому Кучурові в родині відомого купця. Навчався у Чернівецькій промисловій школі, де отримав фах архітектора.
Відзначився при спорудженні кавалерійських казарм на Жучці. У 1888-1889 роках керував будівництвом приміщенням пошти і телеграфу. Займався будівництвом електростанції на вулиці Вільгельма Альта (нині Лесі Українки) і трамвайною лінією. Розробив чимало архітектурних проєктів, зокрема добудови малого залу для Чернівецького спортивного товариства. Отримав титул надвірного радника з питань будівництва.
Разом з архітектором Йозефом Проске створив будівельну фірму "Проске та Зальтер", яка брала участь у забудові Чернівців. Це, приміром, будинок Матильди, готель "Золота груша". Фірма виконувала бетонні роботи при спорудженні Єврейського дому. А також відповідала за будівництво багатьох шкіл: комунальної на вулиці Альта, школи сліпих та глухонімих, муніципальної
(нині школа № 20) та інших.
Саломон Зальтер так і не встиг одружитися - весь свій час присвячував архітектурі. Він помер у Чернівцях 12 липня 1912 року після тяжкої хвороби нирок. Було йому лише 54. В останню дорогу його проводжали майже всім містом: вищі чиновники, депутати, університетські професори, прокурори, архітектори, інженери, лікарі, прості містяни. Про похорон повідомили всі місцеві видання. Газета "Bukowinaer Post" писала: "Саломон Зальтер був людиною незвичайної сердечної доброти, значної професійності та надзвичайної точності у веденні справ, а також великим знавцем своєї справи.
Він жив тільки своєю професією, був оточений справами, не мав часу на просте людське щастя, на створення власного домашнього вогнища…".
Захаревич Юліан. Народився17 липня 1837 році у Львові. Після закінчення Віденської політехніки працював на австрійській залізниці. Пізніше – інженером, а згодом – начальником руху на Чернівецько-Ясській залізниці. У 1872 році повернувся до Львова, де став одним із найвідоміших представників архітектурної школи. Очолював Львівську політехніку. Отримав статус цісарсько-королівського радника, кавалер ордена Залізної корони.
Юліан Захаревич – автор проєкту однієї з найкращих споруд Чернівців – іудейського Темплю. Він постійно цікавився будівельними справами нашого міста, привозив сюди на екскурсії студентів для обміну досвідом, високо цінував працю буковинських архітекторів. Помер у віці 60 років.
Зетц Фрідріх. Народився 20 серпня 1837 року в Румунії у родині архітектора. Навчався у Вищій реальній школі, політехнічному інституті у Відні, політехнічній школі Мюнхена, Віденській академії образотворчого мистецтва. Працював рисувальником в ательє фон Ферстельса у Відні, пізніше – як приватний архітектор та будівничий. Згодом став головою архітектурного відділу в будівельній дирекції Угорської східної залізниці у Будапешті. Очолював фахову бюро Австрійських залізничних ліній. Обіймав посаду начальника відділу Міністерства залізничних ліній у Відні.
Зетц займався проєктуванням та будівництвом поштових і судових установ. Під його керівництвом було зведено 26 споруд поштових відомств, зокрема у Львові, Граці, Трієсті. Чернівцям також випала честь отримати поштове відомство за проєктом цього архітектора. Він був нагороджений Лицарським хрестом ордена Франца-Йозефа, отримав чин старшого будівельного радника.
Кадор Франц. Брав участь у розбудові Чернівців. Зокрема, склав детальний план усіх трьох поверхів Ратуші та виготовив до нього плани. Займався будівництвом Резиденції митрополитів: отримав підряд на всі земляні та камяні роботи, поставку матеріалів.
Кемплер Вільгельм. Народився в Угорщині. Закінчив Вищу технічну школу у Відні. Займався будівництвом Пастерівського інституту, медичних клінік у Будапешті.
У 1902 році був прийнятий на посаду інженера будівельного департаменту Чернівців. Проживав на вулиці Панській (нині О .Кобилянської,48). Кемплер -автор проєкту ювілейної школи на вулиці Альта (нині Лесі Українки)та дитячого ювілейного шпиталю на Буковинській. Після виходу на пенсію відмовився від румунського громадянства і покинув Чернівці.
Коретинський Вінценс. Займався будівництвом у Чернівцях та проєктуванням культових споруд на Буковині. Спільно з відомими підприємцями створив будівельну фірму, яка брала участь у спорудженні протипожежних казарм на нинішній вулиці Лесі Українки, Палацу юстиції, Торгово-промислової палати та інших визначних споруд міста. Проживав на вулиці Шкільній. Помер у 1921 році. Одна з місцевих газет писала: "Він належав до тих людей, яких особливо любили, шанували та розуміли. Він сам сердечно і з розумінням ставився до представників усіх національностей… Якщо хтось просив його про допомогу, він не заспокоювався, поки не допомагав".
Косінський Крістоф. Навчався у Чернівецькій вищій реальній школі. Працював у будівельному департаменті Буковинської крайової управи. Очолював будівельний комітет зі спорудження фінансової дирекції.
Коссовський Фелікс Тадеуш. Народився у Львові. Працював у будівельному департаменті Буковинської крайової управи. Займався розробкою проєкту вищої православної школи для дівчат (зараз ліцей № 9). Керував будівництвом споруди фінансової дирекції та будинком для священнослужителів на нинішній вулиці Михайла Коцюбинського. Також займався проєктуванням культових споруд. Проживав на вулиці Руській, 21. Помер у 1944 році.
Підготувала Надія БУДНА
Використано матеріали з книги Марії Никирси: "Чернівці. Документальні нариси з історії забудови міста".
Фото з приватної колекції Едварда Туркевича.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
