Індекс Олів’є як путь спасєнія і процвітанія Неньки. Блог Мостіпаки

У кольхозі – шкандаль. Якесь чмо підслухало базар голови кольхозу з продавщицями продмагу і завсільмагом. І розтринділо на всю толоку. І шо? А чхати нарід хотів. У народу – свєта. Свєта вода, кутя, голубці, бараболі печені, варені і парені, котлєти, холодець. І наливай. То шо єму до того?

***



Но на місці народу я би тако не радувався дуже, що холодець зо свєнєчих вух і фостів ше є до Великодня. На єго місці я би напрягся. І обратив би вніманіє на політічєский момент. Бо голубці голубцями, но нам з тим жити. І тра буде орієнтіруватися, коли дуляр буде по 67 коп, аби набрати повні пазухи, штани і запаски і як, ким і чим керується наше економічєске развітіє. Так вот. Ми знов впереді планети.

***

Бо шо там в світі? Якийсь собі Індекс БігМака – штука така для визначення паритету купівельної спроможності. А в нас шо? А в нас своє. Рідне. Індекс Олів’є. Салат такий. З майонєзом, бараболями, вогирками, єйцами курячими і ковбасов по 2,20. До нас єго привезли хранцузи. Вони вопше до нас всьо привезли – шо лучше – від супу з вареної цибулі по ціні осьотра з хроном в писку і до сиру по такій самій ціні, шо смердить стухлими мухоморами. Но то таке. Дєлікатєс. Для єліти нашої. Особенно стухлі мухомори на неї положітєльно діють.

А для простого народу – олів’є. Раз на рік. Но цілий таз. Полірований. А до него велика лопата. Від снігу. Аби добре мішати. Нє. Ну якийсь убогий народєц там з якогось мєлкого Сінгапуру чи Ліхтенштейну, то би від того відкинув і задні ноги, і передні.

Но наш народ – богатир. Котигорошок. О! В тім салаті горошок тоже є. То може той салат і не хранцузи придумали? А Котигорошок. Чи Кирило Кожум’яка. Бо як не Ісус, то Будда – точно українець.



Ну то тим салатом в нас блогосостояніє наші правітєльства – від Міколи Яновіча Кровосісі і до випускника заочно-вечєрнєго МАУПа Гройсмана і єго наслєдніка Камізельки, міряют. І всьо просто. Який там бігмак. Булка та й всьо. А тут всьо сірйозно. Перед каждим Новим роком наш прєзідєнт заказує правітєльству моніторинг – чи є в каждого на столі великий полірований таз олів’є. Ну і правітєльство йде й перевіряє. Як є, то благосостояніє росте. Як нема полірованого тазу, а тіко емаліроване відро – то падає. Ну а як вже тіко в каждого тако на один зуб і без ковбаси по 2,20, то то вже малоімущі на субсидіях, навіть як в хліві коло корови прив’єзане до ясел "Масераті", де кури золоті єйця несут. Но як нема таза олів’є – то малоімущий і соціально незахищений.

То вот шось таке в нашого глави правітєльства Камізельки й рішали. Тіпа консенсус шукали, як то всьо розказати Великому і Могутньому ЗЕ. Ну аби він поняв, куди валить наша економіка – до таза, чи до відра. Такі були в правітєльства благі намєрєнія. Бо ж Великий і Могутній ЗЕ – не довбень якийсь, а "великий політік", "знамєнітий артіст", "могущественний воєначальник", "успішний дипломат" і "вйо, який економіст". То вони тако всьо рішили і пішли доповідати. Шо тіпа, в каждого до Нового року є полірований таз, а до наступного нового року той полірований таз не подорожчає ні на раз – ну хіба єго доставка в отдальонні пустоші процентів так на 40 виросте. А так всьо пучком. А до всього того тазу ще й дохтір Alban приїде поспівати. Після Севастополя. А за ним може і навіть сам Філя Кіркоров підтягнеться. Мірний поп-гражданін самої мірної страни Рассєї.

***

То шо ше тра? Блажен 2021-й. То то і хотіло правітєльство Камізельки розказати Великому і Могутньому ЗЕ, а не довбню якомусь. А тут хтось підслухав. Ну і шо? Народ то тим часом жере голубці. То операція якогось Бєні і єго бородатого чорного чюда й провалилася. Не той час, не ту страну і не той народ Бєня і єго бородате чюдо вибрали. Протєсти через то, що ними керують телепні, так і не почалися. Бо голубці і холодець тра доїсти, аби мухоморами не поросли. І допити всьо, пока пєчєнь фунциклює хотя би ше процентів на 10.



То які протєсти? Тоди би ми самі зізналися собі і всьому світу, шо вибрали си телепнів. А звідси шо випливає? Шо ми такі самі. А ми ж нє. Ми самий мудрий, самий могутній і самий пєвучий в мірє народ. То як ми маємо самі проти себе протестувати?Ніяк.

***

А тим більше, коли нами керує Великий і Могутній ЗЕ, наімудрєйшій із мудрих. То він тако зробив. Викликав до себе Камізельку. Камізелька тут же прибіг. Нє. Ну не тако бігом, шо аж си захекав і змокрів у всіх виїмках організму. А так поважно прибіг. Не на полусогнутих. На рівних. Шо Грішка по бруківці на "Буковинській милі". Ну і так поважно сказав: "Шо ізволітє, Великий і Могутній ЗЕ, о мудрєйшій із мудрих і свєтлєйшій із свєтлих?" І після сего ЗЕ помнєк. Він то поняв, хто на Камізельку покльоп звів. І мілостівєйшим образом, вислухавши всі размишлєнія Камізельки про Індекс Олів’є і по чом нині полірований таз сего національного продукту, Великий і Могутній ЗЕ сам просвітлів в економіці й став похожим не на Рому Карцева в молодості, а на Адама Сміта в старості. Ну і прорік Великий і Могутній ЗЕ цитату, сродні цитатам Великого і Могутнього Мао: "Ви глибоко в економіці". Такі да. Так глибоко в економіці, як сего разу, Камізелька ше не був. Так глибоко тіко був Мілованов – у сєльскому хозяйстві. Так Великий і Могутній ЗЕ розрулив в полоборота крізісну ситуацію, коли якийсь Бєня і єго чорне бородате чюдо хотіли підірвати наше національне благосостояніє – Індекс Олів’є.

***

Так шо каждий лишився при своїм.

Великий і Могутній ЗЕ поняв як живе єго подвєдомствєнний нарід, так сказати, холопи і посполиті наімудрєйшого із мудрих, і остався жутко доволєн.
Якийсь Бєня і єго чорне бородате чюдо тоже лишилися при своїм. Пішли в кут зализувати фости, якими хотіли серед посполитих розпалити подозрєнія, шо ним керують телепні.

Народ – наш могутній Котигорошок, пєвучий Карузо і роботящий, шо Ілля Муромєц до 33-х літ, окончатєльно поняв, шо ним керують мудрейші із мудрих Камізелька і Великий і Могутній ЗЕ і з ними він не пропаде, шо катран із сільського плота.

Но главне з сего всього поняв Камізелька. Він поняв, шо він так "глибоко в економіці", що глибше него там був тіко єден вуйко з мого села, якого звали Фьодор. Було то ше в благословенні совєцькі часи, які наші люде так си хочут вернути. То вуйко Фьодор був на фермі їздовим. Ну і вже десь тако восени в темний вечір пер додому. Ну понятно, шо після тяжкого трудового дня прийняв на груди півлітрову кварту і трохи хліба з смальцем – кришку. А були дощі. А дорога – чистий чорнозьом, який німці не вспіли до фатерлянду вивезти. Ну і ввалився Фьодор в той чорнозьом посеред дороги і "сія пучіна поглотіла его".

Но не всього, а єго кірзові чоботи. А додому тра. А кругом – один чорнозьом. Глибоко. Так зранку завфермою і вздрів посеред дороги – чоботи в чорнозьомі.

Нє. Фьодор, канєшно, на роботу прийшов. Но вже в гумаках. З жінков, яка прийшла шукати чоботи. Майно ж всьо таки. То то мені так си здає, що наш Камізелька так "глибоко в економіці", що Фьодор в тих кірзаках посеред ферми і чорнозьому. І виходів в него не більше.

Нє. ну ше був Йван, якому казали Мурза. Чорний чогось весь був на писку і волосся, шо в арапа. Видно, прабаба десь тако з якимись, шо по ясир приходили, трохи тово – аби не забрали. Ну вопшим був. То раз глибокої осені – не менш глибокої за нашу економіку, він трохи си на фермі дав – ну там шось трохи вкрав і людям розвіз, а грошей тоді ніхто не давав – тіко кварту і байду з смальцем. То він тих кварт тако назбирав, а байд шось не дібрав, шо лєг спати і сраков та фуфайков примерз у силосній ямі. Нічо. Вранці там глибоко єго знайшли. Дохтори якось відкачали. Казали, якби не прийняв тих три кварти, то піндєц, а так тіко трохи срака обмерзла і ше дешо пострадало. То се тоже, так сказати, путь із глибини. Но тут надєжда побільше. Бо як наш Камізелька вже з нашою економікою так глибоко заляже, то є всякі дохтори – МВФ, СБ, ЄБРР, МФК, ЄС і прочі, то якось відкачають. Ну раптом щось ампутіруют. Но то таке. Глибокі заляганія процесов в умєлих руках трєбуют від дохторів не менш рєзких і умєлих обрізаній примерзлої фуфайки і штанів.

Олександр Мостіпака

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram