Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Послуги | Журнал "Давай Одружимось!" |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
Посеред зими в Черновцях скінчилася сіль. То не така би була страшна біда, якби не думка про те, що посеред літа можуть врубати центральне тепло, а навесні скінчиться вода.

***



Но то таке. Наш народ з часів войни і голоду до всього звичний і в него часто чогось не було, коли єго треба, або було забагато того, шо не треба, але й то не часто. Така наша історічєска доля – бовтатися як не в йорданській ополонці, то в калабані на Йвана Купала. Традиція.

Но є в нашого города діла є поважнєй народних традицій. Дєла політічєскі. І головне з них сего тижня було – "Був" чи "Не був"? Як той ГАМлєт казав. Чи ГамЛЄт. Дідько єго знає. Вася з Віталіком Кличком у ставу... Був чи не був? Врешті народ таки знайшов доказатєльства, що був і то для нашого города є важнєйше політічєске собитіє після посліднього приїзду наслєдніка габсбурзької корони понад сто років тому.



А чого? Бо наш Вася-узурпатор – тепер лєгітімний. І вже ніякий не узурпатор, а настоящий народний бургомістр.

А чого? Бо Віталька-боксьор, то в нас не просто Віталька-боксьор десь там при Фірташу з Льовочкіним махає великими кулаками перед динями очманілих афроамериканців, а він тепер поважний газда нашої столиці. Але і то таке. Він не тіко газда нашої столиці, яка тим газдуванням нагадує чи то Лагос чи Катманду, він тепер ше й старший над всіма такими газдунами наших городів. Бо Віталька-боксьор, то тепер ше й голова Асоціації міст України. Бо раньше ця контора була така собі. Часом могла шось сконторити і навіть сказати "Ганьба! Мєстне самоврядування душать!" Ну, це коли там десь шось, а ше як було кому написати, то старий голова або виходив і шось таке читав, або кудись комусь розсилали – тіпа там по Європах всяких, Конгресах місцевих влад, посольствах підтримувачів наших штанів і трусів і прочих поважних організаціях.

Но фірташівцьо-льовочкінці, то такий странний народ, шо коли в него нема вже шо гребти, а в него відгрібают шось канкрєтне, тіпа горно-обогатітєльних комбінатів, алюмінієвих заводів і облгазів, то він хапає, шо видить. Аби далі єго комусь впарити втридорога, а як нє, то най лежить. То тако цей народ і єго діамантова звізда в парляменті Оксанка Петрівна рішили, шо під ногами валяється якась Асоціація міст України. Не учтьонна і почті заброшена. Так Вітальку-боксьора, а заодно і поважного газду нашого Лагосу, посадили на голову Асоціації міст України. В том то і криється загадка, чого, коли в Черновцях Вася-узурпатор і 28 єго подєльніків скидали мера Каспрука, то Асоціація міст України ніби гі…на в писок набрала. Сиділа тихо-тихо. Того й сиділа, шо її вже нема. Бо є вже Асоціація міст Фірташа з боксьором во главє і Оксанков Петрівнов за фіранков. Отак сімейка і розположилася. Вася – за фіранком у черновіцькій мерії, Оксанка – за фіранков в Асоціації міст Фірташа. А во главє Віталька-боксьор. Бо Віталька чоловік простий. Сказали тра, то й тра. В него он штири в Кабміні лежали і нічо. А тута таке. Якась асоціація. Лежит собі, то й тоже нічо.

Вася – в ставу, а сіль – у вогірках. Блог Мостіпаки


Ну ви вопшим поняли, чого Вася в трусах поперся, коли Кличко і ше таких 30 лізли в став посеред зими? Аби си засвітити – тіпа я тута начальнік Черновців. І в солідній компанії – в ставу посеред зими у столиці, бо де жтам ше більше можна світилися. Хіба ше на "Голосі країни". Отакі діла. То тепер наш начальнік города – серед городських начальніків посеред става посеред ополонки і в одних трусах. Шарман. Тіпа така форма знакомства ділового і політіческого в нас. Заліз в став в трусах – і вже ти посеред начальників і еліти правлячої – арістократ із ополонки.

Но тута є дві проблеми. Перша, то сам Віталька-боксьор, газда столічний. Він то чоловік простий, як єго боксьорська рукавиця – чуть шо, то зразу в диню. А тута політіка, хазяйство, комунгосп, то да сьо та й ше якась асоціація, чуваки в трусах лізуть ледь не цьоматися, піряться там десь збоку, шо когути, аби їх на знимках було видно. Чудасія, вопшим. То Вітальці від того так скучно, так скучно, що так і хочеться якусь диню припечатати. То то я до того, що кого би Вітальці на представлєнії в ополонці, чи опісля ополонки на "сугрєві" не підсовували, чи то Васю, чи то самого Серафима Саровського, то вже другого дня Віталька скаже: "А то хто?", "Де де ми були?", "Шо, шо там робили?", "В ставу? В зимі? Та ти шо?", "Я і ше 30?", Во, блін діла?", "А нашо?" Ну шось тіпа таке. Скучно вопшим Вітальці-боксьору і на ґаздівстві, і в асоціації, і в ополонці, і в ставу. Як той класик писав: "І скучно, і грустно, і нікому в диню поддать".

А друга проблєма, то чисто морально-етічєска. То єсть сам наш Вася-узурпатор, себто лєгітімний народний бургомістр. Бо Віталька-боксьор, то таки фігура.

Самєц, харізма, монстр. Герой, любімєц женщін і подростков. Єму, шо в ополонці з лосями купатися, а шо з пінгвінами, а шо в болоті таляпатися з бегемотами – всьо ж він буде на видноті. Такі закони гламурного жанру. Звізда є звізда, шо не кажіть. А тута ше якихось 30 і серед них наш.. І хто такі. Горобці, шо хочуть клюнути шось зі столу слави могучого гривастого когута. І серед них такий біленький упітаний горобчик в трусєлях, який, до того ж, участіє в "сугрєві" бере чисто тєорітічєске. Так шо всьо то мочіння організма в ставу задарма. Ой, задарма – тіко труси мокрі. Ніц віддачі. Шото з піаром провтик.

***

І шо в нашому городі за народ. Не народ, а якесь чисте чюдо. Чистійше. Пішло си пити сто грамів і жерти хачапурі з хінкалями, ну то й жери і пий. Файні там хачапурі з хінкалями і мнєсом по-грузінськи. А ше як до того чачу, то то вогонь в животі і пламя в серці – прям огненний мотор і кольоса.

Но, хто би міг подумати, що хінкалі з чачами так оригінально дєйствуют на мозг пересічного чернівчанина, шо в него си просинає політічєске сознаніє. Та ше й таким оригінальним способом, шо він із ресторації вилазить у двір ратуші і правильно, зі всіма знаками прєпінанія, без жодної тобі орфографічєско-граматичної помилки пише великими літерами на снігу слово з трьох буков.

Та так файно, шо єго видно зо всіх вікон нашої необ’ятної ратуші. Та й слово таке. Дуже обйомне, яке одне характеризує не лише ситуацію в нашому городі, але й загалом по странє, а також і в багатьох інших уголках Земної кулі (наприклад, у Венесуелі). Та й не тіко ситуацію. Воно ше й дуже файним є обозначєнієм для тих, хто цю (Таку) ситуацію створює, реалізує її, як государствєнну політіку і мєстне самоуправлєніє, а также формірує общественне мнєніє серед народа шодо себе.

Ось, наприклад, дивится мужик тілівізор. А єму звідти таке: "Сніг прибрали, дороги зробили, комунбуд всьо підмів, базар в людей не відберемо, вода є, в хатах тепло, всьо си файно світить і блищить". Ну і шо мужик? Каже ото файне і обйомне слово з трьох буков і клацає кнопку на футбол. О! А так такево саме, лиш трохи кривоноге і клишоноге лупит штири рази в штангу зо всьої дурі. І шо мужик? Знов каже файне обйомне слово – то саме, шо написали у дворі нашої ратуші, і далі клацає кнопку. О. А там якісь мужики і баба розказуют, що ми родіну не здадім, шо зарплата буде тищу євро, а пенсія 500, шо газ буде по рублю, а водка вопши безплатно, шо щастя вже вон воно – написано на снігу.

І шо мужик? Знов каже файне, обйомне, універсальне слово. Клацає кнопку і йде бухати пиво з псом, бо той хоч мовчить. Отаке файне слово написали на снігу у дворі нашої ратуші. Всьо обозначає. Фактічєски всьо.

Вася – в ставу, а сіль – у вогірках. Блог Мостіпаки


А вот мєстне його значення я так до кінця і не поняв. Бо а раптом то писав не політічєски свідомий і опозіціонно налаштований чернівчанин, а стороннік нинішньої команди ефективних менеджерів. Отих всіх вась, володьок, бодь, толь, валер і прочих зятів, кумів і нанашків? То шо би то в такому випадку значило? Загадка філологічєска. І ніц ні до чого файнішого я не додумався, як до того, шо се може обозначати "Хор Умєлих Исполнітєлєй". Нішо єнче мені в голову не лізе. Може ви, люде добрі знаєте, то підкажіть. На оригінальність розшифровки сего обйомного названія я не претендую.

***

А ше. О чюдо. Ше в нашому городі посеред зими, коли сніг ше но почав трохи йти, бо вода на небесах ше но замерзла, вже скінчилася і сіль на посипку. І сипали пару днів одного піску. Ну, аби люде наші, яких наші нинішні ефективні менеджери всіх вважають лохами, лошицями і просто худобою сарачною, виділи, шо шось си робить. То тако часом деякими місцями, шо сам видів, їхало по три тих посипалки з піском – єдна за другов, а друга – за третьою. А тоди якось випливло, шо а соли то нема. І той пісок, шо сип, а шо не сип, то то воно просто буде пісок зо снігом. Або сніг із піском. І більше ніц не буде. Бо сія субстанція непонятного дорожно-експлуатаціонного походження ніяк на дорогу не впливає.

Вася – в ставу, а сіль – у вогірках. Блог Мостіпаки


В смислі – на їзду по дорозі. Бо навесні на горлянку вона ше й як впливатиме – буде дерти її, що три дідьки перевесло. Ну, вопшим, піднявся ґвалт, тіпа, а де ж сіль? Ефективний менеджмент якось сполошився і в купі з тим, шо брехати, шо зима була тєжка, почті арктічєска, шо пожар на Франка був такий страшний, шо всю сіль туди висипали, аби си файно смажило, і ше шось, що десь кудись, але ше десь 70 тонн соли знайшов. Єден вагон. Чи то десь випросив, бо Вася-узурпатор каже, що з всіма всьо можна порішати, чи то десь купив втридорога. Но вагон ніби то прийшов. Но, тута всьо, як всігда. Як в совєцькому кольхозі дохли свині, то були газети винні. То газети знов написали, шо зима буде затяжна, аж до Пасхи, а перші пінгвіни вже з’являться на підйомі на вулиці Гагаріна в перших числах лютого.

Опшим діла почті трагічєскі, бо глобальне ізмєнєніє клімата почало припирати до стєнки першою не потопаючу Венецію, а ефективних менеджерів із города Черновці, шо як вічний Рим, стоять на горбах. Ну то пацани почали там шось тендерити. Аби тої соли хоч пінгвінам стало, бо ж не будуть ці всякі "аделі" й "королівські" повзти на пузах догори по Гагаріна, як наші "євробляхи". Вопшим, сказали, шо соли всім хватить: кому на хвіст, кому на язик, а кому і в кишеню, аби файно там шилестіла. Такі діла.

Но вопрос ся лишив відкритим і ріторічєским. Куди си діла сіль, яка була? Чи ї не було? Чи си розтопила? Чи ї миші погризли? Чи худоба (політічєска), якої на наших горбах багато, злизала? То ж де та сіль, як снігу падало в середньому за добу (далеко-далеко не кажду) 5-7 сантиметрів, шо для наших країв не є не те шо крітічєским, а навіть не середньостатістічєским.

То вот на ту загадку, а де ж сіль, вразумєтєльного отвєта якось і нема. Всьо, як вчив великий Вася – бреши, хтось, тай повірить, бо лохів багато. Тіпа, врагі клєвєщуть, всьо політіка, а сіль поза політікою (ага, шас). Опшим, нема соли. А я тако си думаю, шо її ззіли. Таки так. Но не саму. А з вогірками. Зимовими. Бо то ж лишень ми і з вами вогірки квасимо в літі чи восени, а є люде, особливо продвінуті великі бізнесмени, які тих вогірків мають до бісової мами і в зимі, і навесні, і на Пасху, і на Різдво, і на Йордана, і на День Валентина. Он, у патрона нашого, покровітєля города, який нам власть ефективних менеджерів підсунув в особі Васі, а перед тим Віталь Михалича (чи ви думаєте, шо вони самі такі приткі, шо аби тако з опломбірованого "Мерса", чи з контейнера з "жілєтіками" та й прямо в кормчі?) Митра Фірташа-Синьківського там тих вогірків у Синькові – літо й зиму, зиму й весну – гектарами, тоннами і кілометрами (як поскладати в рядок – корєшок до корєшка).

Ну то й шо ви собі думаєте, шо ми тово всьо у вигляді зельоного корма з’їдаємо? Та нє. Ми фізічєскі не можемо. Тай ніхто ніде не може. Бо то там санкції, а там сєртіфікати, а там тоже є ефективні менеджери з нашого города. Обшим, бізнес. То де той зельоний корм-неліквід дівати? Канєшно, в діжку, банку, слоїк, пластикове відро і в подвал. А далі трудящимся на закусь, на опохміл і просто до бараболь із салом. Ну і знаєте, кіко до тих вогірків тра соли? Ой, мамцю. Тонни… Тонни. Тищі. То тута ні на які дороги її не хватить. Як вогірки тра солити. А ше може і помідори зріють. Ого. А може ше й тра всьо засолити по самі помідори, аби си не портило. То де тої соли набрати для всякого розсипання в пусту-порожню по дорогах під колеса? Зима, то є зима. Нє фіг шастать. Злізе сніг, тоді і вилізайте. Бо хтось має і вдома сидіти, аби вогірки їсти. Не будеш же їх прямо по дорозі з відра жерти. Отакий він бізнес. Циклічєский. Всьо замкнулося.

Олександр Мостіпака

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
Рейтинг:
(голосів: 1)
27-01-2019, 10:00
Коментарів 0 Переглядів 2513

загрузка...
У Чернівцях школярі можуть залишитися без безкоштовних сніданків
Посадовці Антоніна Бабюк та Володимир Середюк вважають, що з безкоштовним харчуванням дітей в школах Чернівців "потрібно зав’язувати"
«Ми ж не худобу возимо»: придатних аптечок у маршрутках Чернівців виявилось дуже мало
Під час перевірки у більшості маршруток або не виявили аптечок, або були прострочені
Вандалізм у центрі Чернівців: на Кобилянській перевернули термочаші з вазонами
Цей випадок викликав велике невдоволення мешканців міста
Блоги
блог Миколи Кобилюка
Блог Миколи Кобилюка

блог Марини Корпан
Просять допомоги, попри лютий мороз

блог Валерії Чорней
Колись люди навіть билися шляхетно

блог Ігоря Буркута
Що буде далі, сказати ніхто зараз не зможе

блог Катерини Ганц
Про нові "модні" тенденції нічних клубів

блог Ліни Нагірняк, Фото
Те, на чому спекулюють у нас, у Тернополі - успішно працює

блог Лесі Токарюк
До мене звернувся знайомий військовий хірург із Чернівців, який перебуває у зоні АТО

блог Ярослава Волощука
Як у влади, так і в опозиційних політиків мета - власні політичні інтереси, а вже потім Україна та її люди

блог Оксани Драчковської
Треба підтримувати одне одного, а не дерти сім шкур з ближнього

блог Юлії Боднарюк
Не заважайте тим, хто малює безкоштовні картини

блог Ігоря Довганя
Свято, але не для всіх

блог Михайла Салітри
Про повернення екс-губернатора


блог Галини Олійник
Блог Галини Олійник

блог Марини Карасьової
Таку систему боротьби з корупцією у медицині придумав… міністр

блог Людмили Осадчук
Не всі готові до змін
блог Ірини Григоращук
Жити "за блатом" звикли ще з радянських часів
блог Віталія Олійника
Рідні вперше побачили у військовій формі
блог Анни Мячиної
Погляд збоку на засідання Чернівецької міської ради
блог Христі Венгринюк
Отак воно і було: відбув пристрій нічного бачення рік в АТО, переходить далі...
Популярне Коментують
• Новини
























загрузка...
У всесвітньому рейтингу щастя 2019 року Україна зайняла всього лише 133-е місце. Хоча, за словами вчених, які проводили дослідження, якщо описати складові індексу щастя, все досить просто.
"Хочемо розвиватися у Чернівцях, щоб люди працювали вдома" (на правах реклами)

Як працюють на одному із найбільших підприємств Буковини ТОВ "Аутомотів Електрік Україна"
"Західний судинний центр" - лікарі, яких ви знаєте! (на правах реклами)

Про особливості роботи центру та переваги методик, які тут використовують, розповіли судинні хірурги "Західного судинного центру" Юрій Оліник та Володимир Савін.
Робимо повірку лічильників води з "Гекон" (на правах реклами)

Дуже важливо вчасно виконувати його обслуговування та повірку лічильника
Мережа «Копійочка» вже вкотре дарує вам призи! (новини компанії)

31 травня мережа магазинів потрібних речей "Копійочка" поповнилась ще одним магазином в м. Чернівці, по вул. Головна 215