Обкому ЦК СЛуНа: не состояв, не учавствував, но каюся. Блог Мостіпаки

***

От шо робити нам, якщо скрізь ср..ка? Не скажу, бо не знаю. Нє, то діло таке. Ніхто в нас тацю бараболь із смальцем не відбере. І путьовку в "ол інклюзів". І "євробляху" чесно пригнану з пункту металобрухту. Всьо це в нас – вже навсігда. Бо ми – часть міра. Но вот з Ненькою щось трохи не то. Но кого то колише. Не то, то й не то… Нам то шо? А смалець і бараболя буде всігда. Бо Сталіна вже нема – не витягне останню торбинку фасуль із-під припічка. Того нема чого боятися за щасливе, сите, масне і безтурботне існування.

Вот ше би рішити за кого голосувати... Так, аби раз і навсігда. А я шо знаю? Я сам си над тим вже всьо волосся висмикав. Всьо думав, думав і так ніц і не придумав. Чого? Бо я си тако думав. У людей там всяких європейско-гамериканських воно як? Ну на то воно і люде, аби по всякому було. Той має мульйон, то він там консерватор. А в кого трохи менше, то він ліберал. А ше менше, то соціал-демократ. А в того дід був християнським демократом, а в тої баба – зелена, а мама вийшла заміж за радикала. Традиції такі. Ті за аборти, а ті проти, а ті за високі податки, а ті за низькі, ті співчувають мігрантам, а ті їх на дух не переносять. Плюралізм, дискусії, скука, балаканина, укази, закони, резолюції. Вопшим, факт, шо в чуваків життя не вдалося. Вот і нудьгують із своїми партіями, профспілками і всяким тирим пирим. Тіпа гражданським общєством.



А в нас шо? А в нас - стабільность. В нас є тако. З єдного боку – народ. Велика купа. Дуже велика купа. Дуже, дуже велика купа. В народу в голові – каша, вінегрет, компот, олів’є, шуба, рагу і прочі блюда-асорті. І той народ тако регулярно ходить голосувати. І то так регулярно, шо ніяк єго з тої дороги не зіб’єш, не зженеш і на обочину не відсунеш. Пре, шо бігіміт по Замбезі.

Ну а з другого боку в народу є його кращі з кращих: бариги, шахраї, пройдисвіти, пристосуванці, бандіти, контрабандісти, барсєточники, скупники бурштину, торговці лісом "на дрова", крадуни паїв за безцінь, скупники краденого, спекулянти. І їх обслуга: звьозди, голопопі артістки з "всьо випало на мікрофон", клоуни, клоунеси. Ну такий в нас общественний лад. Бо стабільно. Це як тако, коли були перші люди і мамонти. І більше ніц. То люди си вибирали мамонтів, бо більше нікого не було. Шось таке, якби зараз в нас не були всякі патрійоти, арістократи і дєгєнєрати, а були партії: "Слуги мамонтів", "Євромамонти", "Опозиційні мамонти", "Блок мамонтихи", "Голос мамонтів", "Сила мамонтів" і так далі. І шо тут вибереш? Ото, шо є, то і вибереш, бо ніц нема.

А коли буде не так? Ну, коли мамонти вимерли, бо крига скресла, то вже якесь разнообразіє пішло – шось для травоїдних, а щось для мєлкотравчатих, а шось для гризунів, а не тіко тово здорове, мохнате, прибите каменем і недопечене. Так і в нас. Колись буде. Но не зари. Ще лєдніковий період.

***

А поки наш нарід думає і гадає, що з тої мамонтятини собі обрати – чи то шерсті жмут, чи велику кістку, то єго кращі люде вже си перевзувають на ходу, на льоту і просто, де їх застала нова політична реальність. А самі хитрі з них, то то вже такі хитрі, шо вже перевзулися до того, як ше си ніц не стало. Я от наш війт обласний Іван Миколаїч Мунтян. Бо газда. Шо газда, то газда. А в файного газди за пазухов тих всіляких шапок з кокардами різними і лєнточками, шо в файної корови дійок, а то і більше.

То шо поважний газда Йван буде чекати, шоби ситуація так вже оприділилася, шо всі вже перевзуються, а він си лише зо старими капцями і з жменею кокард і з любов’ю в серці і кошельку до цьоці Юлі? То де ви такого Йвана на Буковині бачили? Тим більше Йвана з обласної ради. Бо як тра, то він і в Правий сектор си запише, і в ранені революційов, а як тра, то й в ЗЕлені. Бо така жізнь. Не вмієш си перевзувати, то нема шо велику політіку робити. А си не перевзуєш, то ніхто не дасть і булочку спекти в псіхушці.

От Іван і крутиться, як тіко годен си крутити. Канєшно, на вужа він гет не схожий (де ви виділи такого вужа), то крутиться тако собі – по вертикалі і по горизонталі. А ви шо думали? Он запросив Іван Флутора – то такий чоловік з Сучави – тіпа Йвана тут. Но з Європи. Ну сіли побалакати про сотруднічєство, то се, діла дрова. Но сіли си такою дивною компанією. Гет дивною. Ну тіпа Флутор, то понятно. На то він і Флутор, аби сидіти, бо крім него другого Флутора нема. Ну Йван тоже якби понятно. Бо другого Йвана в нас поки шо тоже нема. Єдінствєнний і неповторимий Іван. А от далі, то, як каже наш нинішній союзнік і брацкий нарід, кончертулуй. Замість начальніка області Міші і начальніка міста Льоші заграничному союзніку Флутору Йван підсунув… главного в області СлуНа Віталія Другановского. Чо той туди попер – історія умалчує, бо вона зари в нас в такій ситуації, шо вопше не розуміє, де вона. І чи то вже її конець, чи ше тіко начало. Но попер. Так вони си і знимкували – Йван –Флутор-Другановский, Другановский-Флутор-Йван. То я си так поняв і весь наш нарід, шо ні Міші, ні Льоші вже нема, а є обком ЦК СлуНа, его перший секретар Другановский і є начальнік облвиконкому при СлуНі Йван Мунтян – поки що в цьоці Юлі, а там як Бог дасть. Бо Йван і Бог – єдні, а секретарі си мінєют, шо шкарпетки. Но Йван, на всяк випадок, шкарпетки перевзув. Раз є секретар обкома ЦК, то най си буде. Бо секретар, кажуть, то не просто так – в него прямі ходи-виходи на главного від ЦК по області – самого Іллюшу Окорочка (він же Курятнік). То то Йван такі сігнали посилає – тіпа я вашого зіц-секретаря обкома – на мєждународну арєну, а ви мене на посаді війта обласного не чіпайте, булочки в псіхушці лишіть і в діла земельні не лізьте. Отакий то хитрий Іван має хитрий план. А як секретар ЦК обкома, то най буде секретар ЦК обкома – може єму ше й повітового голову Ботошанського повіту покажуть, а не тіко Сучавського. А як той не захоче, то кіко того діла. Ше є з Бєльц і Бричан. Ті самі приїдуть, тіко свисни – на Калинку. Так шо брацких начальників у нас -на сто Другановских вистачить. Главне вчасно перевзуватися, а не чекати, коли прийде черговий СлуН і скаже Йвану вимітатися. Вот таке Йван не може си навіть подумати.

***

Ну то добре. Йван си спудив і перевзувся. І кокарду вже си приміряв. А шо накажете робити всім решту? Бо всім решту саракам біда. Канкрєтна. Бо ж тако ми до сего жили і хтось когось десь видів. Шось десь тер. З кимось десь випив кави, а може і товово. Десь комусь сказав "Добрий день!", а шо подумав, то не знаю, бо ми ж буковинці. Вопшим, всі вже десь були, шось виділи, чули, нюхали, а дехто й по три-штири рази і всьо в різних місцях.

А тут таке. Мамцю Божа. Вже й ніде не станеш, нікому ніц не скажеш, нічо ніде не вип’єш, а мусиш каятися, каятися і ше раз каятися. І бити поклони. Бо внесуть у донос Олєжки-антімайдановця, а Другановский підпише. І хату сфоткают, і пса, і кота, і напишут, шо то всьо – від Бурбака. І вишлють в центр. А цєнтр нині – самі знаєте хто. І то всьо там сам Жидков читає. Тіпа, главний аналітик страни.

То тра си рятувати якось. І я вже почав. І пишу, аби гарантію публічну мати: "Не був, не знаю, не состояв, не учавствував, теща не винна, жінка туди не ходила, пси – істінні ЗЕ, єден навіть вкусив мене за ногу, коли я з "Кварталу" переключив на футбол, кум – нє-нє, він многодєтний, а з кумов, то на воротях був не я, а хтось від Пороха. А я – істінний арієц, всі передачі "Кварталу" видів, талант Вови ЗЕ чтю, монологи Лисого знаю напам’ять, Томос не читав, говорю навіть із псом суржиком, за мір во всьом мірє, най ті москалі йдуть, куди хочуть, я їх і пальцем не кивну, читаю пости Гріші Мазурашу вранці замість совєцьких газет, не їм "Рошен", фамілія моя не Свинарчук, Трохимич – полковнік КГБ, я сам єго вербував, Бурбак – тіранул, діктаторул і узурпаторул і як такого земля бессарабська Козакова носить, бо навіть Божик над нею - літає. Вапше ужіс. А ше я брильянтова звізда Амвея, румунський паспорт, то не в мене, а в сусіда - видів два, три рази дивився "Плюси", на всі політічєскі питання відповідаю чьотко, як велить Великий брат Бєня: "Я за ЗЕ і від ЗЕ!", ліс не крав, бо тєжко колоди носити – нема дурних, Курятніка не знаю, но вже уважаю. Глубоко. Простітє. Більше не буду. У разі чого прошу вислати мене за границю. Подалі від вас…" Далі неразборчіво названіє роману Достоєвського Фьодора. І подпісь.

І то всьо я розішлю: СБУ, старшому лєйтєнанту Баканову, управа СБУ в області, пацани, беріть, може кому тра для отчьота – нині проканає, начальнику главка поліції Дмітрієву, який тоже має каятися, бо всі єго поліцаї – від Бурбака, прокурору області і гєнєральному Юрі, єму всьо равно робити нєфіг, самому ЗЕ, прямо в Теслу, секретарю обкома ЦК СлуНа Другановскому, Іллюші в курятнік, Васі Продану (тому всьо тра в досьє на всіх, бо болєзнь така). Вопшим всім моє покаяніє, бо інакше я жити не зможу чесно при новій чесній власті і чесному обкомі ЦК. І всіх закликаю робити то саме. Бо маємо починати жити тако, як тра. А не як небудь. А хто не вміє писати на себе доноси і покаяння, то питати Олєжку-антімайдановця. Він в обкомі з-за франки всьо состряпає. Єго ше при Міші Папієву вчили.



Отакі діла. Фу. Аж легше стало, як покаявся. Тепер я серед покаїтів ЗЕ. Не чєловєк, канєшно, но так. Вже почті смерд. Можу тако йти вулицею і вже ніхто мені не відмовить в лотерейному білєтіку лохотрона "ЗЕдепутат. Слуга народу!" І як там нема фамілії, то я си можу туди вписати, кого хочу. Наприклад, назву столиці Камбоджі. Не знаю, як її там. Чи то Пном Пень, чи Пень Пньом. Ну і проголосувати. Бо страна трєбує перемін. Срочно. "Нові ліца" тоже гам гам хотють. Не всьо ж старим жерти. Має бути обновлєніє політічєскої худоби коло ясел. Шкода, шо корми старі. Якісь рештки полови, грісу, гіляк і зопрілого листя. Ше совєцького.

Олександр Мостіпака

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram