Чому і чи завжди так було? Поспілкувалася на цю тему із чернівчанкою Оленою, яка пам’ятає місто ще з 80-х років минулого століття. Відтоді, каже жінка, Чернівці страшенно змінилися. Колись зелені, затишні, вони поступово стають схожими на кам’яні нетрі.
"Колись, ще до чорнобильської аварії, була мода на дикий виноград. Ним були обвиті чи не всі будинки. Це було неймовірно гарно! Йдеш, а все довкола зелене, – згадує жінка. – Після Чорнобиля майже весь плющ зрізали. Бо з’ясувалося, що він радіацію вбирає й фасади руйнує. Лише де-не-де залишився".
Та навіть якщо сягнути у не таке далеке минуле, років 10-15 тому, зелені було значно більше. Пані Олена добре пам’ятає стару крислату липу, яка росла на зупинці навпроти театру ляльок. Каже, у спеку вона рятувала, люди горнулися під нею, як курчатка, в очікуванні транспорту. Але на 600-річчя Чернівців у тому місці встановили пам’ятний знак, який подарував рідному місту музикант Ян Табачник. А липа зникла.
Автор фото - Тарас Піц
"Що то була за липа! Усім липам липа! – із ностальгією зітхає чернівчанка. – Як добре було під нею ховатися від палючого сонця! І вона ще не була стара, могла ще довго тішити мешканців. Але ж ні, зрізали. Натомість поставили лавочки, на яких і сісти особливо не можна, бо спекотно. Та головне, що "пам’ятник Табачнику" стоїть".
Також росли дерева на переході із Центральної площі, з боку ратуші. Зручно було чекати на зелене світло світлофора, заховавшись у їхній тіні. Але й цих дерев не стало.
"Можливо, вони затуляли світлофор, – припускає пані Олена. – Ну гаразд, викорчували, то посадіть віддалік інші! Чим би там завадили дерева?!"
Те саме й у відремонтованих скверах Вишиванки та біля резиденції.
"Ну от поремонтували ті сквери. І зробили їх лисими. Зрізали кущі. Вони раніше захищали від сонця і вихлопних газів. Тепер сховатися ніде. У сквері Вишиванки зробили класно для дітей, лавиці гарні. Та навіщо позабирали кущі? Вони утворювали такий оазис. А зараз просто прохідний двір, продуває наскрізь, сонце лупить, машини шурх-шурх, пилюка летить. Велика "краса"! Та робіть нові лавиці, доріжки, але ж не ріжте зелень! Чому в нас, якщо щось роблять добре, то обов’язково на противагу треба зробити й зле? Чому не зберігати й доповнювати?" – дивується чернівчанка.
А нещодавно пані Олена гуляла парком Шевченка і була нажахана побаченим: лише на одній ділянці, відмежованій тротуаром, вона налічила 15 спиляних дерев! Нових посаджених там не зауважила. Скільки ж загалом у парку таких зрізаних дерев, жінці страшно й подумати.
"Були днями у парку, що в Заліщиках. Там теж пиляють, але стільки нових насаджень! А у нас спилюють і нічого натомість. Це просто якесь варварство!" – обурюється чернівчанка.
Часто пані Олена спостерігає картину: було дерево на якійсь вулиці й раптом зникло.
"На вулиці Драгоманова ріс горіх – зрізали. Кому він заважав? Зрубали, щоби машини ставити, мабуть. І таких прикладів багато на кожній вулиці. Здається, кожен собі пиляє дерево, як йому зручно машину поставити, заїхати, і щоби нічого не капало на капот. Кожен робить, що хоче..."
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
