Якщо театр починається з гардеробу, то місто починається з вигляду його вокзалу. У 2027 – 2028 роках ми відзначатимемо 120 річницю спорудження нашого центрального міського залізничного вокзалу. Тодішня австрійська влада розуміла усю важливість цієї будівлі, бо була зведена вона у на той час дуже популярному стилі раннього модерну (Віденський етап) із характерними пластичністю форм та чисельністю орнаментальної та фігурної пластики. Зрозуміло, що можна перекладати відповідальність за зовнішній вигляд будівлі вокзалу на адміністрацію Укрзалізниці, але чи буде це цілком справедливо. Адже вокзал – це не лише за функціональним призначенням споруда для обслуговування пасажирів, але і перше та головне обличчя міста та області, за яким у всіх гостей та і жителів столиці Буковини складається враження про наш край.
Те ж, в якому стані перебуває ця будівля, викликає не вельми привабливе сприйняття не лише нашої прикордонної області, але і держави. Так ми перебуваємо наразі у стані війни, але ж віднаходяться кошти на реконструкцію скверів та мощення тротуарів. Тож чи не заслуговує згадана будівля більш шанобливого ставлення до себе? У нас ведуться розмови про відновлення руху через Молдову, ведуться роботи по спорудженню євроколії, мріємо про міжнародний статус аеропорту та відновлення польотів. Маємо надію, що війна не триватиме вічно і ми таки повернемо собі статус воріт до грандіозних намірів по відбудові нашої держави. Тому б хотілося, щоб у цих планах віднайшлося місце і для нашого вокзалу. Не випадково головним гаслом нашого міста було: "Спільними зусиллями".
Переконаний, що поєднанням зусиль усіх гілок влади – міської, обласної, столичної та синергетичних зусиль із адміністрацією залізниць ми зможемо поєднати благородні наміри аби перетворити цю унікальну будівлю не лише на місце для пасажирів, але і туристичний центр, культурно-громадський простір візії Буковини, як привабливого інвестиційного регіону.
Колись мер Львова Андрій Садовий розпочинав свої перетворення із реконструкції привокзальної площі. Нам би також не завадило більш глобально оцінити функцію вокзалу, як потенційного транспортного хабу із багатофункціональним призначенням та реконструкцією прилеглих територій під офісні центри, сервіси громадського харчування, готелі та виходом на пам’ятку спадщини ЮНЕСКО, резиденцію митрополитів Буковини.
Все це можливо за умов сталого та тривалого миру, але нам політики різного масштабу та рівня пророкують його, хто до Великодня, а хто до травня. Як то воно буде, покаже час, але бачення перспектив розвитку також потребує часу та проєктних пропрацювань. Тож у майбутньому плані Маршала для відновлення України, переконаний, повинно віднайтися місце і на міжнародний конкурс на розробку цього важливого транспортно-громадського центру.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
