Ніщеброди контрабасу і власть збирачів дикирослостєй. Блог Мостіпаки

Чим більше дивлюся і слухаю нових творців економічєского і політічєского чуда, яких наш довірливий буратіно-нарід звалив на свої голови, тим більше плачу. Ридаю, чому так скоропостіжно і давно померли Гашек, Зощенко, Гоголь, Салтиков-Щедрін і Остап Вишня.

***



Коли з тьомного-претьомного прошлого в 2014 році ми виповзли в свєтлє-пресвєтле будуще і всьо стало прозрачно, відкрито і швидко, як дєтска неожіданность, то ми взнали страшне. Шо в нас на границі сидять страшні люде, молотять там баблішко і граблять. Граблять і молотять. А ми з того ніц не маємо. Ну може трохи – якісь шльопки пляжні на базарі подешевше – за два дуляри, а не за три.

А оскільки нова власть, яка тепер міняється теж так скоро, як доярка нову спідницю в лєнінській комнаті перед приїздом комісії з району, одразу оголосила тим страшним людям страшну боротьбу, то ми навіть взнали всякі їх фамілії і кликухи – Кушнір, Слон, Курятнік… А далі шо?.. Слон, Кушнір. Курятнік…

Вопшим, так ніц більше і не взнали. Ну хіба ше лічно великий і могутній ЗЕ скидав начальніка митного Салагора і ліквідірував фракцію Курятніка в "СлуНі" в колічєстві чи то 40, чи то 70 грішків-лєнок. І навіть лічно сюди на митницю були приперлися глава правітєльства в камізельці Гончарук і глава митниці в картатому пимжаку Нефьодов. Ну і трясли тута, хто чим – хто камізелькою, а хто барбою, аби ше раз нам страшно так сказати, які страшні люде в нас митницю обсіли. Ну і поїхали.

Далі ше коло митниці ходили актівісти – з писками вуйків, яких здибиш в темному куті, то три рази обцюняєшся, навіть як вони чемненько так скажуть: "Проходьте, будь ласка, а чи не провести вас, бо вже темно".

Та й таке. А виявилося, що то всьо було зря. І Кушнір, і Слон, і Курятнік, і Салагор, і камізелька, і актівісти. Вопшим, повна туфта. Бо сам Нефьодов визнав, що ніфіга тута нема. Так і сказав, шо тіпа мєлоч там та контрабанда на Буковині. Нема тута ні пунктів пропуску, ні доріг. Ні, як на мене, то є подозрєнія, шо і людей в нас нема. Казав же сам великий і могутній ЗЕ, шо то "пустош". То шо в тій "пустоші" найдеш? Хіба "вєтош", аби на посади правильно розкласти – се - мої, а то - твої, а то - знов мої.

Но Нефьодов не був би в картатому пимжаку і з барбою, як би шось таке не знав, чого ми точно не знаємо. А як знаємо, то точно не здогадуємося. То так і сказав, шо потоки тута маленькі, пунктів пропуску мало, доріг нема, а є "пустош", но "Чернівецька область знаходиться під особливим контролем", тому що там багато років була "феодально-корупційна вотчина". Всьо поняли? То оближіться. Можна на два боки. Або сусіда за обидва вуха.



Бо таке Нефьодов сказав, шо шось тута було. Як я поняв, то було тіпа несправедливо. Була вотчина. Чиясь. Тайна. Покрита мраком. Може Курятніка. А може Слона. А може Кушніра. А може всіх на купі. А може, а ну єго нафіг. Но шось було. Тайне, шо стало Нефьодову явним.

Ну а раз Нефьодов вже за шось взявся, бо він свою барбу і пимжак покладе, аби то порішати. То на місці тих, хто тамо хороводи актівістів водить, я би тако сів в генделику думати. Ну і шо би я придумав? А таке я би придумав. Що то Нефьодов не просто так. То намьок. Блєф. Розвод лохів. Ну шо, не поняли чи шо? Шо пора ділитися. Бо не ви тепер власть. Ну і ділитися тра по справедливості. Бо теперішня нова власть – вона ж порождєніє тужливих мрій нашого співучого народу перед тілівізором про справедливість.

Так шо таке. Вотчину ніхто відміняти не буде. Феодалізм тоже. Він тищу років існував і в багатьох високоразвітих народів від Чопа до Владівостока і від Льодовитого до Індійського океану досі фунциклює. А вот передати вотчину побєдітєлям – то святе діло. Як тра, то вони навіть від митрополита, а то і трьох єпископів грамоту принесуть, шо тра ділитися.

А далі всьо буде по чєсноку – нові побєдітлі лишать старих побєждьонних у вотчині у дворі холопами, а може й згодом на касу вернуть – управителями. А як не ділитися, то смороду буде. Ой буде. І великому та могутньому ЗЕ бамажку підсунуть, аби гавкнув, і Нефьодов вонєти буде, і Гончарук в камізельці тоже, і поліція десь городами буде бігати, і до чийоїсь ресторації спецназ пришлють, аби в борщ плюнув і кухарку перепудив. То кому то тра? Діліться, хай жеруть. Тож не надовго. Скоро нові прийдуть. Жізнь. А вотчина, баблішко і феодалізм – вони навсігда.

***

Тим часом та власть, що офіційна, а не тіньова, чи то перечиталася, чи то передивилися кіна про Остапа Ібрагімовича і вдарилася планувати всячєскі Нью-Васюки. Воно і правильно. Бо в момент, коли народ почне в умі борознити простори світового океану, в него з кишені можна свиснути шмат ковбаси чи сала, а може і ще шось там завалялося – пєчєнька чи жуйка. Власть у нас всігда така була – нічим особо з народного карману не брезгувала. Причом у сінхрон Нью-Васюки почали малювати разом, що свідчить про демократичну конкуренцію між гілками влади, і Сірожа-губернатор, і Йван-начальнік облсовєта. Бо не встиг перший придумати конференц-хол-стекляшку за чужі бабки між бібліотекою ЧНУ і біофаком, як Йван вже замахнувся на велику кольцеву дорогу, що з’єднає всі наші Карпати в крепкий такий транспортний вузол, що шнурівка на старих полотнєнних штанах.



Ну з Сірожою понятно. Єго знанія губернаторські далі ЧНУ і єго подвір’я пока не дотягують. Того стекляшка - саме то, шо там і треба. Тим більше, шо унівєр – "за". Унівєр в нас завжди і за всьо. Якщо не за його гроші. В надії, що начальство десь до холери здиміє, шо і періодічєски стається, а унівєр далі тихо на сесіях сапає. Ну а то шо в унівєра є своїх три зали – і ше й зал самої бібліотеки, то кого то гребе?

Сказав же сам Сірожа-губернатор. Сам намісник царя. І нікого не гребе, що цар в нас – Шетой, а єго намісник – Тойвово. Будєм строїть. Конференц-хол. Кажуть, що "купєчєство" вже навіть баблішко пообіцяло. Так шо "Холу бути!" Як і космодрому в Лужанах. А раптом підкинуть якусь лопату, а вона полетить? Чи мітлу. Мітла точно полетить. Вона в Україні завсігда літає – ще з часів Гоголя і Квітки-Основ’яненка. А ше в первих замах Сірожі – Бодя Ковалюк. То вапше сам комбінатор – лучше самого Ібрагімовича (не Златана). Шо по тунелям мастєр, ніби все життя в них сидів. А шо по рогатих євробляхах – накупив, що запчасті навіть Ілон Маск до них знайти не може. Во мастєр… Як там казав Пушкін сам про себе?..

І Йванова дорога точно буде. Як поїзд на Сучаву. Чуєте? Тук-тук-тук-тук. По шпалах. То Йван на Сучаву їде. На Тойоті Прадо. А чо по шпалах? Бо так удобніше. Колія рівніша і з дороги не зіб’єшся. Тук-тук-тук-тук. А то шо там таке гуде? За бібліотеков. Аааа… То в конференц-холі-стєкляшці лучші уми чєловєчєства зібралися і Сірожа-губернатор їм розказує про цивілізаторську місію старого Прохазки на Буковині в Черноуцях.

Бурні аплодісмєнти, переходящі в овації, аж наркомани в парку Шіллера пробудилися. А ви думали. Власть має плани, як покращити наше життя вже нині? Того мусимо її слухати, уважати і любити. Бо як тако баба Маруся в 80 років получит повишену на 400-1000 грн пенсію від великого і могутнього ЗЕ, піде посидить в конференц-холі Сірожі і проїдеться транскарпатським автобаном від Йвана, то шо ше тій бабі тра, як тако тихо си вмерти, а перед смертю сказати внукам – радуйтеся, мої рідні, нашу Україну для вас я лишаю в надьожних і крепких руках. Не то шо там якесь Такево.

***

Но власть би не була така надьожна і в таких крепких руках, як у Йвана і Сірожі, якби її не підпирали надьожні і крепкі люди на мєстах – у районах. То сего тижня вже такі си об’явили - єден другого надьожніше і главне, шо всі – лічно підібрані Сірожою. Під чутким руководством, канєшно.

Бо Сірожа ше на взльоті. Опиту набувається. Чутке руководство - то поважні газди. Точніше, єден поважний газда. Василь Васильович Козак. Наш главний хозяйствєннік аграрний. І децентралізатор.



Ну так, як він собі її бачить.Тіпа, се - моє, то - моє, товово - моє, гендево - моє, гездево - моє, а ген- ген тамово – твоє - на моріжку. То серед тих начальників районних – ледь не половина – від Василя Васильовича. З мандатами єго всігда правлячої партії – Аграрної. То не біда, що вона є тіко в шухляді Василя Васильовича. Єму й того хватить. А файних людей для Сірожі він в шухляді завжди знайде. Єму не шкода. Бо хтось же мусить Сірожу підпирати. А крім Василя Васильовича і єго актівістів з Аграрної партії, то й нема кому. Не Бодя Ковалюк же то робити буде. Бодя - то смотрящий. Від Васі Продана і Оксанки. За Сірожов.

А в районах нужні крєпкі хозяйствєнніки. А Василь Васильович знають, що крепчє хозяйствєнніка за него нема. І не буде. А пацани і дівки хай побалуються у власть. Хотя Василь Васильович чьотко понімає, що справжня власть – вона не в якійсь РДА, що досі похожа на райком партії пізньоперестроєчних часів, а в коморі, в сусіках, у сундуках і святая святих – у землі.

Нє. Ну Василь Васильович він не якийсь там узурпатор, діктаторул чи тіранул. Він – газда, хозяйствєннік. Трохи Сірожови поміг людями на районах і фатить. В єго шухляді не так вже й багато тих актівістів Аграрної партії – раз, два, три, штири – і всьо.

Решту най правляща партія дає – "СлуН". Вона й дала. Но шось трохи не тово. Нє. Достойні. Достойніших не буває. Бо були якісь з базару. Чи з лісу. А тепер не просто з лісу. А собіратєлі дикорастущих недревесних растєній. Во. Вимовив. Достойні люди в Гуцулії.

Ну а шо ше в тім районі робити, як там більше ніц нема. Тіко дикорастущі растєнія і лишилися. Назбирав, сам поїв, посполитих погодував. Решту худобі кинув, вівцям, трьом ведмедям. Район процвітає. Аби тіко дощ йшов. А то сего року дощів не було, то грибів – і дурних, і с’єдобних – не врожай. І чим годуватися? Ну дурних трохи назбирали. Якраз перед виборами. Парламентськими. Тепер чекають, аби ше назбирати перед місцевими. А раптом поможе. Ну а через то, шо неврожай дикорастущих, будуть, видно, в Сірожі дотацію і субвенцію просити. А він дасть. Поможе. Зажжот їх серця палкою промовою про то, як гуцули за Кайндля жили і процвітали. Тоже, до речі, шось дике збирали. А кому не стало, то до Гамерики і Канади подалися. Яка завидна стабільність.

А ще в "СлуНі" як в мощній правящій партії, шо по вліянію не хуже, а то і лучше якоїсь там МПЛА, знайшли предпрініматєля. Єдного. Тоже на голову району. А куди єго подіти? "Слуніст"? "Слуніст". Прєдпрініматєль? Прєдпрініматєль. Був. Закрився. То куди його тепер? Не лишати ж чоловіка на дорозі ночувати. Правильно. Не гуманно якось. Най побуде головою РДА.

Но то було би несправедливо геть, якби тако розклали начальників по районах тіко від поважного газди Василя Васильовича і "СлуНа".

А Валєр Миколаїч Чинуш, шо - рижий? Нє. Не рижий. А дуже навіть чорний аж блєстящий. То шо єму нема місця на районах? Тим більше, коли він в столиці з торбов сала, цибулі і сухарів ще з виборів президента днював і ночував. То ж, тра чоловіка уважити. Вот і уважили. Два райони – єго. Єден – рідний – Кіцманський, а другий не рідний – Хотинський.

І скрізь - єго пацани. Єден рідне село охраняв від проісків конкурентів – ставки, сіножаті, капличку. городи. А другий вже був начальніком скрізь і всього. Но вже туди си не верне. Наначальствував. Можуть начистити. П’єти шмаровидлом. А Бесарабія вона така – терпляча. Курудзяна мука є? Є. То шо ше тра. А там поки си розглянуть, то шмаровидло вже й у сім районі за начальніком від Валєрця простигне. Фігаро.

Так що таке. Мощна народна власть в "хаті з левами" мощно себе підперла в районах. А на горі то всьо тримає великий і могутній ЗЕ. Прям Давнє царство якесь. Хеопс і єго піраміда на мєстах. Аж гордість розпирає. Лише би якась саранча не налетіла. Бо буде жуткий неврожай дурних грибів. І капєц. Проти природи навіть така мощна власть безсила.

Олександр Мостіпака

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram