
Фото molbuk.ua
Президент Володимир Зеленський доручив уряду збільшити до 22 років вік чоловіків, яким буде дозволено виїжджати за кордон під час воєнного стану. На його думку, це "позитивна правильна історія", яка "допоможе багатьом молодим українцям зберегти зв’язки з Україною та реалізуватися тут у навчанні".
В Офісі Президента запевняють, що "не йдеться лише про студентів". Це мають бути аналогічні умови, які наразі діють для перетину кордону для осіб до 18 років.
В Офісі Президента також не вбачають ризиків, що нові правила спричинять відтік людей за кордон.
Чиновники пояснили, що головна причина рішення – стимулювати молодь залишатися в країні, а не виїжджати за кордон. Зокрема, це реакція на те, що деякі батьки намагаються забрати хлопців з України до 18 років, щоб вони вступали в іноземні університети.
"МБ" зібрав думки фахівців із Буковини з цього приводу, пише molbuk.ua
"Наразі дозволи видають дуже скрупульозно"
Юрій ХАЛАВКА, проректор ЧНУ з наукової роботи:

"Будь-які способи лібералізації режиму виїзду сприятимуть тому, щоби студенти могли більш масово брати участь у наукових активностях. Для академічних обмінів, які раніше реалізовувалися на рівні бакалаврату, це буде важлива зміна. Нині для виїзду за кордон студентам після 18 років складно отримати дозвіл. А ще якщо вони потім не повертаються до України, це досить неприємна репутаційна історія для їхніх університетів.
Тому не дивно, що дозволи видають дуже скрупульозно. Через такі складнощі чимало студентів відмовляються навіть подавати документи для участі в міжнародних проєктах. У цьому є й певна дискримінаційна складова: дівчата-студентки можуть їздити за кордон для здобуття наукового досвіду, а юнаки – ні.
Наскільки розумію, одна з основних цілей такої ідеї, щоби хлопці залишалися здобувати вищу освіту в Україні. І, як на мене, краще, щоби вони рішення про виїзд із країни ухвалювали у свідомому віці, а не під тиском батьків. Бо багато батьків перестраховуються і, маючи більший вплив на ще неповнолітніх дітей, забирають їх за кордон. І це не найкращий варіант".
"Це спосіб зменшити соціальну напругу"
Олексій КАНДЮК, кандидат політичних наук:

"Не знаю, чи це спрямовано на потенційні вибори, чи мета – більш кероване суспільство. Та логіка такої ідеї – зменшити соціальну напругу. Продемонструвати, що влада не перетворює Україну на поліцейську державу.
Найімовірніше, рішення призведе до масового виїзду молоді. Бо багато хто вже для себе вирішив, що війна затягнеться надовго, і ніхто не гарантує, що відкриють кордони після перемир’я чи навіть після сталого миру.
Популізм? Можливо. Хоча особисто я б не користувався цим словом в Україні, бо в нас усі політики популісти, починаючи з 1991 року. Просто різною мірою. У будь-якому випадку, незалежно від цього рішення, після війни нас очікує демографічна криза. Кількість людей, які виїхали, вже катастрофічна. Владі треба працювати над тим, щоб якось людей повернути. Хоча я скептичний щодо шансів їхнього повернення".
"Довіри мало"
Олена, колишня військовослужбовиця, дружина загиблого воїна, мама студента закордонного вишу:

Фото ілюстративне
"Я б не дуже довіряла таким рішенням. Наприклад, мій син, навіть попри те, що має статус дитини полеглого військового, зможе в’їхати до України, а звідси його вже не випустять. Статус для таких дітей 17-25 років, навіть із родин загиблих воїнів, не прописаний. Тобто мобілізувати сина не зможуть, проте й за кордон він уже не поїде. Цю колізію в законі ми з’ясували випадково. Тож син уже кілька років не приїжджає в Україну, бо не зможе повернутися на навчання.
Тому, знаючи цю кухню зсередини, довіри до таких правових моментів дуже мало. Бо де-юре позиціонується одна інформація, а де-факто – зовсім інша. Згадати хоча б, скільки у нас призвали обмежено придатних із такими діагнозами, що вони б не мали служити, та все одно служать.
Якщо ж таке рішення справді ухвалять, це спричинить масовий відтік молодих людей за кордон. Навряд чи багатьох це стимулюватиме не поспішати з виїздом. Ми ж чуємо, як люди кажуть, що вони б із радістю під будь-яким приводом відправили своїх дітей подалі звідси. Бо ніхто не знає, що нас чекає.
З іншого боку, такі ініціативи можна розглядати як індикатор того, що щось буде змінюватися на краще. Може, це вже перші ознаки, що ми наближаємося до паузи у війні чи навіть перемир’я".
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram