Букєтік для Васі і подаяння ніщій цьоці Юлі. Блог Мостіпаки

Наш і так бідний народ ше й зійшов із ума. Геть вижив. Цьоці Юлі скинувся баблішком на вибори. Та так скинувся, шо багато хто про то і не знав. Ну шось тіпа таких політічєских алкоголіків, шо виносять із хати посліднє.

***



То, шо наша цьоця Юля – ніща, що миша в церкві бідного села, то ми знаємо ше з середини 90-х, відколи цьоця Юля з відеосалона, де показувала жаждущим пріобщєнія до світових культурних цінностей "шаолінь" і клубнічку зо швецькими блондінками, раптом стала торговкою газом. Но газ – субстанція вєтрєнна і кудись здиміла – до хати Митра Фірташа. То цьоця Юля стала ще більше ніща – ледве си нашкрябала на капці, торбу і пимжаки Луї Віттона. Отак і жила. То в тюрму, то з тюрми, то в торбу, то з торби. Скіталіца, вопшим. А тут вибори. Спасати народ тра? Ну канєшно. Бо хто єго ше спасе, як сам він – телепень телепнем. Пєтя ж не спасе. Пєтя всьо більше по духовним вєщам. А народу халяви хочеться. Одним томосом ситим не будеш. А цьоця Юля каже, шо газ буде трохи більше, як по рублю – десь по рупь піндєсять.



Та вот біда. Пєтя всьо про душі нас грузить, а в самого бабла від конхвєток – мішками. А цьоця Юля – ніща. То народ, так жаждущій халявного газу, рішив, шо перед тим тра цьоці Юлі скинутися. Бо як така ніща піде на вибори? Тож тра і в тілівізор файно вийти, і в паріхмахєрску сходити, і нові очки, аб виглядати, як вумна вчителька на плакатах, купити. А то ж вам не халявний газ і "наш чорнозем, як Сталінград, нікому не отдадім".

За очки, тілівізор, пимжак, капці тра платити. От народ бабло і почав нести і слати. Слати і нести. І всьо то цьоці Юлі на вибори. Аб за то бабло спасала нас від Пєті-глитая. Люд матраци вдома всі перетрахав, тумбочки поперевертав, слоїки трилітрові з-під грушок викопав, курей з бантин позганяв, аби мішки со збєрєжєніями дістати. Ну і наніс цьоці Юлі у фонд. Ой наніс. Мільйони. Но, вийшло, як завжди. Хтось ніс і не знав, шо несе. Хтось ніс і не знав, куди несе. Хто ніс, но путі, Господи, його неісповєдімі, і заніс не туди. Може до куми. Опшим, вийшов колот.

А Пєтя-глитай хитрий поліцаїв натравив, а далі нишпорки-журналюги підтягнулися і вся та фігня вилізла. Шо несли то ніби якісь лєві людішки, які про цьоцю Юлю чули лише в тілівізорі і виділи її в газетах. І відки в них гроші – непонятно, бо вони їх ніколи не мали. І навіть якась жіночка з Черновіц там опинилася. Тіпа, шо бабло несла у фонд Юлі, коли не то шо не була вдома, а вопши була в окупірованому Пукіним Севастополі. Во діла.



Ну то десь би з того був дикий шкандаль і всіх вивели на чисту воду. Но в нас же расцвєт демократії і, як каже Пєтя-глитай, ми тут Європу спасаємо від чуми з-за поребрика (чого він два роки тому то нам не казав, встидався, чи шо). А раз спасаємо, то нашо нам той шкандаль із якимись виборчим баблішком цьоці Юлі. Не тра. Тим більше, шо народ добровільно, сам ніс. Дарма, шо не знав про то. Вопшим, почали петляти.

І тута цьоця Юля робить фінт вухами – аааааааааа, негідники, люди, спасайте, душать. Тіпа, то всьо через Пєтю-глитая. То він так всіх душить, переслідує, гнобить, шо ті, хто за цьоцю Юлю, мусіли бабло їй у фонд через мам, тещ, нанашок, бабусь, дідів перекачувати. Бо самим страшно. То хай дід і баба розказують, за шо так люблять цьоцю Юлю, шо їй послідні збєрєжєнія віддали. А може то дід і баба цьоцю Юлю наперед прокредитували за газ? Тіпа, далі буде дорожче, а не по рупь пєндєсять, а учасникам виборчого фонду – скидки. Вот такі діла.

Но всьо таки інтєрєсно. Відки і хто взяв дані подставних ліц, аби через них перекачати цьоці Юлі бабло? І хто то? Особєнно в нашій області і городі. Буде видно. Падаждьом. Кому і яке місце в списках цьоця Юля в партії віддасть ближче до осені, той і бабла більше перекачував.

***

Пока народ, страждущій халяви, збирав цьоці Юлі баблішко, нашому Васі тим часом принесли букєтік із надпісью. І вліпили на машину. Букєтік-віночок так собі. Тоже ніщий. Но лєнточка файна, блищича і букви чьотко видно "От братви".



Хто така та братва, непонятно. Чого то несли Васі – тоже непонятно. Тай із чим вітали, я тоже не поняв. Воно якось так посередині появилося. Между празниками – 23 февраля і 8 Марта. Но, підозріваю, що то був прівєт Васі з мерцішором. Нащо народ потратився – вопрос.

Бо ніякої братви у Черновцях вже давно нема. Так – шушера підзаборна і шпана галіма. Бо якби була братва, то шушера і шпана би сиділи вничку і жували сопляки свіженькі. А так вони нині в нас хто при власті, а хто коло власті пасуться. Так шо то хтось хотів видати бажане за дійсне – тіпа прівєт, тобі Вася, від тих, кого нема, бо якби були, то і букєтік був би побільше і надпісь більш чьотка, а може букетів було би і багато, як і надпісєй.

Я давно казав, шо наш город можуть врятувати від сеї оголтєлої шушери і шпани тіко або бандіти, або мєнти. Тоже не фонтан, но перші з них хоч часом слово тримали, а другі не давали всякому чьму розперезатися. Но в нас вже ні одних, ні інших нема. Бандіти перевелися ше років зо 15 тому, а мєнти – трохи пізніше, коли їх собі на службу взяла шушера і шпана. Так шо спасати город реально нема кому. Тож борьба шушери подзаборної, шпани галімої, трєщоток барабанних і довбнів баблістих (а по сему, на їх думку, всемогущих) триватиме ше декілька циклів. Аж поки не віздихають.

Так шо Васі особєнно переживати нема чого. При таких розкладах він, як риба у воді, жаба у болоті і дятел у дуплі. Вопшим, у своїй стихії.

А букєтік з надпісью "От братви", то, скорше за всьо, просто тролінг. Ну шось тіпа розважається народ. Шутіт так.

А от коли вже появляться букєтіки з надпісями "От родних, блізкіх", "От групи 29-ть", "От Володьки і Ростіка", "Від "Свободи" і НК", "От Йвана і Білого братства", "От Валєри і родини", "От Вітальки", "От Тоні, с большой любов’ю", то я би на місці Васі напрягся. То вже реальна угроза.

Бо хто ж, як не свої завжди поможуть із букєтіком і надпісью, коли ти того не чекав, забронзовів, всіх поділив на "своїх" і "чужих", "своїм" дав жерти, пити, гребти, хапати і наслаждатися, а "чужих" прис..ав, обгадив, оббрехав. Така логіка жізні джунглєй, яку Вася створив. І тут навіть і напрягатися не треба. Жізнь джунглєй зробить всьо сама. І увінчає то всьо букєтіком-віночком із файною блищичою позолоченою надпісью "Тут був Вася".

***

А от хто у нас на своєму місці і при дєлі, то то Володька – старший по комунально-битових отбросах (народ обижається, коли пишу "старший по гі..ну", кажуть, шо то неполіткоректно). Бо Володька, то такий чоловік, шо він завжди при дєлі. Інакше єго просто не буде, якщо не буде при дєлі. Бо він си був вродив для дєла. Сначала всі думали, шо то така звізда взойшла над нашими небесами, шо навіть Трохимич – старий зубр управлєнія, в таку галіматью повірив, шо то чоловік – для великих дєл.

Но якось тако з часом всі з небес спустилися, хто на бруківку, а хто і просто в болото, і поняли, шо Володька, то просто для дєла. Шо, як і показали подальші собитія, знайшло своє логічне развітіє, а в подальшому знайде і своє логічне завершення у формі пам’ятника з надпісью "Чєловєк для дєла". Лише пошуки того дєла ні в кого не увінчаються успіхом. Просто був чєловєк дєла, но не було дєла. Хіба може уголовне. Но навіть там ніц не вийде. Потому, шо ніде не буде Володьчиних подпісів – такі чорнила. Як в Лєніна в казематі.



Так то для чого я то всьо городю. А тако городю, бо напала на мене городілка. Бо вчув десь, шо режисьор Скобун вхопив шмат бруківки і, як справжній карпатський газда, а не якийсь там пролєтаріят, не кинув її у вікно ратуші, в взявся класти на дорогу. Шось трохи поклав, а тута поліція – і тіпа штраф, шо не там клав і не тоди. Ну шо з тої поліції візьмеш – дітваки.

А от Володька, як чєловєк дєла, той одразу поняв, шо і до чого. Селфитися, канєшно, на фоні тої каменюки не пішов (це вам не гойдалка дєцка і не екскаватор), але всім, хто щось на дорогах сам зробе, пообіцяв видавати грамоти. Єстественно, від Васі, хоча Володька з великою радістю видавав би лічно від себе. Так шо тепер режисьор Скобун, отримавши скоро грамоту від Володьки за подпіссю Васі, зможе зняти продовження "Пропалої грамоти" під робочою назвою "Знайшлася грамота".

Тута таке діло. Володька дуже любить грамоти. То є такі люде, шо тако си родять вже любити грамоти. І більше ніц. То така судьба. Любити грамоти. Судьба бути начальніком. Будь чого. Коли колись в єго юності в него ше не було файних грамот із печатками і гербами, то Володька їх сам малював і роздавав. Так шо тепер, при таких возможностях, він тих грамот роздасть центнерами. Главне, аби народ запам’ятав, шо то Володька роздавав. Ну а особо ініціативним в развітії нашого города і спасєнії єго від Володьки я би радив купляти пимжаки. Бо з ростом Володьчиного благосостоянія він ше розщедриться на медальки. І почне їх всім просвердлювати до пимжаків. Володьці для народу ніц не шкода. Він собі ше і грамот намалює, і медальок наштампує. Тут головне, аби народ вдячним був.

Олександр Мостіпака

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram